Справа № 947/25112/24
Провадження № 2/947/5103/24
24.09.2024 року
Київський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю
«Фінансова компанія «Профіт Капітал»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 15.08.2024 року звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та страхування №Z06.00301.005731906 від 24.09.2019 року у загальному розмірі 120730 гривень 79 копійок, яка складається з: 47859,81 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 33202,86 грн. - заборгованість за відсотками; 39668,12 грн. - заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту та витрати зі сплати судового збору, з посиланням на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 16.08.2024 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.
У судове засідання призначене на 24.09.2024 року представник позивача не з'явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, однак у позові зазначив про підтримання заявлених вимог та розгляд справи у його відсутність, з одночасним зазначенням про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.
ОСОБА_1 (надалі за текстом - Відповідач) у судове засідання призначене на 24.09.2024 року також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно з п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з відповіддю №743798 від 16.08.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Приймаючи наявне зареєстроване місце проживання відповідача, судом здійснювалось повідомлення останнього про дату, час і місце проведення судових засідань шляхом скерування судової повістки, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, копією позовної заяви з додатками до неї, на вказану адресу місця проживання відповідача, однак поштове повідомлення було повернуто до суду без вручення, з підстав відсутності адресата за зазначеною адресою.
Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Таким чином, відповідач про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином, однак, у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, не було надано заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, про причини неявки до судового засідання суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, за згодою позивача, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.09.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (надалі - АТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z06.00301.005731906 за умовами якого АТ «Ідея Банк» відкриває рахунок та надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 49999,00 грн. строком на 36 місяців, тобто до 24.09.2022 року, процентна ставка 21.99% (змінювана).
У відповідності до п. 1.8. змінювана процентна ставка, визначається як змінна частина ставки в розмірі 9.5% збільшена на маржу Банку в розмірі 12.49%.
Як вбачається договір складений українською мовою, підписаний шляхом нанесення власноручного підпису.
Відповідно до п. 3.2. відповідач погодився з тим, що ДКБОФО, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього Договору та зобов'язався виконувати їх умови.
Також того ж дня, відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту що є Додатком №1 до Договору кредиту та страхування №Z06.00301.005731906 від 24.09.2019 року, який містить інформацію про: інформацію та контактні дані кредитодавця; інформацію та контактні дані кредитного посередника; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, зокрема: розмір процентної ставки, тип процентної ставки, порядок зміни змінюваної процентної ставки; платежі за додаткові та супровідні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладення договору, грн.; інформація та контактні дані кредитодавця; порядок повернення кредиту; додаткову інформацію; інші важливі правові аспекти.
З наданої до суду виписки за період з 24.09.2019 року по 19.12.2023 року вбачається, що 24.09.2019 року банком було видано на ім'я ОСОБА_1 кредит згідно кредитного договору №Z06.00301.005731906 від 24.09.2019 року в сумі 49999,00 грн., шляхом зарахування даних коштів на картковий рахунок відповідача.
19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає, а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед останнім, та визначені в друкованому реєстрі боржників (Додаток №2), що підписується сторонами в день укладання цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток №3) АТ «Ідея Банк» ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього договору. Друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Друкованого Реєстру Боржників №2 від 19.12.2023 року складеного сторонами вищевказаними договору, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» прийняло від АТ «Ідея Банк» право вимоги за договором кредиту та страхування №Z06.00301.005731906 від 24.09.2019 року, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість якого становить у загальній сумі 120730,79 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом в розмірі 47859,81 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 33202,86 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 39668,12 грн.
Згодом, 22.12.2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу «22/12-2023, у відповідності до якого у відповідності до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед останнім, та визначені в друкованому реєстрі боржників (Додаток №2), що підписується сторонами в день укладання цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток №3) ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» ТОВ «ФК «Профіт Капітал» в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього договору. Друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Друкованого Реєстру Боржників №2 від 22.12.2023 року складеного сторонами вищевказаними договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняло від ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» право вимоги за договором кредиту та страхування №Z06.00301.005731906 від 24.09.2019 року, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість якого становить у загальній сумі 120730,79 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом в розмірі 47859,81 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 33202,86 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 39668,12 грн.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал»» на підставі укладеного договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023 року набуло право вимоги за договором кредиту та страхування №Z06.00301.005731906 від 24.09.2019 року, укладеним з ОСОБА_1 .
У відповідності до наданої позивачем довідки-розрахунку вбачається, що у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором кредиту та страхування №Z06.00301.005731906 від 24.09.2019 року в останнього наявна заборгованість у загальному розмірі 120730,79 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом в розмірі 47859,81 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 33202,86 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 39668,12 грн., яка відповідає сумі заборгованості, станом на час набуття позивачем права вимоги за цим договором, на підставі договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023 року.
Згідно положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).
Згідно зі ст.634 ЦК України, договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207 ЦК України, в редакції станом на момент укладення договору, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Досліджуючи подані до суду докази, судом встановлено, що між АТ «Ідея Банк» та відповідачем належним чином укладено договір кредиту та страхування №Z06.00301.005731906 від 24.09.2019 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти в сумі 49999,00 грн.
Також, позивачем належним чином набуто право вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».
Відповідачем в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, зокрема сплату наявної заборгованості за договором, на що посилається позивач, як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню, стягненню з відповідача, у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору №Z06.00301.005731906 від 24.09.2019 року, підлягає на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість у загальному розмірі 120730,81 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об'єднанням, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійснення витрат пов'язаних з розглядом справи позивачем надано:
- договір про надання правової допомоги №28092021-1 від 28.09.2021 року, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ»;
- додаткова угода №11 до договору про надання правової допомоги №28092021-1 від 28.09.2021 року, укладена від 23.05.2024 року між позивачем та адвокатським об'єднанням «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ»;
- форма акта прийому-передачі реєстру боржників Акт №19 прийому-передачі Реєстру Боржників за договором про надання правової допомоги №28092021-1 від 28.09.2021 року;
- акт №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12.06.2024 року на загальну суму 182000,00 грн., в якій визначено розмір винагороди про надання правової допомоги (підготовка та подання позовної заяви до суду) до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 7000,00 грн.;
- платіжна інструкція в національній валюті від 13.06.2024 року №760 на суму 182000,00 грн.
Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
Суд бере до уваги, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу пов'язані з розглядом справи, в повній мірі відповідають обсягу проведеної адвокатом роботи, складності справи та критерію розумності їх розміру.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позову, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування судових витрат підлягає 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282, 352-354 ЦПК України, ст. 509, 512, 514, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8; код ЄДРПОУ 39992082, р/р НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код Банку 322001) заборгованість за договором кредиту та страхування №Z06.00301.005731906 від 24.09.2019 року, у загальному розмірі 120730 (сто двадцять тисяч сімсот тридцять) гривень 79 (сімдесят дев'ять) копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 47859 (сорок сім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 81 (вісімдесят одна) копійка; заборгованості за відсотками - 33202 (тридцять три тисячі двісті дві) гривні 86 (вісімдесят шість) копійок, заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 39668 (тридцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 12 (дванадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8; код ЄДРПОУ 39992082, р/р НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код Банку 322001) у відшкодування судових витрат - 10028 (десять тисяч двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок, які складаються з: витрат на правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 (нуль) копійок та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Л. В. Калініченко