Справа № 320/42545/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
23 вересня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 22.09.2023 №1537 в частині застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.10.2023 №1769 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року адміністративний позов залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що застосування судом першої інстанції положень ч.4 ст.31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» про п'ятнадцятиденний строк звернення до суду є порушенням норм процесуального права, оскільки ч.5 ст.122 КАС України встановлює місячний строк для звернення до суду з даним позовом.
ГУ НП в м.Києві подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що з оскаржуваними наказами позивач ознайомився 16.10.2023, а до суду звернувся 15.11.2023, тобто із пропуском строку встановленого нормами спеціального законодавства.
Національна поліція України відзив на апеляційну скаргу не подавала.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що спірна ухвала суду першої інстанції постановлена в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги введення в Україні воєнного стану, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 22.09.2023 №1537 застосовано до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.10.2023 №1769 о/с звільнено підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач визнає, що вказані накази він отримав 16.10.2023 засобами поштового зв'язку.
Вважаючи наведені накази протиправним, позивач 15.11.2023 звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 відкрито провадження у справі та витребувано докази (а.с.77-78 т.1)
Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, дійшов висновку, що адміністративний позов подано з пропущенням строку на звернення до суду, з урахуванням вимог ст.122 КАС України та ч.4 ст.31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» В задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду відмовлено.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку із звільненням позивача із публічної служби внаслідок реалізації дисциплінарного стягнення.
Вирішуючи питання застосування строків звернення до суду з позовами про оскарження застосованих до поліцейських дисциплінарних стягнень, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Колегія суддів звертає увагу, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.
При цьому, за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23, від 28 березня 2024 року у справі № 420/22052/23, від 27 червня 2024 року у справі №580/11912/23, який підлягає врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно, доводи скаржника, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми ч.5 ст.122 КАС України, є безпідставними.
Пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що позивач оскаржує накази, якими його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, щодо яких спеціальним законодавством встановлено п'ятнадцятиденний строк на оскарження в судовому порядку, який позивачем був пропущений без зазначення поважних причин його пропуску, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року про залишення позову без розгляду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови виготовлено 23 вересня 2024 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма