Дата документу 24.09.2024 Справа № 334/6276/22
Справа № 22-ц/807/1586/24 Головуючий у 1-й інстанції: Козлова Н.Ю.
Є.У.№ 334/6276/22 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
24 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Полякова О.З.,
Трофімової Д.А.
секретар: Бєлова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Черкашин Іван Іванович, на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2024 року,
У грудні 2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит. Зазначав, що 03.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3847314.
29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 29-11-102, відповідно умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №3847314 від 03.08.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким станом на дату відступлення права вимоги складає 72 872,14 грн., із яких: 17 176 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 55 696,14 грн. - заборгованість за процентами.
Станом на 05.12.2022 заборгованість ОСОБА_1 становить 126 117,74 грн., із яких: 17 176,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 55 696,14 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги; 53245,60 гривень - заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).
В зв'язку з вищевикладеним позивач просив суд стягнути з позичальника заборгованість за договором про споживчий кредит, а також судові витрати, які були ними понесені у зв'язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору в розмірі 2481,00 гривень а також витрати на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2023 року позов ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3847314 від 03.08.2021 у розмірі 126 117,74 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Вердикт Капітал» судовий збір у сумі 2 481,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Вердикт Капітал» понесені витрати на правову допомогу у сумі 20 000,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 травня 2023 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду.
Ухвалою цього ж суду від 06 липня 2023 року замінено позивача ТОВ «Вердикт Капітал» його правонаступником ТОВ «Дебт Форс».
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2024 року позов ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3847314 від 03.08.2021 у розмірі 126 117,74 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» судовий збір у сумі 2481,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» понесені витрати на правову допомогу у сумі 9000,00 грн.
В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі свого адвоката Черкашина І.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені позову в повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов ТОВ «Дебт Форс». Скаржник вказав, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Дебт Форс» набув право вимоги до ОСОБА_1 , а також вимоги про стягнення нараховані позивачем відсотків за користування кредитом суперечать нормам закону, оскільки вказані відсотки нараховані після припинення дії договору та умови кредитного договору щодо нарахування відсотків є нікчемними.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Дебт Форс» вказав, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представників сторін перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на такі обставини.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення боргу за кредитом в сумі 126 117,74 грн. , суд першої інстанції виходив з доведеності позову та його обґрунтованості.
Втім колегія суддів із вказаним висновком суду першої інстанції в повній мірі погодитись не може з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, 03.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3847314.
За умовами договору №3847314(т.1 а.с.8-19), споживчий кредит виданий на підставі анкети-заяви від 03.08.2021 (Т.1 а.с.20), за яким ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 20000,00 гривень строком на 30 днів до 02.09.2021 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити за користування ним, проценти в розмірі 3780,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,63% від фактичного залишку кредиту на кожен день строку користування кредитом, а також одноразово комісію за надання кредиту в розмірі 1000,00 гривень. ТОВ «Мілоан» виконало своє зобов'язання за договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 20000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 52817128 від 03.08. 2021 (т.1 а.с.22).
29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 29-11-102, відповідно умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №3847314 від 03.08.2021р., що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи в суді першої інстанції стало відомо, що ТОВ «Вердикт капітал» скористалося своїм правом згідно ст. ст. 512, 514 ЦК України та відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс» згідно Договору №09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 09.03.2023 року - право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором № 3847314, при цьому, ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло статусу Кредитора по відношенню до Боржника.
08.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено Договір №08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 08.05.2023 року, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 3847314, при цьому, ТОВ «Дебт Форс» набуло статусу Кредитора по відношенню до Боржника.
В позові зазначено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов'язання, тому у нього виник борг за договором про споживчий кредит №3847314 в загальному розмірі станом на 05.12.2022 у розмірі 126 117,74 грн. з яких: 17 176,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 55 696,14 гривень - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги; 53245,60 гривень - заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) (Т.1 а.с.27).
Правовідносини, які склались між сторонами по справі регулюються Законом України «Про електронну комерцію», главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що між сторонами був укладений кредитний договір № 3847314 від 03.08.2021, за яким відповідач ОСОБА_1 має заборгованість, оскільки впродовж розгляду вказаної справи в суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 не надав жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконав грошові зобов'язання за договором про споживчий кредит № 3847314 від 03.08.2021 року, укладеним з ТОВ «Мілоан».
ТОВ «Дебт Форс» у встановленому порядку набуло права та обов'язки кредитодавця за договором про споживчий кредит № 3847314 від 03.08.2021, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «Мілоан», вказане підтверджується в тому числі реєстром боржників до договору факторингу наданим стороною позивача (Т.1 а.с. 205)
Отже колегія суддів не може погодитись із доводами апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано доказів набуття права вимоги ТОВ «Дебт Форс» до ОСОБА_1 .
Згідно тексту договору за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» URL: https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту № 3847314. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/.
Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом.
ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору № 3847314 від 03.08.2021р., який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/.
Відповідно до п.5.6. ч.6 Правил кредитування, Електронна форма індивідуальної частини укладеного Кредитного договору надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника у форматі, що унеможливлює зміну її первинного змісту. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими Позичальником Товариству.
Відповідно до абз.1-2 ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування», Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до ст.8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).
Укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Відповідно до ч.1-2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.
У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Мілоан» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця URL: https://miloan.ua.
Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Таким чином, договір про споживчий кредит № 3847314 від 03.08.2021, укладений між ОСОБА_1 з ТОВ «Мілоан», вважається укладеним, а тому зобов'язання, які були покладені на ОСОБА_1 , мають бути ним виконані.
В той же час, колегія суддів не може залишити поза увагою доводи апеляційної скарги про безпідставне нарахування позивачем заборгованості ОСОБА_1 по сплаті процентів за користування кредитними коштами після закінчення терміну договору, а саме після 02.09.2021.
Як видно з кредитного договору №3847314 від 03.08.2021, сторони погодили, що кредитні кошти надаються ОСОБА_1 в сумі 20 000,00 грн. на строк до 02.09.2021 року з одноразовою сплатою комісії за надання кредиту в сумі 1000,00 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 3780,00 грн. Орієнтовна вартість кредиту складає 24780,00 грн. (Т.1 а.с.8 п.1 п.п.1.2-1.6)
Із вказаного випливає, що строк дії договору сплив 02.09.2021.
Згідно викладеного Великою Палатою у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 правового висновку, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Як видно із матеріалів справи, позивач вказав, що заборгованість за тілом кредиту складає 17 176,00 грн., із врахуванням викладених вище норм права, проценти, які підлягають поверненню ОСОБА_1 та які сторони погодили під час підписання кредитного договору становлять 3780,00 грн., про стягнення комісії в сумі 1000,00 грн. позивач не заявляв, відтак сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 20956,00 грн.
Суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що ухвалою від 06 липня 2023 року за клопотанням ТОВ «Дебт Форс» замінено позивача ТОВ «Вердикт Капітал» його правонаступником ТОВ «Дебт Форс», проте ухвалив про стягнення заборгованості на користь первісного позивача, а не його правонаступника.
Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що суд першої інстанції неправильно вказав належного позивача по справі, та ухваленням нового про часткове задоволення позову.
На підставі положень ст.141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог (на 16,6 %) з ТОВ «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 належить стягнути 2690,46 грн. судового збору, а також з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дебт Форс» суму відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3 323,24 грн.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2024 року у цій справі скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3847314 від 03.08.2021 року в сумі 20956,00 гривень (двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок), яка складається із: 17176,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3780,00 грн. - проценти за користуванням кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» витрати на правову допомогу в сумі 3 323,24 гривень ( три тисячі триста двадцять три гривні 24 копійки).
В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3102,70 гривень ( три тисячі сто дві гривні 70 копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови складено 24 вересня 2024 року.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: О.З. Поляков
Д.А. Трофімова