Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
23 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/460/22
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши в підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-а)
до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243), 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412), 3. Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно та витребування майна
за участю представників сторін:
прокурора (позивача) - Ногіної О.М.
1-го відповідача - Василенка І.Ю. (самопредставництво)
2-го відповідача - Василенка І.Ю. (самопредставництво)
3-го відповідача - не з'явився
Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (1-й відповідач), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (2-й відповідач), Фізичної особи ОСОБА_1 (3-й відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 22.08.2024 (вх.№21155), просить суд:
1. Визнати незаконним та скасувати п. 55 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 01.06.2018 № 5578-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою підприємцем Панфіловою Іриною Володимирівною (код НОМЕР_2 ).
3. Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації № 53906426 від 04.09.2020 про внесення змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1424471763101, яким площа зазначеного нерухомого майна змінена з 17,5 кв.м. на 26 кв.м.;
4. Витребувати у ОСОБА_1 (код НОМЕР_3 ) на користь Харківської міської територіальної громади об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1424471763101 - нежитлові приміщення 1-го поверху № 50-1-:-50-4, загальною площею 26,5 кв.м., розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Прокурор також просить покласти на відповідачів судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Харківською міською радою умов та порядку приватизації під час винесення рішення (п. 55 додатку) 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18, що, на думку прокурора, призвело до укладення 01.06.2018 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Панфіловою І.В. договору купівлі-продажу № 5578-В-С, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А., зареєстрованого в реєстрі за № 831, на підставі якого шляхом викупу за 58 440 грн, з ПДВ, у власність ФОП Панфілової І.В. перейшло все майно, яке було орендовано на підставі договору № 4191 від 23.01.2018, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 50-1-:-50-4, загальною площею 17,5 кв.м., розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Прокурором також зазначено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 01.09.2020 № 41212047 державним реєстратором прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Слабинською О.Ю. проведено державну реєстрацію змін до оспорюваного об'єкту нерухомого майна. На підставі довідки ТОВ "МАШБУДТОРГ" від 20.08.2020 № 14-01/08 та Технічного паспорту № 14-01/08/20-ТП, виготовленого ТОВ "МАШБУДТОРГ", змінено загальну площу оспорюваного об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1424471763101, а саме: загальна площа 17,5 кв.м. змінена на загальна площа 26 кв.м. (індексний номер рішення № 53906426 від 04.09.2020). На підставі договору дарування від 05.03.2021 № 730 право власності на спірне майно перейшло від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (код НОМЕР_3 ). Індексний номер рішення: 56963047 від 05.03.2021. Згідно з даними, які містяться в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 09.08.2021 здійснено запис 2004800070001174786 про припинення ФОП Панфілової І.В. у зв'язку зі смертю.
За твердженням прокурора, ФОП Панфілова І.В. жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об'єкту нерухомого майна в оренді не здійснила. У звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заяві ФОП Панфілової І.В. з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усній приватизаційній справі, будь-які відомості про такі поліпшення відсутні, до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна та приватизації, не подавала документи, передбачені п.2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації.
На підставі викладеного, прокурор вважає, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а тому рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.02.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/460/22. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15.03.2022 о 10:00 год.
Водночас, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2024, який наразі триває в Україні, враховуючи обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого ч. 2 ст. 181 ГПК України.
Ухвалою суду від 26.07.2022 було призначено підготовче засідання на 08 серпня 2022 р. о 12:30 год.
Ухвалою суду від 08.08.2022 підготовче засідання відкладено на "05" вересня 2022 р. об 11:30 год.
15.08.2022 на електронну адресу суду від представника 1-го відповідача надійшла заява (вх.№8317) про зупинення провадження у справі № 922/460/22 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Ухвалою суду від 05.09.2022 заяву 1-го відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№8317 від 15.08.2022) повернуто без розгляду.
19.08.2022 на електронну адресу суду надійшов відзив на позов представника 1-го відповідача (вх.№8551), в якому він просив суд відмовити в позові прокурора та поновити або продовжити пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 05.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання 1-го відповідача про поновлення або продовження пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Відзив 1-го відповідача на позовну заяву (вх.№8551 від 19.08.2022) залишено без розгляду.
19.08.2022 на електронну адресу суду надійшов відзив на позов представника 2-го відповідача (вх.№8552), в якому він просив суд відмовити в позові прокурора та поновити або продовжити пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 05.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання 2-го відповідача про поновлення або продовження пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Відзив 2-го відповідача на позовну заяву (вх.№8552 від 19.08.2022) залишено без розгляду
19.08.2022 на електронну адресу суду надійшла заява представника 2-го відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 20, п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України (вх.№8562).
Ухвалою суду від 05.09.2022 заяву 2-го відповідача про залишення позову без розгляду (вх.№8562 від 19.08.2022) повернуто без розгляду.
19.08.2022 на електронну адресу суду надійшла заява представника 1-го відповідача про застосування строку позовної давності у справі №922/460/22 (вх.№8563), в якій він просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності у справі №922/460/22 та відмовити в позові прокурора на підставі ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України.
Ухвалою суду від 05.09.2022 заяву 1-го відповідача про застосування строку позовної давності у справі №922/460/22 (вх.№8563 від 19.08.2022) повернуто без розгляду.
Ухвалою суду від 05.09.2022 зупинено провадження у справі № 922/460/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.
14.09.2022 до суду від Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова надійшла відповідь на відзиви (вх.№9662), в якій остання просить позов задовольнити повністю та залишити без розгляду заяви відповідачів про залишення позову без розгляду.
20.09.2022 до суду від 1-го відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності (вх.№10217) та заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 20 та п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України (вх.№10218).
20.09.2022 до суду від 1-го та 2-го відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву (вх.№№10215, 10216), в яких вони просили поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняти відзив на позовну заяву до розгляду, відмовити у позові повністю та покласти судові витрати на позивача.
25.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №922/460/22 (вх.№18758) у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у цій справі, а саме закінченням перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18 та прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, повний текст якої оприлюднено 17.07.2024.
Ухвалою суду від 29.07.2024 клопотання Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вх.№18758 від 25.07.2024) про поновлення провадження у справі №922/460/22 - задоволено. Провадження у справі № 922/460/22 поновлено. Продовжено провадження у справі зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12 серпня 2024 року о 10:00.
05.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від 1-го відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності (вх.№19634).
09.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшли заперечення проти заяви 1-го відповідача про застосування строку позовної давності (вх.№ 20115).
В судовому засіданні 12.08.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 12.08.2024, про відкладення підготовчого засідання на 26 серпня 2024 року о(б) 10:00 год.
Ухвалою суду від 12.08.2024 витребувано у Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи ОСОБА_1 (дата народження: невідома, відомості про місце народження - невідомі; документ, що посвідчує особу - невідомий; РНОКПП НОМЕР_3 ; відома адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 .
Також ухвалою суду від 12.08.2024 відмовлено Харківській міській раді та Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Продовжено Харківській міській раді та Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 12.09.2022 включно. Прийнято відзиви на позовну заяву Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до розгляду.
22.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника 1-го та 2-го відповідачів надійшли клопотання (вх.№№ 21177, 21181), в яких він просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з щорічною відпусткою представника.
22.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову (вх.№21155).
Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року прийнято до розгляду заяву прокурора (позивача) про зміну предмету позову (вх.21155 від 22.08.2024) та подальший розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням відповідних змін. Продовжено процесуальний строк для подання відповіді на відзиви (вх.20956 від 20.08.2024) до 20.08.2024 та прийнято її до розгляду. Задоволено клопотання 1-го та 2-го відповідача про відкладення підготовчого засідання. Підготовче засідання відкладено на "09" вересня 2024 р. об 11:00 год.
В судовому засіданні 09.09.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 09.09.2024, про відкладення підготовчого засідання на 23.09.2024 о 10:00 год та про відмову в задоволенні клопотання 2-го відповідача про залишення позову без розгляду (вх.№10218 від 20.09.2022).
12.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від прокурора (позивач) надійшла заява про зміну предмета позову (вх.№23019), в якій прокурор просить суд прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову та здійснювати розгляд позовних вимог у наступній редакції:
1. Визнати незаконним та скасувати п. 55 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 01.06.2018 № 5578-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою підприємцем Панфіловою Іриною Володимирівною (код НОМЕР_2 ).
3. Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації № 53906426 від 04.09.2020 про внесення змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1424471763101, яким площа зазначеного нерухомого майна змінена з 17,5 кв.м. на 26 кв.м.
4. Визнати недійсним іпотечний договір від 16.02.2022, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО Гавриловою С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 210.
5. Витребувати у ОСОБА_1 (код НОМЕР_3 ) на користь Харківської міської територіальної громади об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1424471763101 - нежитлові приміщення 1-го поверху № 50-1-:-50-4, загальною площею 17,5 кв.м., розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Водночас прокурор (позивач) у заяві про зміну предмета позову просить суд визнати поважними причини неподання доказів у встановлений законодавством строк, встановити додатковий строк для подання доказів у справі 922/460/22 та прийняти їх до розгляду, а саме: копію іпотечного договору від 16.02.2022 №210 та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.09.2024 №394204315 (далі - інформація з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.09.2024 №394204315).
Окрім того, 12.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від прокурора (позивач) надійшло клопотання про залучення співвідповідача (вх.№23023), в якому позивач просить суд залучити до участі у справі 922/460/22 у якості співвідповідача - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), який зареєстрований і проживає: АДРЕСА_3 .
В обгрунтування заяви про зміну предмету позову, клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача та поновлення пропущеного строку для подання доказів прокурором (позивачем) зазначено, що 10.09.2024, вивченням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прокурором встановлено, що 16.02.2022, тобто вже після подання цього позову, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо спірного майна укладено іпотечний договір, серія та номер: 210, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. та зареєстрований в Реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63492431 від 16.02.2022 (номер запису про іпотеку: 46734273), відповідно до п.1-2 якого передбачено, що цим договором забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у Іпотекодавця - ОСОБА_1 на підставі договору позики, укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем - ОСОБА_3 , 02 лютого 2022 року на суму 100 000 (сто тисяч) гривень з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу до п'ятнадцятого березня дві тисячі двадцять другого року включно. (15.02.2022) Предмет іпотеки складають: нежитлові приміщення 10-го поверху №50-1-:-50-4 в житловому будинку літ. "А-9", загальною площею 26,0 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 .
На думку прокурора, оскільки встановлено, що після подання прокурором позову про витребування у ОСОБА_1 - нежитлових приміщень 1-го поверху № 50-1-:-50-4, загальною площею 26,5 кв.м., які розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , нею укладено 16.02.2022 іпотечний договір на спірне майно з ОСОБА_3 , є підстави для визнання вказаного договору недійсним та залучення до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ). На підставі викладеного, прокурор вважає, що в даному випадку правильним способом захисту порушеного права є визнання недійсним договору іпотеки та витребуванням нерухомого майна у кінцевого набувача.
Присутній у судовому засіданні прокурор (позивач) просив прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову, поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів та прийняття їх до розгляду, та залучити до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_3 .
Присутній у судовому засіданні представник 1-го та 2-го відповідачів заперечував проти прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову, поновлення прокурору пропущеного процесуального строку для подання доказів та прийняття їх до розгляду, та залучення до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_3 .
Суд, розглянувши заяву прокурора (позивача) про зміну предмету позову, зазначає наступне.
За змістом частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.
Водночас, при врахуванні цього висновку судам слід з'ясовувати чи входять наведені позивачем нові обставини до предмета доказування за первісними вимогами позову або ці обставини є обґрунтуванням нових чи додаткових позовних вимог у заяві про зміну предмета позову, у тому числі у поєднанні зі зміною чи розширенням кола відповідачів, що може свідчити про подання позивачем у такий спосіб нового позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20, від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.
Так, у заяві про зміну предмету позову прокурор (позивач) доповнив позовні вимоги новою позовною вимогою немайнового характеру про визнання недійсним іпотечного договору від 16.02.2022, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), посвідченого приватним нотаріусом Харківського МНО Гавриловою С.А. та зареєстрованого в реєстрі за номером 210), в обгрунтування якої прокурором (позивачем) зазначено, що після пред'явлення до суду цього позову про витребування у ОСОБА_1 - нежитлових приміщень 1-го поверху № 50-1-:-50-4, загальною площею 26,5 кв.м., які розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , нею укладено 16.02.2022 іпотечний договір на спірне майно з ОСОБА_3 , що є підставою для визнання вказаного договору недійсним.
На підтвердження викладених обставин до заяви про зміну предмета позову прокурором (позивачем) додано нові докази: копію іпотечного договору від 16.02.2022 №210 та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.09.2024 №394204315.
Отже наведені прокурором (позивачем) нові обставини не входять до предмета доказування за первісними вимогами позову та ці обставини є обґрунтуванням додаткових позовних вимог у заяві про зміну предмету позову, що свідчить про подання позивачем у такий спосіб нового позову.
За таких обставин, суд відмовляє у прийнятті до розгляду заяви прокурора (позивача) про зміну предмету позову (вх.№23019 від 12.09.2024) та повертає її прокурору (позивачу).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою у постанові від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц, яка є обов'язковою для застосування всіма судами.
Водночас, суд, розглянувши клопотання прокурора (позивача) про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів, зазначає наступне.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Ураховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що на момент подання позовної заяви (04.02.2022) цих доказів не існувало, адже іпотечний договір було укладено 16.02.2022, суд дійшов висновку, що прокурором (позивачем) доведено поважність причин не подання зазначених доказів: копії іпотечного договору від 16.02.2022 №210 та інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.09.2024 №394204315, у встановлений у ч.2 ст. 80 ГПК України строк, тому суд визнає поважними причини неподання прокурором (позивачем) вказаних доказів у встановлений законом строк та поновлює прокурору (позивачу) строк на подання цих доказів.
Суд, розглянувши клопотання прокурора (позивача) про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У статті 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
У той же час у статті 47 ГПК України визначено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;
2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Проте судом установлено, що до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) не пред'явлено позовних вимог, а заяву про зміну предмету позову (вх.23019 від 12.09.2024) повернуто прокурору, а тому суд не вбачає правових підстав для залучення ОСОБА_4 до участі у справі у якості співвідповідача, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) відмовити.
Водночас, суд зазначає, що згідно з частинами 1, 2 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Ураховуючи предмет позову та обставини, викладені прокурором (позивачем) у клопотанні про залучення до участі у справі співвідповідача, зокрема, те, що після подання до суду цього позову між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо спірного майна укладено іпотечний договір від 16.02.2022, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО Гавриловою С.А., зареєстрований в реєстрі за номером 210, суд вважає, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) як іпотекодержателя, а тому суд з власної ініціативи вважає за необхідне залучити його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, залучення до участі або вступу у справі третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача.
Суд зазначає, що в силу приписів ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи вищевикладене, залучення до участі у справі третьої особи, з метою дотримання процесуальних прав всіх учасників справи, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13, 14, 15 ГПК України, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання в межах розумних строків.
Керуючись статтями 45, 46, 47, 118-119, 177, 183, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову (вх.№23019 від 12.09.2024) та повернути її прокурору (позивачу).
2. Задовольнити клопотання прокурора (позивача) про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів у справі №922/460/22 та прийняти їх до розгляду, а саме: копію іпотечного договору від 16.02.2022 №210 та інформацію з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.09.2024 №394204315.
3. Відмовити в задоволенні заяви прокурора (позивача) (вх.№23023 від 12.09.2024) про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_5 ).
4. Залучити до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_5 ).
5. Підготовче засідання відкласти на "07" жовтня 2024 р. о 10:40 год.
6. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 113.
7. Зобов'язати прокурора надіслати 3-й особі копію позовної заяви та заяви про зміну предмету позову (вх.21155 від 22.08.2024) разом з доданими до неї документами листом з описом вкладення не пізніше двох днів з дня постановлення цієї ухвали, докази чого надати суду до 30.09.2024.
8. Зобов'язати відповідача - 1 та відповідача - 2 надіслати 3-й особі копію відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього документами листом з описом вкладення не пізніше двох днів з дня постановлення цієї ухвали, докази чого надати суду до 30.09.2024.
9. Встановити 3-й особі строк на подання пояснення щодо позову та відзиву - п'ять днів з дня отримання копії письмової заяви по суті справи.
10. Звернути увагу учасників справи на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.
Ухвала набирає чинності 23.09.2024.
Ухвала в частині повернення заяви про зміну предмету позову може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено (підписано) 24.09.2024.
Суддя І.О. Чистякова