П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/29204/23
Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 18.01.2024р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до командира військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 , майора ОСОБА_2 , в/ч НОМЕР_2 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року скасовано.
Ухвалено у справі нове судове рішення, яким позовом ОСОБА_1 до командира в/ч НОМЕР_1 , майора ОСОБА_2 , в/ч НОМЕР_2 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково.
Визнано протиправною бездітності в/ч НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 08 липня 2023 року.
Зобов'язано уповноважену особу в/ч НОМЕР_1 , якає є структурним підрозділом в/ч НОМЕР_2 , прийняти рапорт солдата ОСОБА_1 від 08 липня 2023 року, розглянути його та прийняти рішення по суті порушеного питання.
В іншій частині позов ОСОБА_1 залишено без змін.
26 серпня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява з додатками ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, яким стягнути з в/ч НОМЕР_2 на користь заявника витрати на правничу допомогу понесених під час розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом у розмірі 6 000 грн., П'ятим апеляційним адміністративним судом - 8 000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні питання про винесення додаткового рішення у справі дійшла наступного висновку.
Відповідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно із ч.ч.1, 6, 7, 9 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом ст. 139 КАС України, розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.
Згідно ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно ч.ч.1 та 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За правилами ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Положення ст. 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 грудня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пункт 9 ч.1 ст. 1 Закону №5076-VІ встановлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно п.6 ч.1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно ч.ч.4, 5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегією суддів встановлено, що професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Григоренко А.О. на підставі договору від 19 червня 2023 року №19-06/23, яким передбачено дії які може вчиняти адвокат від імені позивача по справі.
На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 14 000 грн. адвокатом Григоренко А.О. надано:
- Договір про надання правової (правничої) допомоги №19-06/23 від 19 червня 2023 року;
- Додаток №1 до договору №19-06/23 про надання правничої допомоги від 19 червня 2023 року від 20 жовтня 2023 року;
- Акт №1 приймання-передачі правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги №19-06/23 від 19 червня 2023 року та додатку №1 від 20 жовтня 2023 року;
- Звіт про витрачений час на надання правничої допомоги та супутніх витрат;
- Акт №2 приймання-передачі правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги №19-06/23 від 19 червня 2023 року та додатку №1 від 20 жовтня 2023 року;
- Звіт про витрачений час на надання правничої допомоги та супутніх витрат.
Дослідивши вищевказані акти №1 та №2 приймання-передачі правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги №19-06/23 від 19 червня 2023 року та додаток №1 від 20 жовтня 2023 року колегією суддів встановлено, що адвокатом Григоренко А.О. надано наступний вид правничої допомоги:
- підготовка та подання позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 - 2 години (4 000 грн.);
- підготовка та надання відповіді на відзив на позов - 1 година (2 000 грн.);
- підготовка та подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі №420/29204/23 в інтересах ОСОБА_1 - 2 години (4 000 грн.);
- підготовка та подання клопотання про доручення доказів витрат на правничу допомогу - 2 години (4 000 грн.).
Клієнт підтвердив отримання вказаної правничої допомоги. Жодних претензій щодо обсягу, якості, строків надання такої допомоги та її вартість клієнт до бюро не мав.
Разом з тим, згідно ст. 12 КАС України, дана справа відноситься до категорії справ незначної складності.
Колегія суддів констатує, згідно матеріалів справи судом першої інстанції розгляд справи було здійснено у порядку письмового провадження. Протягом розгляду справи адвокатом Григоренко А.О. було підготовлено лише позовну заяву (4 аркуші), клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (2 аркуша) та відповідь на відзив (5 аркуші).
Розгляд справи в апеляційному суді відбувся також у порядку письмового провадження. Протягом розгляду справи адвокатом Григоренко А.О. було підготовлено апеляційну скаргу (7 аркушів) та заяву про ухвалення додаткового рішення (9 аркушів).
Колегія суддів зазначає, що дійсно надані стороною позивача докази підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу фактично були понесені.
В той же час, у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2023 року по справі №640/8003/20, від 25 травня 2023 року по справі №440/7120/20, від 20 червня 2023 року по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (заява №71660/11), п.80 рішення у справі Двойних проти України (заява №72277/01), п.88 рішення у справі Меріт проти України (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Так, Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18 дійшов висновку про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на правову допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості і верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін.
Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу письмові докази, а також врахувавши доводи клопотання (заяви) Одеської митниці про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про неспівмірність заявлених позивачем до відшкодування коштів із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, приходить до висновку про зменшення розміру стягнення таких витрат до 10 000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 139, 252, 311, 325, 328, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову у справі №420/29204/23.
Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.