Справа №: 671/1069/21
28 лютого 2024 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
при секретарі Кошонько Н.С.,
з участю: представника позивача
ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача
ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третьої особи на стороні відповідача - приватного нотаріуса Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Єлизавети Аполлонівни про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та припинення права власності на майно,
ОСОБА_4 , з участю третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_5 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи на стороні відповідача - приватного нотаріуса Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А., в якому просила:
- встановити факт, що має юридичне значення: прийняття ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спадщини після смерті її батька - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 серпня 1992 року, зареєстрованого в спадковому реєстрі за № 3300, яке видано ОСОБА_7 на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23 червня 2020 року, зареєстроване в спадковому реєстрі за № 1550, яке видане ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 згідно з записом № 37011378 від 23 червня 2020 року, припинивши право власності ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 210633368209).
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_4 посилається на те, що вона та її батько ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом протягом 1988-1991 років за адресою: АДРЕСА_1 , однак вона не була офіційно зареєстрована за вказаною адресою. Спільне проживання з батьком було зумовлено похилим віком останнього та необхідністю догляду за ним. Також вона здійснювала поховання ОСОБА_6 .
Вказує, що на день смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, яке складалося із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та вона, як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадкове майно після смерті батька на підставі ч. 1 ст. 529, п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини утримувала житловий будинок і господарські будівлі в належному технічному стані та охороняла спадкове майно, а також обробляла прилеглу земельну ділянку. Зазначає, що підтвердженням фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном батька є наявність у позивача робочого проекту газифікації будинку, а також оригіналу посвідчення батька на право експлуатації газовою установкою. Знаходження оригіналів цих документів безпосередньо у неї додатково підтверджують фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном.
Позивач зазначає, що крім неї спадкоємців, передбачених законодавством України, які б вступили в спадщину після смерті її батька, не було, оскільки на відміну від позивача, інші сини померлого: ОСОБА_5 і ОСОБА_9 (батько відповідача) на момент смерті ОСОБА_6 разом із батьком не проживали, спільного з ним господарства не вели, тобто не здійснили фактичного вступу в управління чи володіння спадковим майном - житловим будинком.
Вказує, що із судової справи № 671/1627/20, яка розглядається у Волочиському районному суді за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_10 , Наркевицької селищної ради Волочиського району, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Волочиської районної ради про скасування права власності на земельну ділянку під житловим будинком по АДРЕСА_1 , їй стало відомо, що ОСОБА_2 оформила право власності на житловий будинок, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 червня 2020 року № 213646678.
Також, як вказує позивач, листом Волочиської державної нотаріальної контори від 13 березня 2021 року № 391/01-16 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_6 на житловий будинок, оскільки 28 серпня 1992 року на житловий будинок вже було видано свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим номером № 3300 його сину - ОСОБА_11 , про що їй (позивачу) не було відомо.
ОСОБА_4 зазначає, що у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 23 червня 2020 року № 1550, яке стало підставою реєстрацію права власності відповідача на житловий будинок, зазначено наступне: «житловий будинок належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Волочиської державної нотаріальної контори 28 серпня 1992 року за № 3300, дублікат якого виданий державним нотаріусом Хмельницького обласного державного нотаріального архіву 26 травня 2020 року за № 1-200, право власності на житловий будинок зареєстровано приватним нотаріусом Гадайчук Є.А. 18 червня 2020 року за № 37000095, спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_12 , яка прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав».
Відтак позивач вказує, що оскільки вона прийняла спадщину, але не отримала свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, відповідно вона оспорює свідоцтва про право на спадщину, які стали підставою для реєстрації права власності відповідача на житловий будинок та не визнає цього права.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_13 підтримали позов з викладених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в суді проти позову заперечили, вважають його безпідставним та необґрунтованим.
Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_6 в с. Личівка не проживав останнім часом, оскільки у зв'язку із станом здоров'я переїхав у м. Старокостянтинів до сина ОСОБА_14 , де був зареєстрований та отримував пенсію, а в с. Личівка він приїхав незадовго до смерті, оскільки хотів на батьківщину, на природу. Перед смертю за декілька тижнів приїхала ОСОБА_4 , яка доглядала за батьком разом з його двома синами та невісткою, вони це робили разом. Після смерті батька ОСОБА_4 повернулась на своє місце проживання - у м. Бердичів. Тобто - ОСОБА_4 не проживала з ОСОБА_6 на момент його смерті в с. Личівка в розумінні постійного проживання, адже була там тимчасово. Щодо догляду за господарством - обробляв город син ОСОБА_15 та невістка, тому посилання на вступ ОСОБА_4 в управління спадковим майном є безпідставним. Крім цього, звертає увагу на те, що позивач звернулась з питанням про оформлення спадкових прав через 30 років після смерті батька. Просить у разі визнання судом позову обґрунтованим - застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 в суді пояснив, що ОСОБА_4 - це його рідна сестра, а ОСОБА_2 - племінниця. Щодо смерті батька зазначив, що він якийсь час проживав у ОСОБА_5 у ОСОБА_16 , а потім - в с. Личівка, хотів померти в рідній хаті. В с. Личівка він привіз батька 05 травня 1991 року. Доглядав за ним старший син і невістка, пенсію отримував він у ОСОБА_16 , за місцем реєстрації. Після смерті батька не ділили майно між собою і ніхто туди не їздив. Щодо продажу будинку ОСОБА_17 йому нічого не відомо. Город обробляв брат ОСОБА_15 та невістка. Документи про смерть батька брав він - ОСОБА_5 та віддавав брату ОСОБА_15 .
Третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Гадайчук Є.А. в судове засідання не з'явилась, подавши суду заяву з проханням про розгляд справи у її відсутності
Допитана в суді у якості свідка ОСОБА_18 показала, що ОСОБА_4 є її троюрідною сестрою, ОСОБА_2 - родичка, ОСОБА_5 - троюрідний брат. Вказала, що ОСОБА_4 в 1988 році приїхала в с. Личівка, куди приїжджала регулярно, їздила постійно туди-сюди. Коли помер батько - ОСОБА_19 , то ОСОБА_20 його похоронила і сказала ОСОБА_18 , яка проживала по сусідству, що вона може жити в будинку батька, дала ключі ОСОБА_18 , яка передала 10 тисяч купонів ОСОБА_15 за будинок для ОСОБА_20 і вона поділила ці кошти на трьох. Діти ОСОБА_21 всі були біля нього. Після його смерті город доглядала ОСОБА_18 наполовину з ОСОБА_15 . З того часу ОСОБА_18 проживає в будинку, за який заплатила кошти, щодо оформлення документів їй було невідомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показала, що є жителькою с. Личівка. Їй відомо, що перед смертю ОСОБА_23 його донька ОСОБА_4 приїжджала і якийсь час сиділа біля нього, а потім поїхала. ОСОБА_24 запропонувала будинок ОСОБА_18 , яка дала ОСОБА_20 за будинок 10 тисяч купонів через ОСОБА_15 , це їй відомо зі слів. ОСОБА_18 заселилась туди десь взимку.
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_25 показав, що ОСОБА_2 - це його сестра, ОСОБА_5 - його дядько, ОСОБА_4 - тітка, а ОСОБА_19 ( ОСОБА_26 ) був його дідом. Дід довгий час проживав у свого сина ОСОБА_14 в ОСОБА_16 , на літо його привозили в с. Личівка. ОСОБА_18 проживала по сусідству і їй продали будинок - подробиці йому невідомі. Город обробляли батьки ОСОБА_25 .
Допитана в суді у якості свідка ОСОБА_27 показала, що є дружиною ОСОБА_5 , батько якого ОСОБА_6 з 1980 року до 1991 року проживав в м. Старокостянтинів, а на літо його привозили в село. Після його смерті питаннями спадкування займався його старший син ОСОБА_15 . Їй невідомо, що ОСОБА_4 приїжджала, про продаж будинку не знає.
Допитана в суді у якості свідка ОСОБА_28 показала, що є донькою ОСОБА_18 , яка купила будинок після смерті ОСОБА_6 , свідок тоді була дитиною (років 7 їй було), але їй відомо, що ОСОБА_4 років 3 до смерті проживала з батьком, потім вона обробляла город, збирала врожай. З того часу в будинку проживає ОСОБА_18 .
