"12" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2919/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бондар О.Р.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Курдюмов М.М.,
від відповідача: Рябоконь В.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства ,,Гарантований покупець» до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення 22609713,13 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 916/2919/23, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 08.08.2023 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.09.2023 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 16.10.2023 р. та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.10.2023 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2023 р. зупинено провадження по справі № 916/2919/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду судових рішень у подібних правовідносинах по справі № 911/1359/22.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 р. поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 18.06.2024 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30.07.2024 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 р.: за усним клопотанням представника відповідача знято з розгляду його заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.08.2024 р.
Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 05.09.2024 р., а від 05.09.2024 р. - до 12.09.2024 р.
Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено представнику позивача можливість участі у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв'язку ,,EASYCON».
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 12.09.2024 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Державне підприємство ,,Гарантований покупець» (далі ? ДП ,,Гарантований покупець») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі ? ТОВ ,,ООЕК») про стягнення 106338368,12 грн заборгованості, з яких 34636746,88 грн основного боргу, 45293967,36 грн пені, 3797940,75 грн штрафу, 2840411,07 грн 3% річних, 19769302,06 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позову вказано на невиконання відповідачем умов договору від 08.03.2022 р. № 467/03/22 в частині оплати вартості поставленої позивачем електричної енергії в березні 2022 р. на суму 18882941,16 грн, в липні 2022 р. на суму 4744813,08 грн, в серпні 2022 р. на суму 11008992,64 грн, а також несвоєчасну оплату вартості електричної енергії, придбаної в період з березня 2022 р. по квітень 2023 р.
ДП ,,Гарантований покупець» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з ТОВ ,,ООЕК» 22609713,13 грн заборгованості, з яких 2840411,07 грн 3% річних, 19769302,06 грн інфляційних втрат. Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 р. вказану заяву прийнято до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог в редакції заяви про їх зменшення зазначено про те, що, врахувавши факт проведення між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на всю суму основного боргу, а також зміст постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 р. по справі № 911/1359/22, ДП ,,Гарантований покупець» вважає за потрібне заявити до стягнення з ТОВ ,,ООЕК» лише кошти у вигляді передбаченої ст.625 ЦК України відповідальності, нарахованої в зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості електричної енергії, придбаної в період з березня 2022 р. по квітень 2023 р.
У відзиві на позовну заяву, доводи якого аналізуються судом тільки в частині заперечень проти вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, відповідач просить відмовити у задоволенні останніх, оскільки:
- всупереч положенням спеціального законодавства, а саме наказу Міністерства енергетики України ,,Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальниками універсальних послуг в особливий період» від 21.03.2022 р. № 132, позивач не здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог у встановлені названим наказом строки, незважаючи на існування в нього відповідного обов'язку. Така поведінка ДП ,,Гарантований покупець» являється простроченням кредитора в розумінні ч.1 ст.221 ГК України та ч.1 ст.613 ЦК України, в зв'язку з чим відповідач, який неодноразово звертався на адресу позивача з вимогою щодо проведення зарахування зустрічних вимог (листи від 21.04.2022 р. № 587/03-02-1481, від 15.08.2022 р. № 587/05-02-3191), не має нести відповідальність згідно із ст.625 ЦК України на підставі ч.3 ст.220 ГК України та ч.4 ст.613 ЦК України;
- наведений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат у частині початку періодів прострочення суперечить п.4.4 договору від 08.03.2022 р. № 467/03/22 та ч.5 ст.254 ЦК України;
- нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним, адже згідно із приписами законодавства та умовами укладеного сторонами договору відповідач звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань на термін дії форс-мажорних обставин, якими є воєнний стан в Україні.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що передбачене в п.4.7 договору від 08.03.2022 р. № 467/03/22 право на зарахування зустрічних однорідних вимог, будучи одним із способів припинення зобов'язань, не змінює порядок та строки виконання обов'язків, а лише підтверджує їх існування. На думку ДП ,,Гарантований покупець», саме ТОВ ,,ООЕК» допустило виникнення простроченої заборгованості, яка в подальшому частково припинялась шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відтак, доводи відповідача є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене господарське правопорушення. Посилання відповідача на форс-мажорні обставини являються хибними, т.я. в матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України про неможливість виконання зобов'язань за договором. Окремо ДП ,,Гарантований покупець» наголошує на тому, що здійснені ним розрахунки ціни позову ґрунтуються на приписах законодавства та умовах угоди між сторонами.
У запереченнях на відповідь на відзив ТОВ ,,ООЕК» стверджує, що, виходячи з вимог наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 р. № 132 та внесених сторонами змін до договору від 08.03.2022 р. № 467/03/22, здійснення до 14-го числа місяця, наступного за розрахунковим, зарахування однорідних вимог непогашених грошових зобов'язань, що виникли в результаті різниці між зобов'язаннями з оплати за п.п.3.1, 3.2, 4.1-4.3 цього договору та перерахованими грошовими коштами на виконання п.4.4 цього договору, з непогашеними грошовими зобов'язаннями ДП ,,Гарантований покупець», що виникли у відповідному розрахунковому періоді при отримані послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів від Електропостачальника згідно із договором від 15.09.2021 р. № 2306/02/21, є обов'язком сторін, а не правом, як помилково зазначено у відповіді на відзив.
Крім того, відповідач вважає, що в період дії воєнного стану умови договору від 08.03.2022 р. № 467/03/22 мають застосовуватись сторонами в тій частині, в якій вони не суперечать положенням чинного законодавства, в т.ч. наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 р. № 132, який є спеціальним нормативним актом.
Також ТОВ ,,ООЕК» подало письмову заяву про розстрочення виконання рішення суду на один рік рівними щомісячними платежами.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду відповідачем зазначено, що:
- у нього існує величезний дефіцит обігових коштів, який обумовлений суттєвим зниженням рівня оплат споживачами вартості спожитої електричної енергії в умовах воєнного стану, що змусило ТОВ ,,ООЕК» здійснювати закупівлю електричної енергії, зокрема, за кредитні кошти;
- на діяльність товариства негативно впливають обставини щодо несвоєчасного виконання своїх грошових зобов'язань перед ним з боку інших учасників ринку електричної енергії;
- заявлені до стягнення кошти у даній справі мають компенсаційних характер, тому розстрочка виконання рішення не вплине на фінансовий стан позивача;
- вина відповідача у виникненні спору відсутня, оскільки позивач проігнорував нормативні приписи наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 р. № 132 в частині обов'язку проведення оплати шляхом зарахування зустрічних вимог;
- негайне виконання рішення призведе до зупинки господарської діяльності відповідача;
- фактична відсутність коштів у відповідача підтверджується формою № 3 ,,Звіт про рух грошових коштів», яку товариство щоквартально подає до органів статистики;
- у ТОВ ,,ООЕК» відсутнє будь-яке нерухоме майно, за рахунок реалізації якого можливо було б виконати рішення суду.
Позивач подав заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення, в яких зауважує, що інформація щодо укладання відповідачем кредитного договору не означає використання кредитних коштів, а посилання відповідача на скрутний фінансовий стан спростовуються наявністю судових рішень щодо стягнення з ДП ,,Гарантований покупець» на користь ТОВ ,,ООЕК» 3% річних та інфляційних втрат, розмір яких в декілька разів перевищує ціну позову у даній справі. Окремо позивач зазначає, що він, як і відповідач, бере участь у забезпеченні функціонування критичної інфраструктури, з огляду на що статус постачальника універсальних послуг не може слугувати підставою для надання ТОВ ,,ООЕК» додаткових переваг.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін її фактичним обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення уточненого позову, виходячи з такого.
08.03.2022 р. між ДП ,,Гарантований покупець» (Гарантований покупець) та ТОВ ,,ООЕК» (Електропостачальник) укладено договір № 467/03/22 (Договір) зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами від 05.03.2022 р. № 515/02/22 та від 02.03.2023 р. № 333/03/23, згідно п.1.1 якого Гарантований покупець зобов'язується продавати, а Електропостачальник зобов'язується на виконання наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 р. № 132 ,,Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальникам універсальних послуг в особливий період» купувати електричну енергію відповідно до умов цього Договору.
Оплата за придбану у Гарантованого покупця електричну енергію здійснюється Електропостачальником до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.4 Договору).
На виконання наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 р. № 132 до 14 числа місяця, наступного за розрахунковим, Електропостачальник здійснює оплату Гарантованому покупцю шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог непогашених грошевих зобов'язань, що виникли в результаті різниці між зобов'язаннями з оплати за п.п.3.1, 3.2, 4.1-4.3 цього Договору та перерахованими грошовими коштами на виконання п.4.4 цього Договору, з непогашеними грошовими зобов'язаннями Гарантованого покупця, що виникли у відповідному розрахунковому періоді при отриманні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів від Електропостачальника згідно із договором від 15.09.2021 р. № 2306/02/21 (п.4.7 Договору в редакції додаткової угоди від 25.03.2022 р. № 515/02/22 до Договору).
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору… (п.9.1 Договору)
При настанні форс-мажорних обставин сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим Договором на термін дії форс-мажорних обставин (п.9.2 Договору).
Форс-мажорні обставини засвідчуються Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до чинного законодавства України (п.9.3 Договору).
У разі настання форс-мажорних обставин сторона, яка знаходиться під дією таких обставин, негайно, але не пізніше ніж протягом 3 робочих днів, повідомляє іншу сторону про виникнення таких обставин. При цьому сторони докладають усіх зусиль щодо усунення обставин непереборної сили та їх наслідків (п.9.4 Договору).
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення, чи ненадання належного доказу однією із сторін про неможливість виконання прийнятих за цим Договором зобов'язань, позбавляє сторони права посилатися на будь-яку вказану в п.9.1 обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (п.9.5 Договору).
Цей Договір набуває чинності з 10.03.2022 р. та діє на час особливого періоду, але у будь-якому разі до моменту здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі (п.10.1 Договору).
Договір та додаткові угоди підписано повноважними представниками та скріплено печатками контрагентів.
Згідно з наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу електричної енергії на виконання Договору ДП ,,Гарантований покупець» поставлено ТОВ ,,ООЕК» у період з березня 2022 р. по квітень 2023 р. електричну енергію, а саме: в березні 2022 р. ? 33256,592 МВт*год вартістю 94865637,13 грн; в квітні 2022 р. ? 16599,666 МВт*год вартістю 45068679,84 грн; в травні 2022 р. ? 39107,668 МВт*год вартістю 114229884,34 грн; в червні 2022 р. ? 74155,801 МВт*год вартістю 223193605,28 грн; в липні 2022 р. ? 108850,721 МВт*год вартістю 367040831,76 грн; в серпні 2022 р. ? 108473,497 МВт*год вартістю 402227902,04 грн; в вересні 2022 р. ? 47888,552 МВт*год. вартістю 206042332,50 грн; в жовтні 2022 р. ? 18067,661 МВт*год вартістю 81825597,10 грн; в листопаді 2022 р. ? 23695,571 МВт*год вартістю 110745509,92 грн; в грудні 2022 р. ? 27220,861 МВт*год. вартістю 124014049,96 грн; в січні 2023 р. ? 29128,728 МВт*год вартістю 128094183,94 грн; в лютому 2023 р. ? 50979,894 МВт*год вартістю 179838623,53 грн; в березні 2023 р. 69704,396 МВт*год вартістю 276887015,62 грн; в квітні 2023 р. 91262,765 МВт*год вартістю 325028801,81 грн.
Оплата вартості електричної енергії за Договором здійснена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти: від 14.04.2022 р., яким частково погашено борг за березень 2022 р., на суму 56363146,44 грн; від 13.05.2022 р., яким погашено борг за квітень 2022 р., на суму 45068679,84 грн; від 16.06.2022 р., яким погашено борг за травень 2022 р., на суму 114229884,34 грн; від 29.07.2022 р., яким погашено борг за червень 2022 р., на суму 223193605,28 грн; від 18.08.2022 р., яким частково погашено борг за липень 2022 р., на суму 362296018,68 грн; від 16.09.2022 р., яким частково погашено борг за серпень 2022 р., на суму 391218909,40 грн; від 17.10.2022 р., яким погашено борг за вересень 2022 р., на суму 206042332,50 грн; від 16.11.2022 р., яким погашено борг за жовтень 2022 р., на суму 81825597,10 грн; від 30.12.2022 р., яким погашено борг за листопад 2022 р., на суму 110745509,92 грн; від 16.01.2023 р., яким погашено борг за грудень 2022 р., на суму 124014049,96 грн; від 16.02.2023 р., яким погашено борг за січень 2023 р., на суму 128094183,94 грн; від 16.03.2023 р., яким погашено борг за лютий 2023 р., на суму 179838623,53 грн; від 17.04.2023 р., яким погашено борг за березень 2023 р., на суму 276887015,62 грн; від 16.05.2023 р., яким погашено борг за квітень 2023 р., на суму 325028801,81 грн; від 15.08.2023 р., яким погашено залишок боргу за березень 2022 р. у розмірі 18882941,16 грн, залишок боргу за липень 2022 р. у розмірі 4744813,08 грн та залишок боргу за серпень 2022 р. у розмірі 11008992,64 грн (цей акт оформлено сторонами вже під час розгляду справи у суді, з огляду на що ДП ,,Гарантований покупець» зменшено позовні вимоги на суму заявленого до стягнення основного боргу в розмірі 34636746,88 грн).
При цьому, вказуючи, що оплата вартості електричної енергії, придбаної в період з березня 2022 р. по квітень 2023 р., здійснена несвоєчасно, ДП ,,Гарантований покупець» звернулось до господарського суду з уточненим позовом вимоги про стягнення з ТОВ ,,ООЕК» інфляційних втрат та 3% річних.
Приписами ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)…
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, суд зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір поставки електричної енергії.
При цьому ДП ,,Гарантований покупець» належним чином виконано свої обов'язки за Договором та поставлено в період з березня 2022 р. по квітень 2023 р. електроенергію ТОВ ,,ООЕК», що підтверджується актами купівлі-продажу, дослідженими в описовій частині, та не заперечується сторонами.
Натомість ТОВ ,,ООЕК» в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору не виконало взяті на себе обов'язки, прострочивши оплату вартості електричної енергії, яка згідно із ст.ст.530,692 ЦК України та п.4.4 Договору мала бути здійснена до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на те, що матеріалами справи доведено факт несвоєчасного виконання ТОВ ,,ООЕК» грошових зобов'язань по оплаті вартості поставленої електроенергії за Договором, ДП ,,Гарантований покупець» має право стягнути:
1. інфляційні втрати в розмірі 19769302,06 грн, з яких:
- 1181253,89 грн нараховано на суму 11895501,25 грн (розмір боргу, вказаний позивачем) за період з 09.04.2022 р. по 28.07.2022 р.;
- 767017,87 грн нараховано на суму 7724048,28 грн (розмір боргу, вказаний позивачем) за період з 09.04.2022 р. ? по 15.08.2022 р.;
- 4178415,84 грн нараховано на суму 18882941,16 грн (розмір боргу, вказаний позивачем) за період з 09.04.2022 р. по 13.06.2022 р.;
- 1562355,24 грн нараховано на суму 223193605,28 грн за період з 09.07.2022 р. по 28.07.2022 р.;
- 3985256,21 грн нараховано на суму 362296018,68 грн за період з 11.08.2022 р. по 17.08.2022 р.;
- 526479,02 грн нараховано на суму 4744813,08 грн за період з 11.08.2022 р. по 13.06.2023 р.;
- 1088473,08 грн нараховано на суму 11008992,64 грн за період з 10.09.2022 р. по 13.06.2023 р.;
- 5151058,31 грн на суму 206042332,50 грн за період з 11.10.2022 р. по 16.10.2022 р.;
- 775218,57 грн на суму 110745509,92 грн за період з 10.12.2022 р. по 29.12.2022 р.;
- 553774,03 грн на суму 276887015,62 грн за період з 11.04.2023 р. по 16.04.2023 р.;
2. 3% річних у розмірі 2662945,59 грн, з яких:
- 15594,35 грн нараховано на суму 94865637,13 грн за період з 12.04.2022 р. по 13.04.2022 р. (позивач всупереч п.4.4 Договору та ч.5 ст.254 ЦК України проводив нарахування з 09.04.2022 р.); 335446,87 грн нараховано на суму 38502490,69 грн за період з 14.04.2022 р. по 28.07.2022 р.; 39362,76 грн нараховано на суму 26606989,44 грн за період з 29.07.2022 р. по 15.08.2022 р.; 468710,80 грн нараховано на суму 18882941,16 грн за період з 16.08.2022 р. по 13.06.2023 р.;
- 7408,56 грн нараховано на суму 45068679,84 грн за період з 11.05.2022 р. по 12.05.2022 р.;
- 46943,80 грн нараховано на суму 114229884,34 грн за період з 11.06.2022 р. по 15.06.2022 р.;
- 330204,24 грн нараховано на суму 223193605,28 грн за період з 11.07.2022 р. по 28.07.2022 р. (позивач всупереч п.4.4 Договору та ч.5 ст.254 ЦК України проводив нарахування з 09.07.2022 р.);
- 328168,18 грн, з яких 211174,18 грн нараховано на суму 367040831,76 грн за період з 11.08.2022 р. по 17.08.2022 р. та 116995,39 грн нараховано на суму 4744813,08 грн за період з 18.08.2022 р. по 13.06.2023 р. (фактично загальний розмір 3% річних за вказані періоди становить 328169,57 грн, проте позивач просить на 1,39 грн менше, що є його правом)
- 99179,48 грн нараховано на суму 402227902,04 грн за період з 13.09.2022 р. по 15.09.2022 р. (позивач всупереч п.4.4 Договору та ч.5 ст.254 ЦК України проводив нарахування з 10.09.2022 р.); 245214,00 грн нараховано на суму 11008992,64 грн за період з 16.09.2022 р. по 13.06.2023 р.;
- 101609,94 грн нараховано на суму 206042332,50 грн за період з 11.10.2022 р. по 16.10.2022 р.;
- 33626,95 грн нараховано на суму 81825597,10 грн за період з 11.11.2022 р. по 15.11.2022 р.;
- 163842,67 грн нараховано на суму 110745509,92 грн за період з 12.12.2022 р. по 29.12.2022 р. (позивач всупереч п.4.4 Договору та ч.5 ст.254 ЦК України проводив нарахування з 10.12.2022 р.);
- 50964,70 грн нараховано на суму 124014049,96 грн за період з 11.01.2023 р. по 15.01.2023 р.;
- 52641,45 грн нараховано на суму 128094183,94 грн за період з 11.02.2023 р. по 15.02.2023 р.;
- 73906,30 грн нараховано на суму 179838623,53 грн за період з 11.03.2023 р. по 15.03.2023 р.;
- 136547,04 грн нараховано на суму 276887015,62 грн за період з 11.04.2023 р. по 16.04.2023 р.;
- 133573,50 грн нараховано на суму 325028801,81 грн за період з 11.05.2023 р. по 15.05.2023 р.
Відтак, позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити в повному обсязі, а про стягнення 3% річних - частково в зв'язку з допущеними в її розрахунку арифметичними та методологічними помилками.
Посилання ТОВ ,,ООЕК» на те, що його на підставі п.9.2 Договору слід звільнити від відповідальності за невиконання зобов'язань на термін дії форс-мажору у вигляді воєнного стану, господарський суд відхиляє та зазначає, що всупереч умовам п.п.9.3 та 9.4 Договору відповідачем: не надано сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує взаємозв'язок між обставинами непереборної сили та невиконанням Договору; не повідомлено позивача про виникнення таких обставин. Виходячи зі змісту п.9.5 Договору, описана бездіяльність ТОВ ,,ООЕК» позбавляє права посилатися на форс-мажор як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
З приводу доводів відповідача про те, що позивач не здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог у строки, встановлені наказом Міністерства енергетики України від 21.03.2022 р. № 132 та п.4.7 Договору, тобто до 14 числа місяця, наступного за розрахунковим, що свідчить про існування прострочення кредитора, яке звільняє боржника від відповідальності згідно із ст.625 ЦК України, господарський суд повідомляє наступне.
За правилами ч.ч.1 та 2 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Господарський суд вказує, що Договором передбачено: оплату Електропостачальником за придбану у Гарантованого покупця електричну енергію до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.4 Договору); зарахування зустрічних однорідних вимог як спосіб припинення зобов'язань Електропостачальника (п.4.7 Договору).
При цьому в п.4.7 Договору закріплено, що до 14 числа місяця, наступного за розрахунковим, саме Електропостачальник здійснює оплату Гарантованому покупцю шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, проте з матеріалів справи не вбачається, що на виконання ст.601 ЦК України відповідач повідомляв позивача про проведення з його ініціативи зарахування зустрічних вимог. Надані з цією метою листи від 21.04.2022 р. № 587/03-02-1481, від 15.08.2022 р. № 587/05-02-3191 суд відхиляє, оскільки в названих документах викладено пропозицію провести зарахування зустрічних однорідних вимог, яке має бути узгоджено сторонами.
Також потрібно зауважити, що здійснене сторонами шляхом оформлення актів зарахування зустрічних однорідних вимог є в розумінні ст.202 ЦК України правочинами, спрямованими на припинення цивільних прав та обов'язків відносно оплати вартості товару.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, яка зводиться до того, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи викладене, те, що правочини, за якими сторони зарахували зустрічні однорідні вимоги, в судовому порядку не оспорювались та не визнавались недійсними, а також те, що, як вже вказано вище, зарахування вимог з ініціативи відповідача не відбувалось, господарський суд доходить висновку про те, що припинення зобов'язань щодо оплати вартості електроенергії правомірно за згодою сторін відбувалось в дати, названі в актах про зарахування, в зв'язку з чим ТОВ ,,ООЕК» має нести відповідальність, передбачену ст.625 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1,2,3,4,5 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Господарський суд вказує, що підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочення виконання рішення з дня його ухвалення. Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Як вбачається зі змісту заяви, поданої в порядку ст.331 ГПК України, винятковими обставинами, які ускладнюють вчасне виконання судового рішення, відповідач називає те, що негайне його виконання призведе до зупинки господарської діяльності, оскільки відсутні кошти на рахунках та будь-яке нерухоме майно, на яке можливо було б звернути стягнення.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Між тим, всупереч приписам ч.1 ст.74 ГПК України до заяви про розстрочення виконання судового рішення не надано жодних належних доказів того, що у ТОВ ,,ООЕК» на банківських рахунках відсутні кошти в розмірі, достатньому для погашення заборгованості перед ДП ,,Гарантований покупець».
Таким чином, заявником не доведено факт неспроможності одним платежем перерахувати кошти, стягнуті рішенням суду у даній справі, або ж те, що така можливість є, проте розрахунок з позивачем призведе до загрози банкрутства відповідача.
Доводи, наведені ТОВ ,,ООЕК» з посиланням на те, що в умовах воєнного стану суттєво знизився рівень оплати споживачами вартості спожитої електричної енергії, господарський суд відхиляє, вказуючи, що війна вплинула на фінансовий стан усіх учасників ринку електроенергетики, а, відтак, надання відповідачу будь-яких переваг з цієї причини було б несправедливим по відношенню до позивача.
Крім того, господарський суд не приймає до уваги твердження відповідача про його суттєве значення для економічної та іншої діяльності області, оскільки ДП ,,Гарантований покупець» також виконує спеціальні обов'язки на ринку електричної енергії, реалізуючи електроенергію постачальникам універсальних послуг.
Враховуючи викладене, те, що решта посилань ТОВ ,,ООЕК» теж не зумовлюють висновок про існування виняткових обставин для невиконання судового рішення, те, що питання стосовно розстрочення виконання рішення суду має вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, у задоволенні заяви на підставі ст.331 ГПК України слід відмовити.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на те, що ДП ,,Гарантований покупець» у встановленому порядку зменшено розмір позовних вимог, йому слід повернути з державного бюджету 739664,34 грн судового збору.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеної норми процесуального закону решта судового збору, сплаченого за подачу позову у даній справі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241,331 ГПК України, ст.7 Закону України ,,Про судовий збір'', вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Мала Арнаутська, будинок 88, код 42114410) на користь Державного підприємства ,,Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код 43068454) 2662945 /два мільйони шістсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять/грн 59 коп. 3% річних, 19769302/дев'ятнадцять мільйонів сімсот шістдесят дев'ять тисяч триста дві/грн 06 коп. інфляційних втрат, 198167/сто дев'яносто вісім тисяч сто шістдесят сім/грн 93 коп. судового збору.
2. В решті позову відмовити.
3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеська обласна енергопостачальна компанія» про розстрочення виконання рішення суду відмовити.
4. Повернути Державному підприємству ,,Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код 43068454) з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) 739664/сімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят чотири/грн 34 коп. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією від 20.06.2023 р. № 561, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 24 вересня 2024 р.
Суддя Л.В. Лічман