ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.09.2024Справа № 910/9043/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код 23510137)
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69, ідентифікаційний код 19350062)
про стягнення 54 297,29 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОВІДНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 54 297,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОВІДНА" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/6774508/0611/22 від 30.08.2022 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Mazda CX-30" державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Skoda", державний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС", позивач просить суд стягнути з останнього 54 297,29 грн. в якості виплати страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
20.08.2024 до загального відділу діловодства господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позивних вимог, зазначивши що, позивачем при визначення розміру шкоди врахував ПДВ, що суперечить Закону України № 1961-IV оскільки не проведено ремонт пошкодженого транспортного засобу, а отже в частині ПДВ даний позов повинен бути зменшений на суму ПДВ та не враховано знос на автомобіль, оскільки були пошкодження не пов'язані з ДТП.
28.08.2024 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, у якому позивач не погоджується із обставинами, викладеними у відзиві на позовну заяву, заперечує проти доводів відповідача та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Інших клопотань чи заяв, зокрема по суті справи, на адресу суду не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
30.08.2022 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (надалі - позивач), як страховиком та ОСОБА_1 , як страхувальником був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/6774508/0611/22, предметом якого є страхування транспортного засобу "Mazda CX-30" державний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору встановлено з 31.04.2022 по 30.08.2023.
25.07.2023 о 14:00 год. в м. Києві по бул. Лесі Українки, 28 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу "Mazda CX-30" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу "Skoda" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Печерського районного суду міста Києва від 28.08.2023 у справі № 757/35119/23-п.
27.07.2023 страхувальник звернувся до позивача із заявою про факт настання події № 392696.
Актом огляду транспортного засобу № 392696 від 27.07.2023 зафіксовано характер пошкоджень (назва деталі і опис ушкодження) автомобіля марки "Mazda CX-30" державний номер НОМЕР_1 .
Згідно рахунку № СКмС-0016481 від 08.08.2023, виставленого ТОВ "ВІДІ-СКАЙ", вартість ремонтних робіт та запчастин транспортного засобу "Mazda CX-30" державний номер НОМЕР_1 склала 54 297,29 грн.
09.08.2023 позивачем було складено та підписано страховий акт № 2300392696, згідно з яким пошкодження транспортного засобу "Mazda CX-30" державний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у загальному розмірі 54 297,29 грн.
14.08.2023 у відповідності до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/6774508/0611/22 від 30.08.2023, позивачем було виплачено страхове відшкодування за ремонт пошкодженого транспортного засобу "Mazda CX-30", державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 54 297,29 грн, що підтверджується страховим актом № 2300392696 від 09.08.2023 та платіжною інструкцією в національній валюті № 030062 від 14.08.2023.
Статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Отже, з огляду на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов'язанні) є факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем "Skoda", державний номер НОМЕР_2 , підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 28.08.2023 у справі № 757/35119/23-п.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З матеріалів справи вбачається, що станом на момент вчинення ДТП автомобіль "Skoda", державний номер НОМЕР_2 , був застрахований згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № 215845390) у Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС", з лімітом відповідальності за заподіяну шкоду майну у розмірі 160 000,00 грн та з франшизою у розмірі 0 грн.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Mazda CX-30", державний номер НОМЕР_1 , відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/6774508/0611/22 від 30.08.2022, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - транспортний засіб "Mazda CX-30", державний номер НОМЕР_1 .
В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (суброгації) вих. № 2300392696 від 06.10.2023, у якій просив останнього виплатити в порядку регресу (суброгації) суму страхового відшкодування у розмірі 54 297,29 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Однак, станом на момент звернення позивача з позовом до суду та розгляду справи по суті, вищевказана заява була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, настання строку здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування за договором (полісом) № 215845390 обумовлене закінченням дев'яностоденного строку з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування та документів, визначених статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, зокрема, що сума страхового відшкодування повинна бути здійсненна з урахуванням зносу, розрахованого, у порядку, встановленому законодавством.
У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Відповідно до п.п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Згідно з п. 1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
З матеріалів справи вбачається, що застрахований позивачем транспортний засіб "Mazda CX-30", державний номер НОМЕР_1 - 2023 року випуску, а отже, станом на момент вчинення ДТП (25.07.2023) строк експлуатації вказаного автомобіля не перевищує 7 років.
Також, відповідно до п. 7.40. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів зазначено, що якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
Відповідно до п. 7.39 зазначеної Методики визначено, що винятком, стосовно використання зазначених вище вимог є, зокрема, випадок якщо колісні транспортні засоби експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Суд зазначає, що доказів існування обставин, які є винятковими у відповідності до п. 7.39 Методики, стосовно застрахованого позивачем автомобіля матеріали справи не містять, а відтак підстави для вирахування коефіцієнту фізичного зносу в даному випадку відсутні.
Щодо тверджень відповідача, що позивачем при визначення розміру шкоди враховано ПДВ, суд зазначає наступне.
Статтею 36 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.
У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Як вбачається з платіжної інструкції в національній валюті № 030062 від 14.08.2023, за якою сплачено позивачем спірне страхове відшкодування, платіж було здійснено без ПДВ, оскільки містить чітке призначення платежу: "Опл.страх.відш. зг.дог.№06/6774508/0611/22, зг.акт №2300392696, для ОСОБА_1, ІН НОМЕР_4. Зг.рах№СКмС-0016481 від 08.08.2023 Т НОМЕР_3 Без ПДВ".
Відомостей що, до суми страхового відшкодування входить ПДВ у матеріалах справи відсутні, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтвердили означене.
Стосовно заперечень відповідача, щодо наявність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно із пп.37.1.3. п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме у зв'язку із тим, що власник транспортного засобу та страховик, до якого перейшло право вимоги не зверталися до страховика винуватця ДТП та позивач не надав фото пошкодженого транспортного засобу і провів його огляд без участі представника відповідача.
Відповідно до пп.37.1.3. п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Суд зазначає, що вирішальним питанням, яке повинен з'ясувати суд при застосуванні п.п. 37.1.3 п. 37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", є те, чи призвело невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування своїх обов'язків до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Однак, відповідач не обґрунтував неможливості встановлення ним, як страховиком, внаслідок такого невиконання факту дорожньо-транспортної пригоди, причин та обставин її настання або розміру заподіяної шкоди.
При цьому відповідач, посилаючись на пп.37.1.3. п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", жодним чином не оспорює і не спростовує факту настання страхового випадку і вини водія автомобіля "Skoda", державний номер НОМЕР_2 у скоєнні ДТП, окрім того, обґрунтованої відмови у виплаті страхового відшкодування, зокрема, на заяву позивача вих. № 2300392696 від 06.10.2023, відповідач не надав.
За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять даних про невиконання власником транспортного засобу та позивачем своїх обов'язків, які призвели до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причин та обставин її настання або розмір заподіяної шкоди, за висновками суду посилання відповідача на положення пп.37.1.3. п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є необґрунтованими.
Крім цього, суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не звертався із вимогою до відповідача, оскільки матеріали справи містять заву позивача вих. № 2300392696 від 06.10.2023 про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до п.9.1. ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № 215845390) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн., таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 54 297,29 грн.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів належного виконання зобов'язань щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати шкоду в заявленому позивачем розмірі.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА", з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69, ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код 23510137) заборгованість у розмірі 54 297 грн. 29 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.09.2024.
Суддя Л. Г. Пукшин