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши докази у справі, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
В силу ч. 1 ст. 529 ЦК України 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 23 червня 2020 року приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 1550, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_12 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є її дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Волочиської державної нотаріальної контори 28 серпня 1992 року за № 3300, дублікат якого виданий державним нотаріусом Хмельницького обласного державного нотаріального архіву 26 травня 2020 року за № 1-200, право власності на будинок, згідно п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ 25.12.2015 року за № 1127, зареєстровано приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А. 18.06.2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 37000095, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2106334368209, спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_12 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с. 29). ОСОБА_2 - єдина спадкоємиця, що прийняла спадщину після смерті її матері - ОСОБА_12 (спадкова справа № 254/2019, а.с. 102-113).
Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 213646678, 23 червня 2020 року приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А. було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок загальною площею 63,6 кв.м., житлова площа 29,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30).
Відповідно до листа завідувача Волочиської державної нотаріальної контори Кочаток Т. № 391/01-16 від 13 березня 2021 року, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 28 серпня 1992 року за реєстровим № 3300 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок в с. Личівка Волочиського району сину померлого ОСОБА_11 (а.с. 31).
Згідно із повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00037343991, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 80-81).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилась (а.с. 100).
Згідно із повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00037344061, ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 83-84).
Відповідно до даних спадкової справи № 275/1992, заведеної 28 серпня 1992 року Волочиською державною нотаріальною конторою до майна ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 є його син - ОСОБА_9 , який проживає в с. Личівка Волочиського району. Спадкове майно складається із житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в с. Личівка Волочиського району, розташованого на земельній ділянці Личівської сільської ради. На даній земельній ділянці знаходиться житловий будинок розміром житлової площі 32 кв.м., хлів, погріб, які належали померлому на основі довідки, виданої Личівською сільською радою. Даний факт підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28 серпня 1992 року (а.с. 116).
У спадковій справі міститься довідка Шмирківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області про те, що в управління спадковим майном до шести місяців з дня смерті ОСОБА_29 вступив ОСОБА_11 , який зробив ремонт будинку, закрив його на замок, заборони на житловий будинок немає (а.с.118).
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 0600-0305-7/102397 від 06 грудня 2022 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком з 20 січня 1988 року (а.с. 122)
Із копії актового запису про смерть № 114, складеного 18 травня 1991 року Старокостянтинівським відділом ДРАЦС, вбачається, що ОСОБА_19 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Личівка Волочиського району Хмельницької області, а постійно проживав в м. Старокостянтинів (а.с. 184).
На думку суду, досліджені судом докази у їх сукупності не доводять факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька - ОСОБА_29 .
Так, факт постійного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_29 не підтверджується, зважаючи на те, що постійним місцем проживання ОСОБА_29 було м. Старокостянтинів, де він був зареєстрований та отримував пенсію, а в с. Личівка приїжджав епізодично.
Постійним місцем проживання ОСОБА_4 було м. Бердичів, в с. Личівка вона приїжджала періодично.
Факт ведення ОСОБА_4 господарства в АДРЕСА_1 після смерті її батька не доведений належними, допустимими та достовірними доказами, оскільки показання свідків в цій частині є суперечливими та іншими доказами не підтверджені.
Наявність у позивача документів щодо газифікації будинку не є прямим доказом прийняття спадщини та не свідчить про вступ в управління спадковим майном без наявності сукупності інших доказів.
Позивач звернулась до нотаріуса, а згодом з позовом до суду щодо оформлення спадщини через 30 років після смерті спадкодавця, однак суд не вирішує питання застосування наслідків можливого спливу строку позовної давності, оскільки дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю обґрунтованості позовних вимог по суті.
Позаяк суд вважає необґрунтованою вимогу позивача про встановлення факту прийняття спадщини - в задоволенні решти вимог (про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування державної реєстрації права власності) слід відмовити, оскільки ці вимоги є похідними від основної - встановлення факту прийняття спадщини.
На підставі викладеного, в задоволенні позову ОСОБА_4 слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України; ст. ст. 524, 529, 549 ЦК України 1963 року, суд
В задоволенні позову ОСОБА_4 , третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третьої особи на стороні відповідача - приватного нотаріуса Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Єлизавети Аполлонівни про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та припинення права власності на майно відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач:ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
Третя особа на стороні позивача:ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 )
Відповідач:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 )
Третя особа на стороні відповідача:Приватний нотаріус Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Єлизавета Аполлонівна (31200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 21)
Повне судове рішення складено 08 березня 2024 року.
Суддя О.М. Бабій