Провадження № 11-сс/4823/335/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
24 вересня 2024 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у порядку письмового провадження кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 липня 2024 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий суддя вказав, що викладені у заяві ОСОБА_5 відомості не містять достатніх об'єктивних даних про обставини, що можуть свідчити про наявність у діях слідчого Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ознак кримінальних правопорушень, а зазначені нею обставини фактично зводяться до незгоди із діями (бездіяльністю) слідчого, який здійснює досудове розслідування в межах кримінального проваджень, порядок оскарження яких визначений Главою 26 КПК України.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді місцевого суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначила, що викладені в її заяві обставини свідчать про вчинення слідчим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 366 КК України, оскільки він фабрикує та підробляє матеріали кримінальної справи, які перебувають у нього у провадженні, проте таке залишилось поза увагою посадових осіб поліції та слідчого судді. Крім того, посилання слідчого судді на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, є безпідставними, так як ця постанова стосується тільки анонімних заяв про вчинення кримінального правопорушення. Водночас, уповноважені особи Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області зобов'язані внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, а після виконання всіх необхідних слідчих дій, всебічного дослідження доказів, наданих сторонами, вказувати на відсутність складу кримінальних правопорушень, чого службовими особами поліції виконано не було, що є порушенням вимог КПК України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 статті 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР і розпочати розслідування.
Повноваженнями щодо оцінки відомостей, повідомлених потерпілим чи наведених у заяві, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Як убачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_5 03.07.2024 звернулась до Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області із заявою про вчинення слідчим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364, 366 КК України. У заяві ОСОБА_5 зазначено, що слідчий ОСОБА_6 21.06.2024 ніякого її допиту не проводив, тому у постанові про відмову у визнанні її потерпілою від 21.06.2024 зазначив неправдиву інформацію, тобто, сфальсифікував, сфабрикував та підробив її (а.п.6-11).
Вказана заява прийнята і зареєстрована 04.07.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Ніжинське РУП ГУНП в Чернігівській області за №7545 (а.п.12).
Згідно письмового повідомлення заступника начальника Ніжинського районного управління поліції - начальника слідчого відділу ОСОБА_7 , звернення ОСОБА_5 , яке зареєстровано в ІПНП за №7545 від 04.07.2024 не містить відомостей, які вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364, 366 КК України (а.п.18).
Як слідує з висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Згідно ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч.1 ст.214 КПК України не зобов'язує слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пп.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Системний аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1 ст.214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4 ст.214 КПКУ).
Кримінальний процесуальний закон не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових кримінального правопорушення. Разом з тим, відомості не за будь-якою заявою про вчинене кримінальне правопорушення тягнуть за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР уповноваженою на те особою. Вносяться ж відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, яких ОСОБА_5 наведено не було, а відтак не було і бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_5 не містить у собі відомостей, які б вказували на ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364, 366 КК України, та слугували б підставою для їх внесення до ЄРДР, відповідно до ст.214 КПК України, а зазначені в заяві обставини свідчать про незгоду ОСОБА_8 із діями (бездіяльністю) слідчого, який здійснює досудове розслідування в межах кримінального провадження, порядок оскарження яких визначений Главою 26 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Також колегія суддів погоджується з мотивами слідчого судді місцевого суду щодо посиланням на правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, відповідно до якого підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ст.406, ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 липня 2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4