П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/6222/24
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року по справі за позовом Миколаївської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
03 липня 2024 року Миколаївська міська рада звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови від 19.06.2024 року за виконавчим провадженням №74890886 про накладення штрафу та постанови від 21.06.2024 року про закінчення виконавчого провадження №74890886.
В обґрунтування позову зазначено, що Миколаївським міським головою та виконавчими органами Миколаївської міської ради вжито усіх необхідних та залежних від них заходів задля своєчасного виконання рішення Верховного Суду від 22.04.2024 року у справі №400/8134/21, однак за результатами відкритого голосування депутати Миколаївської міської ради не прийняли рішення.
22.05.2024 року державним виконавцем проведено перевірку виконання рішення суду по справі № 400/8134/21 та встановлено, що рішення боржником не виконано без поважних причин, про що складено відповідний акт державного виконавця та винесено постанову про накладення на Миколаївську міську раду штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду. Також встановлено 10-ти денний термін для виконання рішення суду.
Вказана постанова оскаржена позивачем до суду та заявлено клопотання про забезпечення позову (справа №400/5459/24).
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 року у справі №400/5359/24 задоволено подане клопотання та зупинено дію постанови відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (від 22.05.2024 року за виконавчим провадженням № 74890886 про накладення на Миколаївську міську раду штрафу у розмірі 5 100 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/5459/24.
Разом з тим, відповідачем повторно здійснено перевірку виконання рішення суду та 19.06.2024 року прийнято постанову про накладення на позивача штраф за повторне невиконання рішення суду по справі № 400/8134/21. Також, 21.06.2024 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №74890886 та надіслано повідомлення до ГУНП в Миколаївській області про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України.
Водночас, позивачем вжито усіх можливих дій для своєчасного виконання рішення, проте відповідне рішення відповідно до вимог закону приймається відповідною радою колегіально і жодним нормативним актом не визначено механізму «примусового голосування» депутатів. Крім того, боржник у встановлений строк листами з підтверджуючими доказами навів відповідачу обставини неможливості виконання вказаного судового рішення. За такого, міська рада не має нести відповідальність за невиконання без поважних причин рішення суду, зважаючи на об'єктивну неможливість його здійснення. Крім того, позивач заперечує повторність у невиконанні рішення суду, оскільки у справі № 400/5459/24 зупинено дію постанови про накладення штрафу від 22.05.2024 року, про що достеменно відомо державному виконавцю.
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подав відзив, у якому заперечував проти задоволення позову з огляду на встановлений факт повторного невиконання рішення без поважних причин.
Окремо наголошено, що сторони виконавчого провадження мають право на відкладення виконавчих дій, відстрочення або розстрочення виконання рішення, про що мають право подати відповідну заяву виконавцю або ж звернутись до суду, який видав виконавчий лист з заяво про відстрочення або розстрочення виконання рішення, проте позивач жодної з зазначених дій не вчинив, що свідчить про безпідставне невиконання рішення суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у задоволенні позову Миколаївської міської ради відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким подану позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Зокрема, апелянт наголошує, що у справі № 400/5459/24 зупинено дію постанови про накладення штрафу від 22.05.2024 року, у тому числі і у частині, якою позивачу повторно встановлено строк для виконання рішення суду.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Миколаївським окружним адміністративним судом розглядалася адміністративна справа № 400/8134/21 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про скасування рішення від 08.07.2021 року № 6/89 про відмову в затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ; зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 816 м2 за кадастровим номером 4810137200:09:072:0015.
Рішенням суду першої інстанції від 05.01.2023 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22.04.2024 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі №400/8134/21 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Скасовано рішення Миколаївської міської ради від 08 липня 2021 року № 6/89 про відмову в затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . Зобов'язано Миколаївську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , площею 816 кв. м, кадастровий номер 4810137200:09:072:0015.
На виконання постанови Верховного Суду 25.04.2024 року видано виконавчі листи, які пред'явлені стягувачем до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Виконавче провадження № 74890886 відкрито постановою від 01.05.2024 року та зобов'язано позивача виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 17.05.2024 р. № 6880/02.02.01-40/02/012/24 позивач повідомив відповідача про підготовку на виконання рішення суду проекту відповідного рішення про включення цього проекту до порядку денного та винесення його на розгляд дистанційного засідання 32 позачергової сесії Миколаївської міської ради VIII скликання на 13.05.2024. Проте, як вказав позивач, за результатами відкритого голосування відповідне рішення депутатами Ради прийнято не було.
До листа були додані: проект рішення «Про надання у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:09:072:0015) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (забудована земельна ділянка)»; проект порядку денного та регламенту роботи сесії (13.05.2024 року); витяг з протоколу сесії; витяг зі стенограми сесії; результати відкритого голосування.
22.05.2024 року головний державний виконавець ОСОБА_2 за результатами розгляду листа склала акт, в якому зазначила про невиконання рішення суду та вказала, що станом на 22.05.2024 року боржником не надано доказів, що рішення суду не виконано з поважних причин.
