23 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11905/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024
у справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк"
до відповідачів:
1) Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Фірма);
2) ОСОБА_1
про стягнення 7 097 868,68 євро
та за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк")
про визнання договору недійсним,
1. Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк", яке в подальшому було перейменовано на АТ "Сенс Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та Фірми про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 7 097 868,68 євро.
2. Позов обґрунтовано невиконанням Фірмою своїх зобов'язань за кредитним договором, з урахуванням додаткової угоди від 30.09.2016 №48, у якій було погоджено графік повернення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом. Оскільки з метою забезпечення виконання зобов'язань Фірми за кредитним договором між позивачем та відповідачем-1 за первісним позовом укладено договір поруки, стягненню підлягає заборгованість солідарно з відповідачів.
3. У вересні 2020 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до АТ "Альфа-Банк" про визнання недійсним Договору поруки від 30.09.2016.
4. Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що зі змісту кредитного договору у редакції додаткової угоди від 29.04.2014 вбачається, що за цим договором грошові кошти банком позичальнику не надавалися, а відтак, обов'язок повертати грошові кошти за цим договором відсутній. Оскільки на момент укладення договору поруки таке зобов'язання як позика за кредитним договором (у редакції додаткової угоди від 29.04.2014) не існувало, договір поруки є недійсним.
5. Справа №910/11905/20 розглядалася судами неодноразово.
6. За результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 12.01.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, позов АТ "Альфа-Банк" задовольнив частково; закрив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 381 125,70 євро; стягнув солідарно з ОСОБА_1 та Фірми на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість у розмірі 6 716 742,98 євро та судовий збір у розмірі 696 196,00 грн; відмовив у задоволенні зустрічного позову; повернув з Державного бюджету України на користь АТ "Альфа-Банк" судовий збір у розмірі 39 504,00 грн.
7. Фірма звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 скасувати та передати справу на новий розгляд.
8. ОСОБА_1 також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд.
9. Верховний Суд ухвалою від 13.08.2024 закрив касаційне провадження за касаційними скаргами Фірми та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі №910/11905/20 на підставі п.5 ч.1 ст.296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
10. 19.08.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний Суд повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд.
11. 21.08.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний Суд звернувся із заявою про відкликання касаційної скарги.
12. В цей самий день 21.08.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний Суд також звернувся із заявою про відкликання заяви про відкликання касаційної скарги.
13. 29.08.2024 АТ "Сенс Банк" через систему Електронний Суд звернулося із запереченнями проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в яких вказує, що Верховний Суд вже розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на оскаржувані ним рішення та постанову, а повторно подана ним скарга є майже ідентичною касаційній скарзі Фірми.
14. Верховний Суд ухвалою від 02.09.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху на підставі ч.3 ст.292 Господарського пероцесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки вона подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, а підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, наведені ОСОБА_1 у заяві, визнанав неповажними та надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
15. 13.09.2024 до Верховного Суду від скаржника через систему Електронний Суд надійшло клопотання (сформоване 12.09.2024) про поновлення строку на касаційне оскарження.
16. Верховний Суд в ухвалі від 02.09.2024 про залишення касаційної скарги без руху зазначив, що скаржникові необхідно подати клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (з урахуванням змісту цієї ухвали).
17. У клопотанні про поновлення строку скаржник зазначає, що він є керівником Фірми, яка виконує роботу, необхідну для убезпечення важливої частини енергосистеми від обстрілів (зокрема ракетних) зі сторони військових формувань російської федерації. Скаржник наголошує на складності такої роботи, також зазначає про службові відрядження, необхідні для його роботи, та постійні атаки російської федерації на об'єкти енергетичної інфраструктури.
18. За змістом ст.129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
19. Положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
20. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
21. Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
22. Проте скаржник у своєму клопотанні, після усунення недоліків, не навів достатніх обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
23. Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку (після усунення недоліків) не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об'єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску строку, у зв'язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у його задоволенні.
24. Відповідно до абз.2 ч.3 ст.292 ГПК якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст.293 цього Кодексу.
25. Згідно з п.4 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
26. Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі №910/11905/20.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі №910/11905/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець