11 вересня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/316/24
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком"
про: встановлення безстрокового оплатного земельного сервітуту, площею 0,5616 га стосовно земельної ділянки, кадастровий номер: 6110100000:08:015:0050 (загальна площа земельної ділянки 6,0282 га), що знаходиться на території міста Тернопіль Тернопільської області; зобов'язання відповідача внести відомості про земельний сервітут до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
за участі представника позивача Тарарук Л.Р., адвокат;
відповідача: Хитрук Н.І., адвокат (в режимі відеоконференції)
До Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до ТОВ "Євротранстелеком" про встановлення земельного сервітуту та зобов'язання вчинити дії.
Розгляд спору судом здійснюється за правилами загального позовного провадження.
У підготовчому засіданні 14.08.2024 судом оголошувалась перерва до 11.09.2024 для надання можливості сторонам подати свої письмові пояснення стосовно площі прокладення волоконно-оптичного кабелю в межах ділянки та можливості призначення судової експертизи у разі відсутності даної інформації.
Через систему "Електронний суд" 29.08.2024 від АТ "Українська залізниця" надійшли письмові пояснення (вх.№6820) від 29.08.2024, із обґрунтуванням щодо способу визначення позивачем площі земельної ділянки необхідної для встановлення сервітуту.
Від ТОВ "Євротранстелеком" через систему "Електронний суд" 28.08.2024 надійшли письмові пояснення (вх.№6783) у яких, останній, серед іншого, вказує на те, що належним доказом, що підтверджує площу та межі сервітуту, а також наявність будівельних, або інженерних споруд є проект технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, який виготовляється сертифікованим інженером-землевпорядником. Натомість, надані позивачем розрахунки стосовно площі та меж бажаного сервітуту є орієнтовними, без відсутності інформації щодо фактичного перебування волоконно-оптичного кабелю в межах спірної земельної ділянки, реальної площі прокладання та зроблені без урахування інтересів особи, стосовно якої він просить встановити сервітут. Крім того, відповідач вважає, що відсутня необхідність в проведенні судової експертизи, оскільки позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а висновок експерта не вплине на відсутність фактичних та нормативних підстав для встановлення земельного сервітуту у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Разом з тим, учасники цього спору не скористались наданою їм можливістю сформувати власний перелік питань, які необхідно поставити експерту.
Згідно ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
При цьому суд зауважує, що судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору в даній справі є встановлення безстрокового оплатного земельного сервітуту, площею 0,5616 га стосовно земельної ділянки, кадастровий номер: 6110100000:08:015:0050 (загальна площа земельної ділянки 6,0282 га), що знаходиться на території міста Тернопіль Тернопільської області.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що на належній йому на праві постійного користування земельній ділянці, знаходяться прокладені волоконно-оптичні лінії зв'язку (кабелі), що є власністю ТОВ "Євротранстелеком". Однак станом на момент звернення до суду з цим позовом жодних додаткових договорів щодо використання відповідачем частини земельної ділянки, на якій прокладені волоконно-оптичні лінії зв'язку, не укладено, що позбавляє позивача правової визначеності (встановлення чітких прав та обов'язків сторін).
При вирішенні цього спору суд зважає на правові позиції, що висловлені Верховним Судом у постанові від 15.12.21 по справі № 918/303/21. Зокрема, касаційний суд зауважив, що оскільки сервітут це право обмеженого користування чужим майном (земельною ділянкою, іншими природними ресурсами, нерухомим майном), то потреба у його встановленні виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом. Таким чином, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном сервітуту.
У переважній більшості випадків за встановленням сервітуту звертається особа, яка є відмінною від титульного власника (користувача) земельної ділянкою з пред'явленням відповідної вимоги до нього, що випливає з юридичної природи сервітуту.
Водночас аналіз норм Земельного та Цивільного кодексів України не дає підстав для висновку про те, що з такою позовною вимогою не може звернутись власник (користувач) земельної ділянки з метою врегулювання відносин між ним та особами, які фактично здійснюють користування земельною ділянкою на підставі закону або фактичних відносин, що склались.
Так, відповідно до статті 98 Земельного кодексу України визначається суб'єктний склад сервітутних відносин власник або землекористувач земельної ділянки чи інша заінтересована особа. При цьому зазначення про те, що користування буде здійснюватися чужою земельною ділянкою (ділянками) визначає предмет правовідносин, а не виступає обмеженням щодо кола суб'єктів.
Стаття 99 Земельного кодексу України, закріплюючи невичерпний перелік земельних сервітутів, також наголошує, що їх установлення можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи. Разом з тим, жодних вказівок на те, що з відповідною вимогою не можуть звертатись власники (користувачі) земельних ділянок, які будуть обтяжені сервітутом, в цій статті також не встановлено.
Власник (користувач) земельної ділянки має такі ж самі права на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту, як і інша особа, яка має необхідність у використанні його земельної ділянки за умови дотримання інших умов передбачених законодавством та конкретних обставин, які спонукали його до такого звернення. Потреба в заявлені такого позову саме власником (користувачем) земельної ділянки може бути викликана, зокрема, необхідністю врегулювання використання його земельної ділянки, яке фактично склалось між сторонами, забезпечення такого користування в найменш обтяжливий для нього спосіб, компенсації витрат та збитків тощо.
Таким чином, Верховний Суд зробив висновок про те, що звертатися до суду з вимогою про встановлення сервітуту вправі не лише особа, яка вимагає установлення для неї права обмеженого користування чужим майном, а й сам власник (користувач) земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 99, пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про призначення експертизи за сукупності таких умов:1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань
У спірних правовідносинах, до обставин, які входять до предмету доказування, належать обставини користування (використання) відповідачем земельною ділянкою, що перебуває в постійному користуванні позивача. При чому позивач повинен довести як конкретну площу такої земельної ділянки, так і розмір плати за встановлення сервітуту, який (розмір) прямо залежить від площі земельної ділянки.
Сторони в ході проведення підготовчих засідань указували на різні площі земельної ділянки, для якої теоретично міг би бути встановлений сервітут, мали різну позицію стосовно розміщення волоконно-оптичних ліній зв'язку на земельній ділянці. Зокрема у відзиві на позов відповідач посилається на відсутність у матеріалах справи доказів того, що на спірній земельній ділянці було фактично прокладено волоконно-оптичний кабель відповідача. Крім того, згідно з технічною документацією, кабель прокладався у поліетиленовій трубі типу HDPE-40, з огляду на що, ширина земельної ділянки, де прокладено волоконно-оптичний кабель становить лише 40 мм. Зазначені обставини, на переконання суду, можуть істотно впливати як на площу земельної ділянки, так і на саму можливість установлення сервітуту в певних межах.
Зокрема, надані позивачем розрахунки стосовно площі сервітуту ґрунтуються на даних акту комісійного обстеження від 16 листопада 2019 року, у якому зазначено, що площа земельної ділянки 0,5616 га, щодо якої має бути встановлений сервітут є орієнтовною. Натомість, відповідач заперечує зазначений розрахунок та вказує на невиконання Залізницею обов'язку обґрунтувати площу і межі земельної ділянки у встановлений законодавчо спосіб.
В свою чергу, суд зазначає, що прокладення відповідачем волоконно-оптичної лінії зв'язку та її експлуатація врегульовані контрагентами в генеральній угоді від 27.12.2001 про співробітництво та угоді про співробітництво від 17.01.2002. За цими угодами відповідачу надано право прокладення волоконно-оптичного кабелю в межах земель транспорту. При цьому, суд зауважує, що учасники договірних відносин, обумовивши використання в межах співробітництва земельних ділянок, що належать позивачу, їхньої площі та меж фактично не встановили та не визначили.
З огляду на зазначене, суд переконаний, що для правильного і об'єктивного вирішення спору по суті, для з'ясування питань щодо технічної можливості встановлення земельного сервітуту та визначені його можливих варіантів, необхідним є призначення судової експертизи. Адже ці питання безпосередньо стосуються предмету доказування у даній справі, є надзвичайно важливими для справедливого вирішення спору, а відтак для законного й обґрунтованого рішення.
Поряд із цим, судом критично оцінюються посилання відповідача не неможливість призначення судової експертизи у справі через безпідставність заявлених позовних вимог. Адже остаточне вирішення позову (ухвалення рішення) відбувається на стадії вирішення спору по суті після заслуховування сторін та дослідження всіх доказів , а не під час підготовчого засідання.
Натомість, питання про призначення експертизи може вирішуватись судом виключно на стадії підготовчого провадження, завданням якого в силу статті 177 ГПК України, серед іншого, є з'ясування характеру спірних правовідносин, визначення обставин справи. які підлягають встановленню, та вчинення інших дій, з метою забезпечення правильного розгляду справи по суті.
Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 глави 6 розділу 2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, основними завданнями земельно-технічної експертизи є визначення можливих варіантів встановлення земельного сервітуту. До переліку орієнтовних питань належать такі: чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на ділянці? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.
За приписами п.1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Мін'юсту України 08.10.98 за № 53/5, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування, згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
Відповідно до даного переліку Тернопільська область обслуговується Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Відтак, суд доручає проведення експертизи Тернопільському відділенню цієї експертної установи.
Частиною 7 статті 69 ГПК України передбачено, що експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
Витрати пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Оскільки, саме позивач має обґрунтувати площу і межі земельної ділянки щодо якої має бути встановлений сервітут то обов'язок з оплати вартості експертизи слід покласти на нього. У подальшому розподіл цих витрат між сторонами буде здійснено судом, в залежності від результатів вирішення спору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
З огляду на викладене та керуючись статтями 81, 99, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити земельно-технічну експертизу за ініціативою суду на розгляд якої поставити наступні питання:
- чи є можливість установлення сервітуту на земельній ділянці площею 6,0282 га, яка розташована на території міста Тернопіль (кадастровий номер 6110100000:08:015:0050) для розташування та експлуатації волоконно-оптичних ліній зв'язку, які уже прокладені ТОВ "Євротранстелеком"? Якщо так, надати варіанти його встановлення. Визначити площу земельної ділянки, яка могла би бути передана в сервітут.
2. Проведення експертизи доручити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із залученням, при необхідності, судових експертів та фахівців, які володіють необхідними знаннями в цій галузі (у тому числі працівників інших установ).
3. Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.
4. Витрати на проведення експертизи покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця".
5. Зупинити провадження у справі №921/316/24 на час проведення експертизи.
6. Копію ухвали надіслати сторонам відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.
7. Ухвалу направити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її проголошення. Повний текст складено 24.09.2024.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко