Справа № 640/12017/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
24 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн. в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського вкладу № 46287 від 10.07.2014 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у розмірі 190000,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн. в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
- зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського вкладу № 46287 від 10.07.2014 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у розмірі 190000,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що на момент звернення позивача до суду ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» уже було ліквідовано, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» припинені, а всі документи передані на зберігання до архіву Національного банку України. Також скаржник наголошував на тому, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку, а лише виступає його ліквідатором та не зобов'язаний виконувати судові рішення після ліквідації неплатоспроможного банку. Вказує, що у відповідача була відсутня можливість у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», здійснити виплату позивачу суми відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з огляду на наявність кримінальних проваджень № 42017101060000117.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 25 липня 2024 року.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року справу на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.07.2014 між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 46287 «Планер» згідно якого, банк приймає від клієнта (позивача) на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк в один календарний місяць та зобов'язується сплачувати проценти за їх використання.
Як підтверджує квитанція № TR.60594.1866.37 від 10.07.2014, позивач внесла на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 190000,00 грн.
14.08.2014 постановою Правління Національного банку України № 491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 № 119 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», згідно з яким, 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».
10.11.2014 постановою Правління Національного банку України № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.11.2014 № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова Сергія Івановича.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ «КБ «УФС», Гончарова С.І. № 6 від 18.11.2014 визнано нікчемними транзакції та договір банківського вкладу (депозиту), що укладений між банком та позивачем та застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), що є нікчемним з підстав, викладених у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Не погоджуючись з вказаним наказом № 6 від 18.11.2014 про віднесення договору банківського вкладу (депозиту), що укладений між позивачем та ПАТ «КБ «УФС» до категорії нікчемних, позивач звернулась з позовною заявою до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 у справі №826/27508/15, позовні вимоги задоволені частково та вирішено: визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання нікчемним договору банківського вкладу депозиту № 46287 від 10.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом №6 від 18.11.2014 (згідно переліку); зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 у справі № 826/27508/15 залишено без змін.
18.12.2018 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» листом вих. № 843 повідомлено позивача про подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом за вих. № 27-218/19 від 04.01.2019 відповідач повідомив позивача, що слідчим СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018101060000066 і кошти, розміщені на рахунку ОСОБА_1 в ПАТ «КБ «УФС» постановою прокурора у кримінальному проваджені Київської місцевої прокуратури №6 від 21.03.2018 визнані речовим доказом відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, тому включення до Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «УФС» та виплата відшкодування буде можливою лише після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному проваджені.
Водночас, 06.03.2020 позивачем отримано лист від відповідача за вих. № 02-036-3604/20 відповідно до змісту якого, 05.06.2019 Уповноваженою особою Фонду було подано документи державному реєстратору для державної реєстрації припинення банку, як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З огляду на те, що передбачений ст. ст. 26, 28 Закону строк виплати коштів відшкодування вкладниками ПАТ «КБ «УФС» закінчився, правові підстави для виплати Фондом гарантованих сум відшкодування за вкладами відсутні.
Відмова Фондом гарантування вкладів у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом позивача зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність у межах спірних правовідносин обставин, які б перешкоджали виплаті на користь позивача гарантованої суми відшкодування за вкладом ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
За визначенням ст. 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут та надалі вказаний Закон зазначається у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом, закріплений у ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2017 року по справі №826/27508/15, яке набрало законної сили, визнано право позивача на отримання відшкодування коштів за вкладом та включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Аналогічні норми також містяться у п. 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14.
Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
Зазначені норми визначають дату початку проведення виплати коштів, а також граничний строк протягом якого повинна бути здійснена така виплата.
Згідно розміщеної на офіційному сайті Фонду інформації з 21 листопада 2014 року Фонд розпочав виплати коштів вкладникам ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду 13 листопада 2014 року рішення № 119 про початок ліквідації даного банку. Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Документи для державної реєстрації припинення банку ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було подано 05 червня 2019 року, а запис про припинення державної реєстрації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи внесено 14 серпня 2019 року.
Станом на 05 червня 2019 року та на цей час виплату коштів позивачу Фондом не здійснено.
Під час розгляду і вирішення справи колегія суддів виходить з того, що визначальним є наявність у позивача права на отримання відшкодування коштів за вкладом, підтвердженого постановою Окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, яке набрало законної сили 27 березня 2017 року.
З приводу застосування ч. 7 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» колегія суддів зазначає, що ця норма зобов'язує Фонд завершити виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами до дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи та не є підставою для припинення виплати коштів, у разі невиконання цього обов'язку протягом зазначеного раніше строку.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 14 серпня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12661110046007762 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим. Згідно зі ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені недостатністю його майна, вважаються погашеними. Таким чином, повноваження Фонду як ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» припинено.
Колегія суддів зауважує, що правовідносини щодо отримання вкладником гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми існують між Фондом та вкладником без участі банку-боржника, та у таких правовідносинах Фонд виконує функції з організації виплати гарантованого державою відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна).
Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.
Крім того, припинення банку як юридичної особи не може бути підставою для невиплати позивачу відшкодування, передбаченого законодавством.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 200/14379/19-а.
Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, Фонд, зокрема, посилається на те, що постановою Київської місцевої прокуратури №6 від 06 березня 2018 року, визнано грошові кошти у розмірі гарантованих сум відшкодування фізичним особам за рахунок Фонду, відповідно до сум, які перебували на рахунках фізичних осіб у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», зокрема і позивача, речовим доказом у кримінальному провадженні №42017101060000117.
Крім того, 03 травня 2019 року Печерським районним судом м. Києві по справі №757/21167/19-к у вказаному кримінальному провадженні було винесено ухвалу, якою накладено арешт на грошові кошти та рахунки фізичних осіб, вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», в тому числі і на рахунок позивача.
Скаржник звертає увагу на те що згідно з п. 11 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Перевіряючи обґрунтованість таких доводів, колегія суддів враховує, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року по справі № 757/61890/19-к, скасовано арешт накладений ухвалою від 03 травня 2019 року по справі № 757/21167/19-к у кримінальному провадженні №42017101060000117 на грошові кошти та рахунки вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», зокрема позивача.
При цьому, апеляційна скарга відповідача не містить відомостей щодо того, які обставини об'єктивно перешкоджали Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у вказаний період часу виплатити позивачу гарантовану суму відшкодування.
Натомість, колегія суддів зазначає, що вказаний строк є достатнім для виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем щодо виплати йому відшкодування коштів за вкладом. Однак, таке зобов'язання не виконане.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (ч. 1 ст. 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 03 липня 2015 року № 13.
Суд першої інстанції вірно вказав, що в матеріалах справи відсутні докази затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», однак, згідно розміщеної на офіційному сайті Фонду інформації з 21.11.2014 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює відшкодування коштів вкладникам Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за договорами банківського вкладу незалежно від дати їх закінчення та за договорами банківського рахунку (включаючи карткові рахунки) в межах 200 тисяч гривень засобами Автоматизованої системи виплат Фонду (оголошення розміщено 20.11.2014).
Оскільки початок виплати коштів в межах гарантованої суми неможливий без затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, то початок процедури виплат свідчить про наявність вказаного реєстру, і залучення до матеріалів справи доказів його затвердження не є необхідним.
Оскільки вказана інформація розміщена на офіційному сайті Фонду, на якому відображено всю інформацію щодо проведення процедур тимчасової адміністрації та ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», вона є загальновідомою в розумінні частини третьої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання Фонду виплатити на користь позивача гарантовану суму відшкодування підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Таким чином, колегія суддів інші доводи апеляційної скарги до уваги не приймає, оскільки вони не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 24.09.2024р.)