П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19709/24
Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Дата і місце ухвалення: 01.07.2024р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Національної поліції України, Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Одеській області (ліквідаційної комісії) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Національної поліції України, Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Одеській області (ліквідаційної комісії), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Одеській області щодо виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення та видачі довідки;
- зобов'язати ГУНП в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а саме:
надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від розміру посадового окладу починаючи з 01.04.2017р. по 30.11.2017р.;
надбавку за специфічні умови проходження служби у розмірі 25% посадового окладу починаючи з 01.04.2017р. по 30.04.2018р.;
компенсацію за невикористаних 30 днів щорічної відпустки та 15 днів додаткової оплачуваної відпустки;
індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2017р. по 30.11.2017р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення листопад 2015 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004р.;
компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017р. по 30.11.2017р., за весь час затримки;
- зобов'язати ГУНП в Одеській області скласти та подати до ГУ ПФУ в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення та грошового атестату ОСОБА_1 з урахуванням змін грошового забезпечення, зокрема: надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від розміру посадового окладу, починаючи з 01.04.2017р. по 30.11.2017р.; надбавки за специфічні умови проходження служби у розмірі 25% посадового окладу починаючи з 01.04.2017р. по 30.04.2018р.; компенсації за не використаних 30 днів щорічної відпустки та 15 днів додаткової оплачуваної відпустки; індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017р. по 30.11.2017р. та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб; компенсації втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017р. по 30.11.2017р., за весь час затримки;
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Національну поліцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а саме:
доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 07.11.2015р. по 30.03.2017р.;
надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від розміру посадового окладу починаючи з 07.11.2015р.. по 30.03.2017р.;
надбавку за специфічні умови проходження служби у розмірі 100% посадового окладу починаючи з 07.11.2015р. по 30.03.2017р.;
індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015р. по 30.03.2017р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення листопад 2015 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004р.;
компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015р. по 30.03.2017р., за весь час затримки;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ МВС України в Одеській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ МВС України в Одеській області ( в особі ліквідаційної комісії) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а саме:
доплату за службу в нічний час у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 01.01.2011р. по 06.11.2015р.;
надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від розміру посадового окладу починаючи з 22.06.2011р. по 06.11.2015р.;
надбавку за специфічні умови проходження служби у розмірі 25% посадового окладу починаючи з 01.01.2011р. по 06.11.2015р.;
індексацію грошового забезпечення за період з січня 2009 по лютий 2009, з червня 2009 по серпень 2009, за листопад 2009, з січня 2010 по березень 2010, з лютого 2011 по квітень 2011, за період з серпня 2011 по вересень 2014 включно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004р.;
компенсацію втрати доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2009 по лютий 2009, з червня 2009 по серпень 2009, за листопад 2009, з січня 2010 по березень 2010, з лютого 2011 по квітень 2011, за період з серпня 2011 по вересень 2014 включно, за весь час затримки.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України в частині вимог про:
визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Одеській області щодо виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення та видачі довідки;
зобов'язання ГУНП в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а саме:
надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від розміру посадового окладу починаючи з 01.04.2017р. по 30.11.2017р.;
надбавку за специфічні умови проходження служби у розмірі 25% посадового окладу починаючи з 01.05.2017р. по 30.04.2018р.
При постановленні вказаної ухвали суд виходив з того, що вказані позовні вимоги вже були предметом судового розгляду в адміністративній справі №420/1304/22, судове рішення по якій набрало законної сили.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати ухвалу від 01.07.2024р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано, що підставами позову, з яким ОСОБА_1 звернувся до суду, є заяви від 16.01.2024р. та від 10.06.2024р., адресовані ГУНП в Одеській області, та відповіді на них. ОСОБА_1 не направляв додатково до суду позовні заяви, які б ґрунтувалися на заявах від 16.01.2024р. та від 10.06.2024р.
Також, апелянт посилається на те, що позовна заява у даній справі не є тотожною позовній заяві в адміністративній справі №420/1304/22, в рамках якої ОСОБА_1 просив зобов'язати ГУНП в Одеській області виплатити на його користь надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 50% від розміру посадового окладу починаючи з 22.06.2011р. по 08.05.2019р., а також надбавку за специфічні умови проходження служби у розмірі 100% посадового окладу починаючи з 01.05.2017р. по 08.05.2019р.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.3 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
За змістом пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Зазначена підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.
При зверненні з даним позовом до суду ОСОБА_1 , серед іншого, просить суд визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Одеській області щодо виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення та видачі довідки;
зобов'язати ГУНП в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а саме:
надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від розміру посадового окладу починаючи з 01.04.2017р. по 30.11.2017р.;
надбавку за специфічні умови проходження служби у розмірі 25% посадового окладу починаючи з 01.05.2017р. по 30.04.2018р.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, питання щодо наявності у позивача права на надбавку за службу в умовах режимних обмежень, в т.ч. за період з 01.04.2017р. по 30.11.2017р., а також на надбавку за специфічні умови проходження служби, в т.ч. за період з 01.05.2017р. по 30.04.2018р., було предметом судового розгляду в адміністративній справі №420/1304/22.
Зокрема, звертаючись до суду в рамках судової справи №420/1304/22 ОСОБА_1 , серед іншого, просив зобов'язати ГУНП в Одеській області виплатити на його користь надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 50% від розміру посадового окладу, починаючи з 22.06.2011р. до 08.05.2019р., а також надбавку за специфічні умови проходження служби у розмірі 100% посадового окладу, починаючи з 01.05.2017р. до 08.05.2019р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2022р. позов задоволено частково. Зокрема, зобов'язано ГУНП в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від розміру посадового окладу, починаючи з 22.06.2011р. до листопада 2017 року включно, а також надбавку за специфічні умови проходження служби, починаючи з 01.05.2017 до квітня 2018 року включно.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023р. по справі №420/1304/22 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2022р. Ухвалено у справі нове рішення, яким, серед іншого, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не виплати надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 50% від розміру посадового окладу, починаючи з 22.06.2011р. до 08.05.2019р. та надбавки за специфічні умови проходження служби у розмірі 100% посадового окладу, починаючи з 01.05.2017р. до 08.05.2019р., а також зобов'язання виплатити відповідні надбавки.
В мотивувальній частині вказаного судового рішення суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 права на надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від розміру посадового окладу за період з квітня до листопада 2017 року включно, зазначивши, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б надали суду можливості дійти висновку про те, що ГУНП в Одеській області було зобов'язане з 01.04.2017 встановити позивачу надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків. Сам по собі факт можливості отримання надбавки за службу в умовах режимних обмежень, не є підставою для зобов'язання ГУНП в Одеській області нарахувати та виплатити таку надбавку за період з 01.04.2017р. до 30.11.2017р.
Що ж до надбавки за специфічні умови проходження служби, то відмовляючи в задоволенні позову про встановлення вказаної надбавки за період з 01.05.2017р. по 30.04.2018р., суд зазначив про відсутність належного обґрунтування вимог як про наявність правових підстав для встановлення вказаної надбавки починаючи з 01.05.2017р. (відповідну надбавку в розмірі 25% встановлено ОСОБА_1 починаючи з 01.05.2018р. наказом ГУНП в Одеській області №1750 від 30.05.2018р.), так і визначення її розміру на рівні 100% від посадового окладу.
Зазначене у сукупності дає підстави колегії суддів для висновку, що питання про наявність у ОСОБА_1 права надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від розміру посадового окладу за період з 01.04.2017р. до 30.11.2017р. включно, а також на встановлення надбавки за специфічні умови проходження служби за період з 01.05.2017р. по 30.04.2018р. незалежно від її розміру досліджувалося при розгляді судової справи №420/1304/22 та відмовлено позивачу у задоволенні вказаних вимог.
Судове рішення по справі №420/1304/22 набрало законної сили 26.09.2023р.
У постанові від 14 лютого 2023 року у справі №160/3599/20 Верховний Суд наголосив, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Подібний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №9901/433/18.
Відтак, після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02 березня 2023 року справі №480/4772/20.
Заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до повторної перевірки дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В той же час, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що підставою позову є звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявами від 16.01.2024р. та від 10.06.2024р. та отримання на них відповідей.
На думку колегії суддів, позивач, шляхом звернення 16.01.2024р. до ГУНП в Одеській області із заявою щодо надання інформації щодо розміру надбавки в умовах режимних обмежень з 01.04.2017р. по 08.05.2019р., а також відомостей щодо виплати надбавки за специфічні умови проходження служби, намагається створити штучні умови для звернення до суду щодо проведення нарахування і виплати на його користь відповідних надбавок після відмови у задоволенні таких вимог судовим рішенням по справі №480/4772/20.
Що ж до заяви від 10.06.2024р., то, як вбачається з матеріалів справи, вказана заява не стосується позовних вимог, з приводу яких ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі ухвалою від 01.07.2024р.
На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на день звернення до суду із цим позовом вже було таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв'язку з чим наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування ухвали від 01.07.2024р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 24 вересня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук