П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/5459/24
Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,
повний текст судового рішення
складено 28.06.2024, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року по справі за позовом Миколаївської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
У червні 2024 року Миколаївська міська рада (далі - позивач, Миколаївська МР) звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, Відділ), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) від 22.05.2024 року за виконавчим провадженням №74890886 про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що невиконання рішення обумовлене поважними причинами, виключає накладення штрафу.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що постановою від 22.04.2024 року у справі №400/8134/21 Верховний Суд задовольнив позов ОСОБА_1 до Миколаївської МР та зобов'язав Миколаївську МР затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , площею 816 кв.м, кадастровий номер 4810137200:09:072:0015.
25.04.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист (боржник - ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувач - ОСОБА_1 ).
30.04.2024 року ОСОБА_1 подав до Відділу заяву про примусове виконання рішення, до якої додав виконавчий лист.
01.05.2024 року головний державний виконавець Відділу Брушковська Олена Василівна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74890886, у пункті 2 якої вказала, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
З урахуванням норм Земельного кодексу України та норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280), виконання боржником рішення суду вимагало прийняття ІНФОРМАЦІЯ_2 на пленарному засіданні відповідного рішення.
Листом від 17.05.2024 року №6880/02.02.01-40/02/012/24 (далі - Лист) ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомила Відділ про підготовку, на виконання рішення суду, проєкту відповідного рішення, про включення проекту до порядку денного та винесення його на розгляд дистанційного засідання 32 позачергової сесії Миколаївської МР VIII скликання на 13.05.2024 року. Проте, як вказав позивач, за результатами відкритого голосування відповідне рішення депутатами Миколаївської МР прийнято не було.
До Листа були додані: проєкт рішення «Про надання у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 4810137200:09:072:0015) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (забудована земельна ділянка)»; проєкт порядку денного та регламенту роботи сесії (13.05.2024 року); витяг з протоколу сесії; витяг зі стенограми сесії; результати відкритого голосування.
Згідно з протоколом, загальна чисельність депутатів - 54, були присутні на сесії - 33, за порядок денний проголосували - 34, результати голосування щодо проєкту рішення: «за» - 10, «проти» - 3, «утрималися» - 16, рішення не прийнято.
Згідно із стенограмою, «за» проєкт рішення проголосували - 10, «проти» - 3, «утрималися» - 16, разом - 29, рішення не прийнято.
Відповідно, у строк, встановлений державним виконавцем, Миколаївська МР рішення суду не виконала.
22.05.2024 року головний державний виконавець Відділу Брушковська О.В., за результатами розгляду Листа, склала Акт державного виконавця, в якому зазначила про невиконання рішення суду та вказала, що «… станом на 22.05.2024 року боржником не надано доказів, що рішення суду не виконано з поважних причин …».
22.05.2024 головний державний виконавець Відділу Брушковська О.В. винесла постанову у ВП №74890886 про накладення на ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404), штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн. (далі - Постанова). Крім того, Постановою боржник був зобов'язаний виконати рішення протягом десяти робочих днів та був повідомлений про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Однак, як повідомили представники сторін суд першої інстанції, станом на 27.06.2024 року рішення суду не виконано.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що рішення суду не виконано з поважних підстав.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.1291 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає виконанню. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.4 ст.372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Отже, ч.1 ст.75 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як вбачається з обставин справи, рішення за результатами голосування 13.05.2024 року не прийнято, тобто постанова Верховного Суду від 22.04.2024 року у справі №400/8134/21 у встановлений державним виконавцем строк невиконана.
Цей факт сторонами не заперечується.
Відповідно до ч.1 ст.76 Закону №280, органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.
Згідно з ч.1 ст.45 Закону №280, сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Відповідно до ст.18 («Обов'язки депутата місцевої ради у раді та її органах») Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року №93-IV (далі - Закон №93), депутат місцевої ради зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів; брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень.
В обґрунтування невиконання рішення суду та проти накладення штрафу, Миколаївська МР зазначила, що «… Миколаївським міським головою та виконавчими органами Миколаївської міської ради вжито усіх необхідних та залежних від них заходів задля своєчасного виконання … судового рішення … відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту та Закону України «Про виконавче провадження», а саме у стислі строки підготовлено відповідний проєкт рішення … включено його до проєкту порядку денного пленарного засідання Ради та винесено на розгляд депутатів… Однак за результатами відкритого голосування відповідне рішення депутатами … прийнято не було …».
На думку позивача, ним, у межах встановленого державним виконавцем строку, вчинено всі дії, що були необхідними для голосування депутатами за проєкт відповідного рішення, а результати цього голосування є об'єктивною обставиною, що перебуває поза межами відповідальності боржника у виконавчому провадженні. Відповідно, наявні поважні причини невиконання рішення суду, які державний виконавець не врахував.
З цього приводу суд першої інстанції вірно зауважив, що виконання рішення суду полягало саме у прийнятті відповідного рішення, відповідно, депутати, що входять до складу Миколаївської МР, мали, по-перше, взяти участь у пленарному засіданні і забезпечити кворум, що був необхідним для прийняття рішення. По-друге, всі присутні депутати (33) мали взяти участь у голосуванні. По-третє, депутати мали виконати рішення суду - затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , тобто проголосувати «за». Альтернативні результати голосування змістом постанови Верховного Суду не передбачалися.
Однак, поважні причини відсутності 21 депутата з 54 ані державному виконавцю, ані суду не повідомлені. Поважні причини того, що з 33 присутніх участь у голосуванні взяли лише 29, ані державному виконавцю, ані суду не повідомлені.
Отже, колегія суддів вважає, що в даному випадку не позитивне голосування депутатами Миколаївської МР за проєкт відповідного рішення, є свідомим ухиленням від виконання рішення суду, та не є поважною причиною невиконання вказаного рішення суду.
За таких обставин та враховуючи, що станом на момент винесення головним державним виконавцем Відділу постанови про накладення штрафу, позивачем не було надано будь яких доказів виконання рішення суду або доказів поважності причин його невиконання, вказана постанова від 22.05.2024 року за виконавчим провадженням №74890886 про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн. є правомірною та скасуванню не підлягає.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька