Справа № 583/4796/24
2/583/1218/24
про залишення без руху
24 вересня 2024 року м. Охтирка Сумської області
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Управління державної казначейської служби України в Сумській області про стягнення відшкодування недоотриманої заробітної плати,-
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, відповідно до якого просить стягнути на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України 50400 євро на відшкодування недоотриманої заробітної плати шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, Головного управління державно казначейської служби України у Сумській області. Крім того, позивач просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13., п. 18 ч. 2 ст. 3, п. 1, п. 4, п. 15 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Положеннями ЦПК України визначено об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Зміст позовної заяви визначає позицію відповідача, який як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Згідно вимог ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позивач вказав співвідповідачами Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Державну казначейську службу України, Управління державної казначейської служби України в Сумській області, однак позовна заява не містить відомостей щодо того, яким чином вказані відповідачі порушують, не визнають або обмежують права позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно вимог ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином завіреній копії, учасник справи, який подає документи в копіях повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Разом з тим, жодна з доданих до позову копія документів не завірена належним чином, що не відповідає вимогам ч.ч. 2, 4 ст. 95 ЦПК України.
Крім того, до позовної заяви позивачем додано копії документів, виданих польською мовою, без їх перекладу на українську мову.
Так, за приписами чинного законодавства до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
В п 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Підпис перекладача на нотаріальному документі виконується ним власноручно у присутності нотаріуса. При засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріусу необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію.
У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не вказано, яким кваліфікаційним вимогам повинен відповідати перекладач, а лише зазначено, що перекладач разом з документом, який встановлює його особу, повинен надати документ, що підтверджує його кваліфікацію.
Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ. Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
Щодо вимоги про звільнення позивача від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Згідно вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2023 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн.
З огляду на вимогу позивача про звільнення його від сплати судового збору, слід звернути увагу на те, що ним не надано жодного доказу на підтвердження існування у нього пільг щодо сплати судового збору, на підставі яких позивач міг би бути звільненим від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Натомість, поданий ОСОБА_1 позов не відноситься до категорії позовних заяв, які не є об'єктом справляння судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, виходячи вимоги ст. 4, ст. 6 Закону України «Про судовий збір», оригінал квитанції про сплату якого надати до суду.
Згідно вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених вище обставин, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 175, 177 ЦПК України та наявні підстави для залишення її без руху з наданням позивачці строку для усунення зазначених недоліків та підготовки позову належним чином із доданими документами, що підтверджують викладені в позові обставини.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Управління державної казначейської служби України в Сумській області про стягнення відшкодування недоотриманої заробітної плати - залишити без руху, надавши позивачці строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко