Справа № 947/22097/24
Провадження № 3/947/4447/24
24.09.2024 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В.., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії АБА № 113574, що надійшла з полку Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України,
Згідно протоколу серії АБА № 113574 від 25.06.2024 року, 25.06.2024 року о 17:10 годин на вул. Люстдорфська дорога, 121 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи керуючи автомобілем Audi Q5 державний номер НОМЕР_1 , відносно якого було встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, 04.10.2023 року протокол №ААД 533272.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, пам'ятка з ст. 268 КпАП України, роз'яснена, що підтверджується власноручним написом, свою вину визнав, та пояснив, що в зазначений день він дійсно керував автомобілем Audi Q5 державний номер НОМЕР_1 , його зупинили працівники поліції за порушення ПДР. Під час спілкування у нього в машині , на сидінні працівник поліції побачив пігулки, запропонував йому проїхати на медичний огляд, він відмовився. Він дійсно був позбавлений посвідчення водія на три місяці постановою Київського суду в жотні минулого року, посвідчення водія, у нього вилучено, але оно в нього є в ДІЇ, він вирішив, що три місяці вже пройшло і він має право керувати, посвідчення водія в поліції не отримував. Йому було відомо, що відносно нього встанолено обмеження в праві керування транспортними засобами через несплату аліментів, зараз це питання він вирішує, постанови про зняття обмеження на керування транспортними засобами не має ще.
На підставі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, правопорушником надані пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП.
Згідно довідки інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП постанова Київського районного суду м. Одеси від 27.10.2023 року до позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці, посвідчення водія НОМЕР_2 отримував 29.09.2006 року.
Вивчивши матеріали справи, відеозапис, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КпАП України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні, довідкою інформаційного порталу Національної поліції, відеозаписомта іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia») заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Вивчивши матеріали справи, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КпАП України, та приходить до висновку про застосування до нього санкції відповідно до частини зазначеної статті у вигляді двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, 307, 308, ч.5 ст.126 КпАП України,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Войтов Г. В.