Справа № 495/4542/21
Номер провадження 1-кп/495/445/2022
09 вересня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонноий суд Одеської області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеконференції у залі суду в м. Білгород-Дністровський обвинувальний акт у кримінальному провадженні ,внесеному до ЄРДР за № 12021166240000359 від 12.08. 2021 року та клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Білгород-Дністровський, Одеська область, громадянина України, українця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами. 2 та 3 ст.186, частиною 2 ст. 185 , частиною 3 ст. 15 частини 3 ст. 185 КК України-
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури - ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_4
захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на стадії підготовчого судового засідання знаходиться кримінальне провадження ,внесене до ЄРДР за № 12021166240000359 від 12.08. 2021 року у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за обвинуваченням по ч. 2 та 3 ст.186, частиною 2 ст. 185 , частиною 3 ст. 15 частини 3 ст. 185 КК України.
Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прокурор вказує що в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , є ризик того, що він: може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 , обвинувається у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення та у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України слідчий зазначає, що обрання більш м'якої міри запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 , у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших більш тяжких кримінальних правопорушень. Застосування міри запобіжного заходу у вигляді застави, прокурор вважає також не доцільним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , офіційно не працює. Міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також є не доцільною, оскільки, враховуючи тяжкість вчинених злочинів , може призвести до вчинення обвинуваченим інших більш тяжких кримінальних правопорушень, а також можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків, у кримінальному провадженні що, може вплинути на покази потерпілих, свідків в ході судового розгляду та призвести до не об'єктивного, не повного та не всебічного судового розгляду справи. На підставі викладеного прокурор просить клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
У зв'язку із військовим станом доставка обвинувачених, які перебувають під вартою до суду не проводиться.
Обвинувачений ОСОБА_4 до судового засідання у режимі відео конференції доставлений не був, з тих підстав, що відмовився виходити з камери Державної установи «Ізмаїльській слідчій ізолятор», про що співробіниками ДП " Ізмаїльський слідчий ізолятор" складений відповідний акт,який долучений до матеріалів справи.
Будь-яких медичних довідок чи інших документів про неможливість участі обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні до суду не надійшло.
Те, що обвинувачений не виявив бажання виходити з камери слідчого ізолятору та бути присутнім у судовому засіданні, судом розцінюється як навмисна спроба зірвання судового засідання та не розгляд питання стосовно міри запобіжного заходу, оскільки обвинуваченому ОСОБА_4 достовірно відомо про закінчення терміну дії раніше обраного у відношенні нього запобіжного заходу.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повідомлений про час та місце судового засідання, не виявив бажання бути присутнім, не повідомив причини свого небажання явки до судового засідання, а також, те, що в цьому судовому засіданні справа не розглядається по суті, а лише вирішується питання про міру запобіжного заходу, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності обвинуваченого.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні з клопотанням прокурора не погодилася, з тих підстав, що ризики, зазначені прокурором в клопотанні не доведені. Просила застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкі злочини, які відповідно до ч.2 ст.186 КК України, карається позбавленням волі на строк до шести років, а ч.3 ст.186 КК України, карається позбавленням волі на строк до восьми років.
Суд вважає що обвинувачений ОСОБА_4 , не будучи обмежений у вільному пересуванні може переховуватися від суду, впливати на потерпілу сторону та свідків, а також скоїти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Крім того, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Крім того, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та існування ризиків можливого ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду і в тому числі перешкоджання ним кримінальному провадженню, суд з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, оскільки кримінальне правопорушення, у скоєні якого обвинувачується ОСОБА_4 вважається тяжким, розмір застави щодо нього не може перевищувати вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні доказів, вивчених матеріалів, що характеризують обвинуваченого, стан його здоров'я, а також розмір заподіяного ним матеріального збитку, суд вважає за доцільне згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначати розмір застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 314-315 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Клопотання прокурора Білгород-Дністровського окружної прокуратури Одеській області ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 2 та 3 ст.186 КК України, ст. 185 ч.2 КК України ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме з 09.09.2022 року до 07.11.2022 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в розмірі 40-ка (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 2481 грн.), що станом на 09.09.2022 року складає 99 240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльській слідчий ізолятор».
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- з'являтися до прокурора та суду за викликом;
- утримуватись від можливого спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме те, що застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 09.09.2022 року о 15.00 годині.
Суддя : ОСОБА_1