29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"16" вересня 2024 р. Справа № 924/650/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали
за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури м. Шепетівка в інтересах держави в особі Грицівської селищної ради, смт. Гриців, Шепетівський район, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький
про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 31.01.2022 до Договору № 217000170 від 17.01.2022, стягнення 41975,75грн. безпідставно отриманих коштів
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Кукуріка Н.М.
за участю Юхимчук М.Ю. прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 16.07.2024 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 05.08.2024. У підготовчому засіданні 05.08.2024 оголошено перерву до 02.09.2024. Ухвалою від 02.09.2024 із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 16.09.2024р.
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Грицівської селищної ради з позовом до ТОВ "Хмельницькенергозбут", в якому просить визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 31.01.2022 до договору за № 217000170 від 17.01.2022, укладеного між ТОВ "Хмельницькенергозбут" та Грицівською селищною радою; стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 41975,75 грн., перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору № 217000170 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022.
В обґрунтування позову прокурор зазначив, що оспореною додатковою угодою збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії та зменшено обсяги закупівлі електричної енергії що є не обґрунтовано та документально не підтверджено. При цьому отримана відповідачем за наслідками безпідставного збільшення ціни товару оплата за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України. Як на правову підставу позову прокурор посилається на положення ст. ст. 15, 16, 202, 203, 215, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 655, 669, 670 ЦК України, ст. ст. 4, 173-175, 179, 180, 193 ГК України, ст. ст. 31, 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідач у відзиві проти позову заперечує. Повідомляє, що спірні додаткові угоди сторонами укладено за взаємною згодою, при цьому сторони не виходили за рамки 10-відсоткового збільшення ціни за одиницю товару, загальна сума договору не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі, що було погоджено із замовником, обмеження строків зміни ціни на дату укладення додаткової угоди Законом України "Про публічні закупівлі" не встановлено. Щодо вимоги про стягнення 41975,75 грн. сплачених грошових коштів як безпідставно отриманих відзначив, що вказана вимога є похідною від вимог про визнання недійсною додаткової угоди. Тому з огляду на відсутність підстав для визнання недійсною додаткової угоди до договору, вимога про стягнення коштів також не підлягає задоволенню.
У відповіді на відзив прокурор вважає доводи відповідача необґрунтованими. Вважає, що беручи участь у торгах, відповідач оцінював та приймав пов'язані з цим ризики, планував свої дії та здійснював комерційний розрахунок своєї цінової пропозиції з урахуванням особливостей даної публічної закупівлі. Зазначає, що жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання договору від 17.01.2022 по дату укладення додаткової угоди № 1 від 30.01.2022 не відбулось.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Грицівською селищною радою у електронній системі публічних закупівель оприлюднено відомості про проведення закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-10-003198-b).
17.01.2022 між Грицівською селищною радою (Споживач) та ТОВ "Хмельницькенергозбут" (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №217000170 відповідно до п.п. 2.1. якого Постачальник продає Споживачу із 24.01.2022 до 31.12.2022 товар "код ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія "Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Ціна цього Договору становить 1673740,00 грн., в т.ч. ПДВ 278956.67 грн. Ціна за одиницю Товару визначається у додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника".
Ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору, Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору.
Ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку №1 до Договору. Вказані послуги оплачуються Споживачем через Постачальника (п.п. 5.1-5.4).
Згідно п.п.5.6, 5.6.1 договору на виконання п.2 ч.5 ст. 41 Закажу України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю Товару та встановлення щомісячної ціни поставки Товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку Товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).
Зміна ціни за одиницю Товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п.5.6.2 Договору; не більше, ніж на 10% від Базової ціни за одиницю Товару. При цьому, загальна ціна Договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.
У випадку, якщо коливання ціни на ринку Товару в сторону зменшення становитиме понад 10% відносно Базової ціни Товару, сторони керуючись п.5 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі", дійшли згоди, що вартість Товару за відповідний розрахунковий період може зменшуватись. Обрахунок ціни за одиницю Товару на відповідний розрахунковий період, в такому випадку, визначається за формулою визначено у п.5.6 Договору.
На виконання п.7 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" Сторони домовились, що зміна умов цього Договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість Товару за цим Договором (п.5.8)
У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішення іншого уповноваженого органу влади, Сторони вносять відповідні зміни в Додаток №1 до Договору, шляхом укладення додаткової угоди до Договору та викладення Додатку №1 в новій редакції (п.п.5.8.1)..
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць протягом якого Споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих Заявок. Заявки Споживача можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця (п.5.12).
Відповідно до п.5.14, 5.15 оплата за електричну енергію здійснюється за умовами надання Споживачем Заявки/Заявок на відповідний розрахунковий період в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді .Споживач здійснює оплату згідно виставленого Постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного Сторонами Акта приймання - передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю товару в рахунку виставленому за цим пунктом та в Акті приймання-передачі Товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається в порядку визначеному п.п.5.6-5.7 Договору.
Датою виконання зобов'язань Споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів.
Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Невід'ємною частиною цього Договору є: Додаток №1 - Комерційна пропозиція Постачальника; Додаток №2 - Заявка на постачання електричної енергії Споживачу; Додаток №3 - Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії.
У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили: кількість електричної енергії - 315800 кВт/год, ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год - 3,00464 грн., тариф на передачу, без ПДВ - 0,29393 грн., тариф на розподіл, без ПДВ - 1,12143 грн., базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл, без ПДВ - 4,42 грн. Загальна вартість договору в т.ч. ПДВ 20% - 1673740грн.
Додатковою угодою №1 від 31.01.2022 у зв'язку з набуттям з 01.01.2022 чинності постановою НКРЕКП від №2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, та постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік, та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ сторони, за взаємною згодою, сторони вирішили Додаток №1 до Договору № 21700170 від 17.01.2022 викласти в новій редакції.
В угоді зазначено, що вона набирає чинності (вважається укладеною) з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору та згідно зі ст. 631 ЦК України розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 17.01.2022 і діє до 31.12.2022.
У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" у редакції вищезазначеної додаткової угоди сторони додатково погодили: кількість товару - 315800 кВт/год, ціну товару без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год - 3,000464 грн. без ПДВ, тариф на передачу - 0,29393 грн. без ПДВ, тариф на розподіл - 1,12143 грн. без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,42 грн. без ПДВ; кількість товару - 302247 кВт/год, ціну товару без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год - 3,00464 грн. без ПДВ, тариф на передачу - 0,34564 грн. без ПДВ, тариф на розподіл - 1,26442 грн. без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,6147 грн. без ПДВ.
У додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, та становить 0,34564 грн. без ПДВ; відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, та становить 1,26442 грн. без ПДВ; загальний обсяг - 302247 кВт/год; загальна вартість договору - 1673740 грн. з ПДВ.
У матеріли справи надано виставлені відповідачем для Грицівської селищної ради рахунки-фактури № 21700170 від 23.12.2022 на суму 119380,44грн., від 01.12.2022 на суму 94494,29грн., від 03.11.2022 на суму 83025,84грн., від 06.09.2022 на суму 27416,86грн., від 04.10.2022 на суму 79808,57грн., від 01.08.2022 на суму 27804,49грн., від 04.07.2022 на суму 31165,84грн., від 01.06.2022 на суму 26525,29грн., від 29.04.2022 на суму 73617,38грн., від 04.04.2022 на суму 89111,70грн., від 01.03.2022 на суму 175360,44грн., від 09.02.2022 на суму 4136,61грн., від 01.02.2022 на суму 169944,64грн. Всього Грицівській селищній раді було поставлено 179660 кВт/год. електроенергії.
Згідно платіжних доручень №411, №449, №535, 198, №151, №138, №114, 152 від 25.12.2022, №152 від 26.12.2022, №360, 415, 483, 117, 140, 128, 105 від 05.12.2022, №229, 390, 351, 161, 127, 118, 73, 95 від 07.11.2022, №№ 250, 279, 293, 130, 91, 101, від 08.09.2022, №№ 289, 310, 328, 144, 113, 101, 86 від 07.10.2022, №№ 213, 234, 239, 100, 87, 81, 69 від 03.08.2022, №№ 191, 178, 208, 88, 76, 71, 47, 58 від 06.07.2022, №№154, 135, 165, 70, 60, 39, 48 від 03.06.2022, №№ 112, 143, 54, 52, 50, 33, 35 від 03.05.2022, № 176 від 13.06.2022, №№88, 95, 120, 41, 39, 31, 29 від 05.04.2022, №№ 54, 77, 92, 28, 27, 18, 19 від 07.03.2022, від 09.02.2022, №42, 27, 28, 34, 14, 15, 17, 10, 8 від 14.02.2022 позивачем сплачено на користь відповідача 994892,39грн. вартості отриманої електроенергії.