У цей же день, 22.05.2024 року головний державний виконавець винесла постанову у ВП № 74890886 про накладення на позивача, на підставі статей 63, 75 Закону № 1404, штрафу в розмірі 5100 грн. Крім того, боржника зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та повідомлено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Позивач оскаржив вказану постанову до суду. У справі № 400/5459/24 ухвалою від 13.06.2024 року застосовано заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови від 22.05.2024 року ВП № 74890886 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/5459/24.
Листом від 11.06.2024 року № 9098/02.02.01-22/02/012/24 позивач повідомив відповідача про винесення проекту відповідного рішення на розгляд дистанційного засідання 33 чергової сесії Миколаївської міської ради VIII скликання на 30.05.2024 року. Проте, як вказав позивач, за результатами відкритого голосування відповідне рішення депутатами Ради прийнято не було.
19.06.2024 року головний державний виконавець ОСОБА_2 за результатами розгляду листа склала акт про невиконання рішення суду та вказала, що станом на 19.06.2024 року боржником не надано доказів, що рішення суду повторно не виконано з поважних причин.
19.06.2024 року головний державний виконавець винесла постанову у ВП № 74890886 про накладення на позивача на підставі ст.ст.63,75 Закону № 1404 штраф в розмірі 10200 грн.
21.06.2024 року державним виконавцем до Відділу № 1 Миколаївського управління поліції ГУНП в Миколаївській області надіслано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.
21.06.2024 року головним державним виконавцем винесено постанову у ВП № 74890886 про закінчення виконавчого провадження.
Не погодившись з прийнятими постановами державного виконавця про повторне накладення штрафу та про закінчення виконавчого провадження, позивач оскаржив їх до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність поважних причин повторного невиконання рішення суду. Щодо прийнятої ухвали суду про забезпечення позову та зупинення дії постанови державного виконавця, якою вперше накладено штраф, суд зауважив, що такі процесуальні дії не скасовують чинність постанови та обов'язку боржника виконати рішення, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом №1404.
Судова колегія не погоджується з висновками суду, враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження» (далі - Закон України “Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження», за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Стаття 75 Закону України “Про виконавче провадження» встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону України “Про виконавче провадження»).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону України “Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з п.11 ч.1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 39 Закону можливе виключно у разі встановленого повторного невиконання рішення суду.
В той же час, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, визначальною передумовою для накладення штрафу, встановленого частиною другою статті 75 Закону України “Про виконавче провадження» є повторне невиконання судового рішення без поважних причин.
Отже, відповідно до предмету спірних правовідносин, суд зобов'язаний перевірити підстави, які обумовили повторне невиконання рішення суду.
В даному аспекті колегія суддів зауважує, що 22.05.2024 року головний державний виконавець вперше виніс постанову у ВП № 74890886 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100 грн. Крім того, боржника зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та повідомлено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Тобто позивач мав законні сподівання щодо наявного у нього строку для виконання рішення суду, який встановлено самим виконавцем.
В той же час, позивач оскаржив вказану постанову до суду та 28.06.2024 року Миколаївським окружним адміністративним судом у справі №400/5459/24 ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову, яке постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 року залишено без змін. Отже, рішення суду у справі №400/5459/24 набрало законної сили 24.09.2024 року.
Разом з тим, у справі № 400/5459/24 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 року застосовано заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови від 22.05.2024 року ВП № 74890886 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/5459/24.
Вказана ухвала була отримана Відділом примусового виконання рішень 13.06.2024 року в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд», про що складено відповідну довідку.
Таким чином, дія постанови від 22.05.2024 року ВП № 74890886 була зупинена на підставі судового рішення, яке набрало законної сили та не було оскаржено відповідачем, в тому числі, і в частині щодо встановленого позивачу строку для виконання рішення суду. З огляду зупинення строку для виконання рішення суду відповідач не міг 19.06.2024 року винести постанову у ВП № 74890886 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200 грн за повторне невиконання рішення суду та у зв'язку з цим винести 21.06.2024 року постанову у ВП № 74890886 про закінчення виконавчого провадження.
За таких обставин, колегія суддів вважає постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 19.06.2024 року за виконавчим провадженням №74890886 про накладення штрафу та від 21.06.2024 року про закінчення виконавчого провадження №74890886, - протиправними та такими, що підлягають скасуванню, як такі, що винесені в період зупинення дії постанови держвиконавця від 22.05.2024 року.
Підсумовуючи все викладене вище, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим дійшов помилково висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Миколаївської міської ради.
Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 15 вересня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог Миколаївської міської ради.
Визнати протиправним та скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 19.06.2024 року за виконавчим провадженням №74890886 про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн.
Визнати протиправним та скасувати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 21.06.2024 року про закінчення виконавчого провадження №74890886.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко