Справа № 320/3312/22 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
18 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Оксененка О.М., Шведа Е.Ю.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.03.2022 № 55 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 09.03.2022 № 45 о/с у частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
- поновити позивача на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Київській області від 08 березня 2022 року №55 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП у Київській області» в частині звільнення інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним та скасовано наказ від 09.03.2022 №45 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
- поновлено інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 на службі в поліції та на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції в Київській області з 06 березня 2022 року;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції у Київській області (ЄДРПОУ 40108616, вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 року по 28.05.2024 в сумі 332 994 (триста тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 03 коп.;
- визначено, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції в Київській області з 06.03.2022 - підлягає негайному виконанню;
- визначено, що рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616, вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12 183 (дванадцять тисяч сто вісімдесят три) грн. 92 коп. з відрахуванням при виплаті встановлених податків і зборів - підлягає негайному виконанню.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням Головне управління Національної поліції в Київській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 2008 року позивач проходив службу в МВС, з 2015 року в та з лютого 2021 року обіймав посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан.
Відповідно до наказу Національної поліції України від 23.02.2022 №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» особовий склад ГУ НП в Київській області переведено на посилений варіант службової діяльності.
До керівництва ГУ НП в Київській області надійшла доповідна записка командира ППОП ГУ НП в Київській області про можливі неправомірні дії окремих працівників, які виразились у порушенні вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» через неприбуття їх на робоче місце за місцем дислокації підрозділу та інших визначених місцях.
З метою перевірки наведеної інформації та встановлення усіх обставин справи, наказом ГУ НП в Київській області від 08.03.2022 №288 призначено службове розслідування.
За результатом проведеного службового розслідування, начальником ГУ НП в Київській області від 08 березня 2022 року затверджено висновок службового розслідування за інформацією, викладеною у доповідних записках начальників структурних підрозділів Головного управління про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУПН у Київській області, які полягали у порушенні приписів статті 64 Закону України «Про національну поліцію» (далі - Висновок).
Зі змісту Висновку вбачається, що окремі працівники поліції, і, зокрема, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 , перебували за межами дислокації, та були відсутні на роботі без поважних причин у період з 24 лютого 2022 року по 08 березня 2022 року, про що був складений акт про невихід на службу від 08 березня 2022 року №548/109/1400/22.
У ході службового розслідування 08.03.2022 відібрані пояснення про факт безпідставної відсутності на службі окремих працівників, та, зокрема, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 , які надали начальник Бучанського РУП ГУНП у Київській області полковник поліції Ткач Андрій Анатолійович , заступник начальника Бучанського РУП ГУНП в Київській області підполковник поліції Микитенко Роман Леонідович , начальник відділення №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області майор поліції Лобас Віталій Сергійович , заступник начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції Бугай Олександр Миколайович , тимчасово виконуючий обов'язки начальника відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області (заступник начальника відділу поліції - начальник сектору кримінальної поліції відділу поліції №2) капітан поліції Мартиненко Максим Костянтинович , начальник відділу реагування патрульної поліції Бучанського РУП ГУНП в Київській області майор поліції Хіміч Ігор Анатолійович , заступник начальника відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області майор поліції Пікульський Олександр Сергійович та інші.
Також, під час проведення службового розслідування встановлено, що інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_1 безпідставно у період з 24.02.2022 по 08.03.2022 не вийшов на службу для виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам.
Разом з тим, матеріали службового розслідування не містять пояснень позивача стосовно причин та обставин, за яких він був відсутній на службі з 24.02.2022 по 08.03.2022 та доказів ознайомлення його з проведенням службового розслідування.
У взаємозв'язку з наведеним, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивач своїми діями допустив дискредитацію високого звання поліцейського, що полягає у вчиненні проступку, який підриває довіру громадськості до поліцейських та авторитет Національної поліції України вцілому, та є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції. Скоєний проступок є діянням проти інтересів служби, яке суперечить взятим на себе обов'язкам, присягнувши на вірність Українському народові. Таким чином, комісія вважала відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження.
У зв'язку з чим, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, Правил етичної поведінки поліцейських , затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», підпункту 5 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному невиході на службу з 24 лютого 2022 року по 08 березня 2022 року для виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам та не здачі до чергової частини отриманої вогнепальної зброї, дійшла висновку, що інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 слід звільнити зі служби у поліції.
Відповідно до пункту 39 наказу ГУ НП в Київській області від 08.03.2022 №55 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області» зі змінами, внесеними наказом ГУ НП в Київській області від 20.05.2022 №475 «Про внесення змін до наказу ГУ НП в Київській області від 08.03.2022 №55» за порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», які виразились у недотриманні положень Конституції та Законів України, інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівників поліції, безпідставному не виході на службу з 01.03.2022 по 08.03.2022 для виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам, позивача притягнуто до відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
Цей вид стягнення реалізований наказом ГУ НП в Київській області від 09.03.2022 №45 о/с, яким позивача за порушення Присяги на вірність Українському народові та Указу Президента від 24.02.2022 №64/2022 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 06.03.2022.
Вважаючи протиправними оскаржувані накази відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час дисциплінарного провадження стосовно позивача мали місце грубі порушення відповідачем вимог Дисциплінарного статуту, Порядку та Положення № 893, що виявилися: у недотриманні прав позивача на ознайомлення із наказом про призначення службового розслідування, матеріалами службового розслідування; у передчасності прийнятого Висновку службового розслідування, складеного без урахування пояснень позивача, які мали бути відібрані в ході службового розслідування членами Дисциплінарної комісії; не відповідності змісту Висновку службового розслідування обов'язковим елементам щодо врахування характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результатів оцінювання службової діяльності позивача, наявності заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що позивач для несення служби з 24.02.2022 по 08.03.2022 на робоче місце за адресою місця дислокації підрозділу не прибув всупереч статті 64 Закону України «Про Національну поліцію».
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України "Про Національну поліцію".
Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Припасами ч.1 ст.2 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною 1 ст.6 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1 ст.17 та ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Особа, яка вступає на службу до поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, текст якої наведено у ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію" такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки", та скріплює її власноручним підписом. Присяга покладає на працівника поліції всю повноту відповідальності за виконання ним службових обов'язків.
Положеннями статті 19 Закону України №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний Статут Національної поліції України, (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до статті 11 цього Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з статтею 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборони, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Положеннями частин першої та другої статті 13 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до частини третьої статті 13 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Враховуючи зазначені приписи, неналежне виконання обов'язків поліцейського є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема догана та сувора догана.
Відповідно до статті 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі по тексту - Порядок №893).
Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою збройною агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Статтею 24 Закону №580-VIII встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Стаття 23 Закону №580-VIII передбачає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Під час забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора реагування патрульної поліції №1 Бучанського РУП.
Наказом ГУНП в Київській області від 08.03.2022 № 55 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області, зі змінами, внесеними наказом ГУ НП в Київській області від 20.05.2022 №475 Про внесення змін до наказу ГУ НП в Київській області від 08.03.2022 №55, за порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 №171 Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності, які виразились у недотриманні положень Конституції та Законів України, інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівників поліції, безпідставному не виході на службу з 01.03.2022 по 08.03.2022 для виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам, позивача притягнуто до відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
Вказаний факт було зафіксовано у висновку службового розслідування, який затверджений начальником ГУПН в Київській області 08.03.2022.
Службовим розслідуванням встановлено, що позивач порушив службову дисципліну під час воєнного стану на території України.
Таким чином, під час розгляду цієї справи, підлягають встановленню які саме дії позивача кваліфіковано відповідачем як такі, що несумісні з вимогами, які пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, та принижують авторитет Національної поліції.
Водночас, сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.
Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.
Як убачається з матеріалів справи, позивач зазначив, що відсутність на службі була зумовлена у зв'язку з повномасштабними військовим вторгненням російської федерації в Україну та об'єктивною неможливістю дібратися до місця несення служби.
Так, 24 лютого близько 5:00 ранку розпочалося широкомасштабне вторгнення військових російської федерації на територію України (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0 _%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2_(2022)#cite_note-130).
Місто Буча знаходиться в кількох кілометрах від смт. Гостомель, який у перші часи широкомасштабного наступу зазнав нападу військових російської федерації (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D1% 8D%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%90%D0%BD%D1%82%D 0%BE %D0%BD%D0%BE%D0%B2).
25 лютого 2022 року у Романівці - житловому кварталі Ірпеня, що в 20 кілометрах від Києва - зруйнували міст, аби не пропустити російську армію. Виїзд до Києва через Новоірпенську трасу наразі недоступний (https://zaborona.com/vijna-rosiyi-proty-ukrayiny-shho-vidbulosya-v-nich-na-25-lyutogo/).
26 лютого 2022 року біля Стоянки підірвано міст, проїхати з Києва до Житомира неможливо (https://www.unian.ua/war/bilya-stoyanki-pidirvano-mist-projihati-z-kiyeva-do-zhitomira -nemozhlivo-nardep-video-novini-donbasu-11719033.html).
27 лютого 2022 року танки окупантів проїхали Макарів і рухаються в бік Києва (https://lb.ua/society/2022/02/27/507155_tanki_okupantiv_proihali_makariv_i.html).
Вказана інформації взята з відкритих джерел, а тому визнана судом загальновідомою в порядку статті 78 КАС України та не потребує документального доказування.
Позивач стверджував, що не спростовано відповідачем, що 23.02.2022 близько 23.00 год він з'явився до місця дислокації у м. Буча, Бучанського районного управління поліції відділення поліції № 1, де йому було видано табельну зброю для постійного носіння. Також, безпосередній керівник повідомив позивача, що працівники можуть бути вільні та прослідувати до місця проживання.
23.02.2022 вночі у ОСОБА_1 піднявся тиск, він став себе погано почувати, тож 24.02.2022 звернувся за медичною допомогою та за результатами обстеження йому було відкрито електронний лікарняний лист НОМЕР_2, та надано рекомендації до лікування, про що позивач негайно проінформував безпосереднього керівника.
Перебуваючи на лікарняному, 24.02.2022 за його місцем реєстрації, де він проживав із сім'єю (дружина та малолітня донька) - АДРЕСА_2 , розпочались активні бойові дії, ситуація стала погіршуватися, збільшилась загроза для життя та здоров'я його рідних.
Зв'язавшись із своїм керівником, позивач отримав дозвіл відправити своїх рідних та супроводити до безпечного місця, влаштувати їм проживання.
Перебуваючи на лікарняному, погодивши власні дії із керівництвом, ОСОБА_1 із сім'єю прибув до м. Любар, Житомирської області.
25.02.2022 позивач, повертаючись назад до м. Бучі, був зупинений військовими між Київською та Житомирською областями, які повідомили, що далі рухатися не можна, територія знаходиться під обстрілом та продовжувати дорогу йому не дозволено.
Обставини щодо неможливості проїзду до м. Буча, м. Ірпінь, м. Гостомель також підтверджені Листом Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації Київської обласної військової адміністрації №01.01- 18/1669 від 22.09.2022 року та Листом №204/07-00/07-01/13-1516/10-22 від 04.10.2022 року Державного агентства автомобільних доріг України про пошкодження транспортної інфраструктури та умов проїзду за напрямками руху до/з Київської області, на підтвердження того, що з 25.02.2022 року рух був утруднений, а подекуди неможливий, не лише через загрозу життю та здоров'ю, внаслідок обстрілів та наступу, не лише через відсутність транспортної доступності та руху транспорту загального користування, а й через неможливість проїзду внаслідок пошкодження, в окремих місцях руйнування транспортної інфраструктури та розв'язки, а саме, за інформацією Служби автомобільних доріг у Київській області з 24.02.2022 року по 30.02.2022.
Також, позивач пояснив, що ним було негайно прийнято рішення зв'язатись з начальником ВП № 1 Бучанського РУП майором поліції Лобасом Віталієм Сергійовичем , з метою довести до відома інформацію про своє місцезнаходження, тому він в телефонному режимі повідомив т.в.о. заступника начальника ВП № 1 Бучанського РУП підполковника поліції Балбекова Віталія Федоровича про те, що він не може дістатись до свого основного місця несення служби. При цьому, отримав вказівку звернутись до найближчого органу поліції для реєстрації та взяття на облік (скріншот повідомлення додається).
26 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ВП № 1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області підполковника поліції Андрія Корчевського . Начальник поліції Андрій Корчевський сфотографував його службове посвідчення (КОП № 010169) та відправив його повідомленням, шляхом засобу зв'язку WA Business з телефону НОМЕР_4 до начальника УВБ в Житомирській області ДВБ НПУ підполковника поліції Михайла Величко з поясненням вказаної ситуації. Пізніше позивача повідомлено, що відбувся зв'язок з керівництвом позивача та Внутрішньою безпекою Київської області, які дали дозвіл на тимчасове перебування та поставлено позивача на облік в ВП № 1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області з 26 лютого 2022 року, що підтверджується Довідкою № 2101/295/01-2022 від 07.03.2022 року (де останній і проходив службу). Вказане підтверджується фотокопіями з журналів, в тому числі журналів перепусток, інструктажів, фото списку чергувань, фото з постів.
Починаючи з 26 лютого 2022 року проходив службу у своїй формі та зі своїм жетоном, посвідченням та зброєю. За твердженням останнього, службу ніс сумлінно, не було виявлено жодного дисциплінарного стягнення, Присяги на вірність Українському народові та Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 позивач не порушував. Під час проходження служби в ВП №1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області чекав інформування про необхідність прибуття до основного місця несення служби.
10 березня 2022 року, після добового чергування, начальником ВП № 1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області підполковником поліції Андрієм Корчевським повідомлено позивача, що поліцейським, які перебувають поза місцем проходження служби, протягом доби необхідно прибути за основним місцем несення служби.
Того ж дня, 10 березня 2024 року ОСОБА_1 отримав повідомлення шляхом засобу зв'язку WA Business від своїх колег, що його звільнено з органів внутрішніх справ на підставі наказу Головного управління № 55 від 08 березня 2022 року та наказу Національної поліції України Головне управління Національної поліції в Київській області № 45 о/с від 09 березня 2022 року.
ОСОБА_1 негайно звернувся до начальника ВП № 1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області підполковника поліції Андрія Корчевського . При цьому, останній повідомив позивача про негайну здачу табельно-вогнепальної зброї (пістолет ПМ 9 мм № НОМЕР_3 1967 року, 16 (шістнадцять) патронів до нього, 2 (два) магазини) до чергової частини ВП № 1, взамін отримав картку-замісник, а також службове посвідчення КОП 010169 від 30.01.2019 та спеціальний жетон до нього № 0069450. Наказ позивачем виконано негайно.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не спростовано твердження позивача про інформування керівництва про своє місцеперебування та отримання дозволу про постановку на облік для несення служби керівника в ВП №1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника. Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 передбачає обов'язок інших органів виконавчої влади (серед яких і Національна поліція) здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем було поінформовано безпосереднього керівника про причини та умови, що ускладнюють повернення його виконання обов'язків поліцейського в м. Бучі.
Відповідно до статті 64 Закону №580-VIII встановлює, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати поведінки, яка ганьбить звання працівника поліції або підриває авторитет поліції, інших відносин, які носять протиправний характер.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №440/2305/19 (адміністративне провадження №К/9901/2816/20).
Втім, провина поліцейського у вчиненні дисциплінарного проступку, в даному випадку, не була доведена відповідачем, не наведено фактів свідомого настання несприятливих наслідків після вчинення ним відповідних дій, навпаки, позивач вчиняв дії направлені на захист територіальної цілісності держави.
Така поведінка позивача як працівника поліції відповідає загальним принципам, встановленим для останніх.
В той же час, відповідачем, в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин щодо несення служби позивачем в ВП №1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області та погодження керівництвом позивача перебування позивача в іншій місцевості.
Верховний Суд уже наголошував на тому, що будь-які фактори, у тому числі суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України та не виключає необхідність з'ясувати і встановлювати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського (постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20).
Також, колегія суддів враховує, що з 24.02.2022 позивач перебував на лікарняному, що підтверджується копією медичного висновку НОМЕР_2, та про що було проінформовано безпосереднього керівника, а з 26 лютого 2024 року ніс службу у ВП №1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області під керівництвом підполковника поліції Андрія Корчевського , що підтверджується довідкою № 2101/295/01-2022 від 07.03.2022, а матеріали службового розслідування не спростовують твердження позивача про те, що він дійсно звертався у телефонному режимі до безпосереднього керівника начальника відділення №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Лобаса В.С. щодо подальших дій, у зв'язку з неможливістю прибути до місця дислокації 25.02.2022, а також про повідомлення 26.02.2022 в телефонному режимі т.в.о. заступника начальника ВП № 1 Бучанського РУП підполковника поліції Балбекова В. Ф. про отримання вказівки звернутись до найближчого органу поліції для реєстрації та взяття на облік.
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази віддання позивачу його безпосереднім керівництвом наказів про конкретний та чіткий порядок виконання службових обов'язків в умовах воєнного стану. Натомість, неспростовані докази, які підтверджують вказівку керівника від 26.02.2022 знаходиться за місцем перебування та ставати на облік. Також, в матеріалах справи містяться докази, що безпосереднє керівництво було обізнано про виконання позивачем обов'язків на тимчасовому місці несення служби починаючи з 26.02.2022 та його намір прибути на службу 25.02.2022.
Статтею 11 Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша).
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до статті 19 Статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Статтею 19 Статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ст. 18 Статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Разом з тим, проаналізувавши зміст Висновку, у взаємозв'язку з наявними у справі доказами, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що дисциплінарна комісія, по-перше, не враховувала відсутність обтяжуючих обставин щодо позивача (відсутність дисциплінарних стягнень, бездоганна поведінка), в результаті чого сам Висновок дисциплінарної комісії містить суперечливі висновки щодо відсутності позивача у період часу з 24.02.2022 по 08.03.2022. Водночас, Висновок містить інформацію про те, що позивач без поважних причин був відсутній на службі з 24.02.2022 по 08.03.2022, всупереч неспростованих доказів про його тимчасове перебування та поставлення позивача на облік в ВП № 1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області, які містяться у матеріалах справи.
Крім того, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували обставини відсутності перебування позивача на службі, оскільки Висновок ґрунтується на поясненнях інших працівників, які у цих поясненнях висловлюють лише припущення стосовно відсутності позивача на службі. Також, безпосереднім керівником не спростовано твердження позивача щодо одержання ним у телефонному режимі вказівки щодо повернення до місця перебування та поставлення там на облік. По-третє, не з'ясовувалось питання поважності/неповажності причин відсутності позивача на службі за для встановлення дійсних обставин справи.
Більше того, відповідач не надав позивачу реалізувати право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. При цьому, матеріали справи не містять доказів відмови позивача надавати пояснення, що є грубим порушенням проведення службового розслідування.
Разом з тим, за своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
При цьому, у матеріалах справи мітиться рапорт ОСОБА_1 від 28 березня 2022 року на ім'я начальника ГУНП в Київській області генерала поліції третього рангу Нєбитова Андрія про скасування наказу Головного управління №55 від 08.03.2022 та наказу Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Київській області №45 від 09.03.2022, зважаючи на безпідставність звільнення позивача, оскільки ним не порушено Присяги на вірність Українському народові та Указу Президента №64/2022 від 24.02.2022.
Також, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявні листи заступника начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України від 04 квітня 2022 року №644/100/05/15-2022 та від 20 квітня 2022 року №Г43 Павла Панфьорова щодо розгляду рапорту позивача від 28 березня 2022 року про скасування наказів №55 від 08.03.2022 та №45 від 09.03.2022.
ОСОБА_1 також додано до матеріалів справи лист начальника Департаменту головної інспекції Національної поліції України Володимира Голубоша від 11 травня 2022 року №549, відповідно до якого позивача повідомлено, що за результатами перевірки викладені у рапорті відомості частково підтвердились, а тому відповідні матеріали направлено до ГУНП в Київській області для вирішення питання щодо доцільності скасування наказу №55 від 08.03.2022 та наказу №45 від 09.03.2022, в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та подальшого звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Тобто, позивач вжив всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача щодо причин відсутності його на службі та надав всі докази, які підтверджували факт продовження здійснення ним своїх обов'язків у ВП №1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області за погодженням з його безпосереднім керівництвом.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що внаслідок проведеного службового розслідування відповідачем не встановлено дійсних обставин поважності/неповажності причин відсутності позивача на службі та точний період такої відсутності, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, що фактично було метою відповідного службового розслідування, тобто не доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку у розумінні статті 12 Статуту.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки проведеного службового розслідування відносно позивача не могли стати фактичною підставою для видання наказів Головного управління Національної поліції в Київській області №55 від 08.03.2022 та №45 о/с від 09.03.2022 в частині звільнення зі служби в поліції позивача, а тому вони підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції з 06.03.2022.
Доводи представника апелянта про те, що суд першої інстанції помилково поновив позивача на посаді з 06.03.2022, оскільки його звільнено не з цієї дати, колегія суддів не бере до уваги, так як це спростовуються витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 09.03.2022 № 45 о/с, в якому вказується що ОСОБА_1 звільнено саме з 06.03.2022 (том 3 а.с. 20).
Згідно з частиною 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до п. 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки про доходи, виданої ГУ НП у Київській області від 22.06.2022 № 235, середньоденна заробітна плата позивача становить 404,61 грн.; середньомісячна заробітна плата - 11 935,92 грн. Кількість днів вимушеного прогулу становить - 822 дні (період вимушеного прогулу з 06.03.2022 по 28.05.2024).
З урахуванням зазначеного, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 06.03.2022 по 27.05.2024 складає 332 994,03 грн. (404,61 грн. *823 дні).
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Оксененко О.М.
Швед Е.Ю.
Повний текст постанови виготовлений 23.09.2024.