Прокурор звернувся до Грицівської селищної ради з листом від 18.04.2024 щодо надання інформації про виконання договору № 217000170 від 17.01.2022 із зазначенням обсягів отриманого товару та його суму і з наданням підтверджуючих документів.
Супровідним листом № 02-24/890 від 30.04.2024 Грицівською селищною радою надано інформацію щодо постачання електричної енергії за січень - грудень 2022р., додано копії рахунків на оплату та платіжних доручень про оплату товару.
14.05.2024 прокурор звернувся до Грицівської селищної ради з листом, в якому, повідомивши про безпідставну сплату споживачем коштів в загальній сумі 41975,75 грн. внаслідок укладення додаткової угоди до договору від 17.01.2022 № 217000170, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просив надати інформацію щодо намірів ради вжити у судовому порядку заходи стосовно стягнення з відповідача надміру сплачених коштів за договором та визнання недійсною додаткової угоди до вказаного договору.
Грицівська селищна рада у листі від 21.06.2024 (№02-24/1193 повідомила, що нею 21.05.2024 було направлено ТОВ "Хмельницькенергозбут" претензію щодо повернення надміру сплачених коштів за договором від 17.01.2022 № 217000170 в сумі 41975,75грн., на яку відповідь не отримано. Крім того просила Шепетівську окружну прокуратуру вжити заходів представницького характеру у судовому порядку в її інтересах.
Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Грицівської селищної ради з повідомленням від 27.06.2024, в якому на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" попередньо повідомив про намір здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі ради до ТОВ "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди до договору від 17.01.2022 № 217000170 та стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 41975,75 грн.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Грицівської селищної ради, прокурор з огляду на положення преамбули, ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст. 4, 26, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 2, 23 Бюджетного кодексу України зазначив, що оскільки закупівля замовником послуг для забезпечення потреб територіальної громади є публічною закупівлею, тому правильне застосування Закону України "Про публічні закупівлі" входить в поняття "інтерес держави". Виконання зобов'язань за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства, може призвести до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідатиме меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, закріпленим у ст. 5 цього Закону. Натомість правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі позивача - органу, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Крім того, позивач є стороною договору, одержувачем бюджетних коштів, закупівля здійснювалась за бюджетні кошти, тому порядок її проведення регулюється вимогами законодавства в сфері публічних закупівель. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.
Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).
Так, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільської (селищної) ради належить, зокрема розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.
Тобто з огляду на вищезазначене Грицівська селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Грицівської селищної ради.
При цьому, оскільки Грицівська селищна рада є стороною оспорюваної додаткової угоди та на її користь прокурор просить стягнути надмірно сплачені за договором грошові кошти, то прокурор також правомірно визначив його позивачем у справі.
Зазначене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (відповідно до якої за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем) та позицією Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/199 (прокурор правильно визначив відділ (сторону договору) як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь відділу).
Крім того, судом враховується, що закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18).
Судом зважається на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб'єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
З матеріалів справи слідує, що прокурор листом від 18.04.2024 звертався до Грицівської селищної ради з проханням про надання інформації з приводу договору від 17.01.2022 №217000170. Листом від 14.05.2024 прокурор, повідомивши про безпідставну сплату споживачем коштів в загальній сумі 41975,75грн внаслідок укладення додаткової угоди до договору від 17.01.2022 №217000170, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просив надати інформацію щодо намірів ради вжити у судовому порядку заходи стосовно стягнення з відповідача надміру сплачених коштів за договором та визнання недійсною додаткової угоди до вказаного договору.
У відповідь Грицівська селищна рада (лист від 21.06.2024 №02-24/1193) повідомила, що нею 21.05.2024 було направлено ТОВ "Хмельницькенергозбут" претензію щодо повернення надміру сплачених коштів за договором від 17.01.2022 № 217000170 в сумі 41975,75грн., на яку відповідь не отримано. Крім того просила Шепетівську окружну прокуратуру вжити заходів представницького характеру у судовому порядку в її інтересах.
З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, територіальної громади, на які вказує прокурор, на такі порушення не відреагував, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.
При цьому, наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді позивачем не заперечено.
Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб'єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.
Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, територіальної громади, зважаючи на характер наданих ним відповідей на листи прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред'явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.
При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 27.06.2024), адресоване позивачу, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі позивача шляхом пред'явлення відповідного позову до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При цьому суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Як убачається з позовних вимог, прокурор просить визнати недійсною додаткову угоду №1 від 31.01.2022 до договору №217000170 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022, укладеного сторонами за результатами проведення процедури публічних закупівель.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасно, правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Так, згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як убачається з матеріалів справи, 17.01.2022 за результатами проведення процедури закупівлі UA-2021-12-10-003198-b на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції, поданої згідно процедури закупівлі, між позивачем як споживачем та відповідачем як постачальником укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 217000170, відповідно до якого постачальник продає споживачу із 24.01.2022 до 31.12.2024 електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. п. 1.4, 2.1 договору).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У п. 5.1 договору сторони визначили ціну договору - 1673740 грн. та в п. 5.2 встановили, що ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція Постачальника".
У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили, з-поміж іншого, кількість електричної енергії - 315800 кВт/год, ціну товару - 3,00464 грн. за кВт/год без ПДВ, тариф на передачу - 0,29393 грн. за кВт/год без ПДВ, тариф на розподіл - 1,12143 грн. за кВт/год без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,42 грн. за кВт/год без ПДВ.
Виходячи з вищенаведених положень законодавства та умов договору, станом на момент підписання договору про закупівлю від 17.01.2022 сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з тим, у подальшому сторони договору уклали до нього оспорену додаткову угоду №1 від 31.01.2022, у якій, у зв'язку з набуттям з 01.01.2022 чинності постановою НКРЕКП від №2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, та постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік, та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ сторони, за взаємною згодою, сторони вирішили Додаток №1 до Договору № 21700170 від 17.01.2022 викласти в новій редакції.
У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" у редакції вищезазначеної додаткової угоди сторони додатково погодили: кількість товару - 315800 кВт/год, ціну товару без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год - 3,000464 грн. без ПДВ, тариф на передачу - 0,29393 грн. без ПДВ, тариф на розподіл - 1,12143 грн. без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,42 грн. без ПДВ; кількість товару - 302247 кВт/год, ціну товару без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год - 3,00464 грн. без ПДВ, тариф на передачу - 0,34564 грн. без ПДВ, тариф на розподіл - 1,26442 грн. без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,6147 грн. без ПДВ.
У додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, та становить 0,34564 грн. без ПДВ; відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, та становить 1,26442 грн. без ПДВ; загальний обсяг - 302247 кВт/год; загальна вартість договору - 1673740 грн. з ПДВ.
Судом враховується, що відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як зазначено вище, в обґрунтування підстав підписання додаткової угоди від 30.01.2022 №1, якою збільшено ціну на одиницю товару і зменшено його кількість, сторони договору послалися на п. п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
За приписами п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідні положення знайшли своє відображення у п. 5.8 договору, згідно з яким на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів), нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме: у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 33, ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до пп. 5.8.1 договору у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції.
Таким чином, з системного аналізу вищевказаних положень законодавства та умов договору слідує, що внесення змін до договору на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.
Як зазначалося вище, необхідність внесення у порядку п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" змін до договору додатковою угодою від 31.01.2022 №1 мотивована набуттям з 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2022 рік".
Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 для АТ "Хмельницькобленерго" установлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на рівні: для 1 класу напруги - 237,47 грн./МВт·год (без урахування податку на додану вартість); для 2 класу напруги - 1264,42 грн./МВт·год (без урахування податку на додану вартість); структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання згідно з додатком. Передбачено, що набирає чинності з 01 січня 2022 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постанова офіційно опублікована 17.12.2021.
Поряд із цим постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 установлено ПАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн./МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. Передбачено, що постанова набирає чинності з 01 січня 2022 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постанова офіційно оприлюднена 01.12.2021.
З наведеного слідує, що на момент укладення договору відповідачем постанова НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 щодо тарифу на послуги з розподілу електричної енергії та постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 щодо тарифу на послуги з передачі електричної енергії уже були прийняті та оприлюднені, тому, зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2022 рік), вказані постанови з огляду на принципи добросовісності, відкритості та прозорості могли бути враховані відповідачем при визначенні базової ціни товару в пропозиції та договорі.
Однак відповідач як учасник ринку електричної енергії (електропостачальник), будучи обізнаним із положеннями вищенаведених постанов НКРЕКП щодо рівня тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та тарифів на послуги з передачі електричної енергії, часу початку дії цих тарифів, подав тендерну пропозицію, що враховувала нижчі тарифи, які передбачувано діяли лише до кінця 2021 року.
Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
Однак відповідач, на що звертає увагу і прокурор, не скористався такою можливістю, погодився на укладення договору від 17.01.2022 на визначених ним умовах, хоча станом на час укладення договору був обізнаним про те, що постанови НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 та №2454 від 01.12.2021 були прийняті та набрали чинності.
Судом зауважується, що тариф на розподіл електричної енергії та тариф на передачу електричної енергії є складовими ціни товару як істотної умови договору
При цьому кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).
Отже, оскільки зазначені в оспореній додатковій угоді від 31.01.2022 №1 з посиланням на п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстави для внесення змін до договору, а саме: зростання тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на передачу електроенергії, були відомі ще до укладення договору відповідно і могли бути враховані відповідачем, суд зазначає, що з моменту укладення договору про закупівлю та до моменту укладення оспореної додаткової угоди від 31.01.2022 №1 не відбулося непередбачуваної істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, як це визначено ст. 652 ЦК України.
З урахуванням наведеного, оскільки зміна тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на передачу електроенергії мала місце та була відома до підписання договору, набрання чинності постановами НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 та №2454 від 01.12.2021 не може вважатись законною підставою для внесення змін до договору, з огляду на що додаткова угода №1 від 31.01.2022 укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню недійсною.
Щодо заявленої прокурором позовної вимоги про стягнення з відповідача 41975,75 грн. коштів, перерахованих за товар, який не отримано, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно зі статтею 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Отже, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
Згідно з наявними у матеріалах справи рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, з урахуванням внесених оспореною додатковою угодою змін до договору відповідач поставив, а позивач отримав та оплатив електричну енергію на загальну суму 994892,39 грн.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Зважаючи на недійсність оспореної додаткової угоди щодо зміни ціни, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, зобов'язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору, зокрема додатком №1 "Комерційна пропозиція постачальника" в редакції основного договору, згідно з яким ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 5,304грн з ПДВ.
Згідно зі ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, за 179660 кВт/год отриманої позивачем електричної енергії за договором від 17.01.2022 останній зобов'язаний був сплатити відповідачу кошти в сумі 952916,64 грн. (179660кВт/год * 5,304 грн).
З огляду на викладене, відповідач отримав кошти у сумі 41975,75 грн. (994892,39 грн. - 952916,64 грн.) за товар, однак не здійснив поставку останнього на вказану суму.
Отже, враховуючи положення ст. 14 ГПК України, оскільки прокурором заявлено позовні вимоги про стягнення 41975,75 грн. коштів, тобто в можливих межах, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у повному обсязі.
Висновок суду про стягнення коштів за товар, який так і не був поставлений за договором, на підставі ст. 670 ЦК України відповідає правовій позиції, якої стало та послідовно дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22, які прийняті за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 31.01.2022 до Договору №217000170 від 17.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 42035266) та Грицівською селищною радою (код ЄДРПОУ 04402563).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Грицівської селищної ради (Шепетівський район, смт. Гриців, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04402563) 41975,75грн (сорок одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 75 копійок) коштів.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 6056грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23.09.2024р.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 1 примірник до справи.
Шепетівській окружній прокуратурі, позивачу та відповідачу направлено до Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.