Справа № 766/4008/23
н/п 2/766/5993/24
19.09.2024 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді: Дорошинської В.Е.
при секретарі: Волощук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білозерської селищної ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
І. Виклад позиції позивача.
В серпні 2023 року позивач звернулася до суду із даним позовом, в якому просить, визначити їй додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Правдине, Херсонської області, Херсонського району.
Позов мотивований тим, що після смерті матері позивача, відкрилась спадщина на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та інших будівель, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За життя її мати заповіт не складала. У зв'язку з окупацією міста Херсона та веденням бойових дій, позивач не могла реалізувати спадкові права. Крім того, у зв'язку з втратою свідоцтва про народження, змушена була повторно звертатися до органів РАЦС з заявою про повторну його видачу. 17.08.2023 року позивач звернулась до Білозерської державної нотаріальної контори, для оформлення спадщини матері, де листом їй було надано роз'яснення про пропуск строку для подання заяви та рекомендовано звернутись до суду.
ІІ. Виклад позиції відповідача.
Білозерська селищна військова адміністрація Херсонського району Херсонської області, які не є стороною по справі, подали відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів пропуску строку звернення до нотаріальної з заявою про прийняття спадщини .
Відповідачі ОСОБА_2 , та Білозерська селищна рада відзив на позовну заяву не подавали.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.09.2023 року відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.
Представник відповідача Білозерська селищна рада у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяви, в якій не заперечували проти визначення додаткового строку ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , на адресу суду надіслала заяву в якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , та просила розгляд проводити у її відсутність.
Суд, розглянувши заяви сторін про розгляд справи у їх відсутність, постановив: розглядати справу у відсутність сторін.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Стара Маячка Цюрупинського району Херсонської області, де вказано: мати - ОСОБА_3 , батько - (прочерк), що вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого повторно 18 березня 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Наведене вказує, що позивач є донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Картушине, Луганської області Антрацитівського району, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Правдине Херсонської області Херсонського району, що вбачається зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 20.01.2022 року Білозерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 зареєстрованого та виданого Правдинською сільською радою Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_5 зареєструвала 19.10.1985 року шлюб з ОСОБА_6 , актовий запис 18, та змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
Відповідно до листа - роз'яснення від 17.08.2023 року направленого Білозерською державною нотаріальною конторою Херсонської області на ім'я позивача - ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та повідомлено про пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 17.08.2023 року №73616404 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
З довідки виданої Білозерською селищною радою вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала та була зареєстрована ОСОБА_3 на день смерті та протягом шести місяців ніхто не проживав і не зареєстрований. Від імені померлої в сільській раді заповіт не зареєстровано, заборони та арешту на житловий будинок та присадибну ділянку в АДРЕСА_1 , по сільській раді відсутні.
Відповідно витягу №380 наданого Білозерською селищною радою від 24.06.2024 року вбачається що в АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб не значиться.
На підставі наведених доказів встановлено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини сплив в той час, коли м. Херсон було окуповано та досі є зоною активних бойових дій, що об'єктивно вказувало на неможливість реалізації спадкових справ в м. Херсоні.
V. Оцінка Суду.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.
При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущений з поважних причин, і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи спори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суди мають враховувати, що прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини потрібними є волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об'єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об'єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об'єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд приходить до такого.
Як вбачається з позовної заяви позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, пов'язаних з неможливістю реалізувати своє право, у зв'язку із введенням в державі воєнного стану, веденням бойових дій в смт Білозерка.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 354-355 ЦПК України ст. ст. 15, 16,1216, 1218, 1221, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білозерської селищної ради, про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано до Херсонського міського суду Херсонської області.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Стара Маячка, Цюрупинського району Херсонської області , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: Білозерська селищна рада, ЄДРПОУ 04401368, місцезнаходження: 75000, Херсонська область Херсонський район смт Білозерка вул. Свободи, 83.
Суддя В. Е. Дорошинська