П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12872/20
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено повністю.
Вказаним рішенням визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №420/1634/20 довідки від 01.09.2020 року №ЮО97241 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року за посадою військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №420/1634/20 довідки від 01.09.2020 №ЮО97241 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виходячи з таких видів і розмірів основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії: посадовий оклад - 5070,00 грн.; оклад за військове звання полковник - 1480,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років 50% - 3275,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 65% - 6386,25 грн.; надбавка за таємність 15% - 760,50 грн.; премія 35% - 1774,50 грн.; всього грошове забезпечення для обчислення пенсії 18746,25 грн.
Рішення набрало законної сили 02.03.2021 року.
01.07 2024 р. до суду від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 383 КАС України в якій заявник просить:
1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправною.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в строк, встановлений судом сплатити доплату до пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 01 квітня 2021 року у розмірі 137048,23 грн.
3. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року по справі №420/12872/20 та зобов'язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в строк, встановлений судом подати звіт про виконання судового рішення.
4. Визнати бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень протиправною. Притягнення до відповідальності старшого державного виконавця ОСОБА_2 за халатне ставлення до виконання посадових обов'язків покласти на начальника управління.
5. У разі невиконання рішення суду по заяві начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_3 притягнути до адміністративної відповідальності згідно із законодавством України, як що суд вважатиме це за доцільне.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду (згідно ст.383 КАС України) та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, а тому просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що впродовж 3,5 років в повному обсязі не виконане саме його ж рішення, а також проігноровані вимоги виконавчого провадження. Вказує, що Постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України» з Державного бюджету України для погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду виділялись кошти на 2021, 2022 та 2023 рік по 300 млн. грн. щорічно. А на 2024 рік проектом Постанови Кабінету Міністрів України для цієї мети закладені 500 млн. грн. Посилаючись на рішення Європейського суду у справі від 20 липня 2004 року «Шмалько проти України», вказує, що: «не може вважатися прийнятним пояснення державою невиконання рішення суду відсутністю достатніх бюджетних коштів».
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення, виходив з того, що заявник не навів обґрунтування про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у зв'язку з чим суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
Також вказав, що протиправність бездіяльності Управління забезпечення примусового виконання рішень може бути оскаржена позивачем шляхом пред'явлення нового позову, а не в порядку ст.383 КАС України.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зазначені приписи чинного законодавства України свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Процесуальне законодавство визначає наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Таким чином Кодексом адміністративного судочинства України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення.
Так, частиною 1 статті 383 КАС України, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правові норми статті 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, яке стало наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, на якого покладений обов'язок щодо його виконання.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 лютого 2020 року у справі № 640/10843/19, від 28.04.2020 у справі № 611/26/17.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019р. у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №420/1634/20 довідки від 01.09.2020 року №ЮО97241 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року за посадою військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №420/1634/20 довідки від 01.09.2020 №ЮО97241 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді ОСОБА_1 - військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виходячи з таких видів і розмірів основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії: посадовий оклад - 5070,00 грн.; оклад за військове звання полковник - 1480,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років 50% - 3275,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 65% - 6386,25 грн.; надбавка за таємність 15% - 760,50 грн.; премія 35% - 1774,50 грн.; всього грошове забезпечення для обчислення пенсії 18746,25 грн.
Заявник як у заяві так і в апеляційній скарзі вказує на невиконання рішення суду в частині виплати доплати до пенсії більш як три роки.
В свою чергу, суд першої інстанції зазначив, що з листа ГУ ПФУ в Одеській області від 21.04.2022 року №7110-4876/Д-02/8-1500/23 вбачається, що Головним управління на підставі рішення суду від 29.01.2021 року по справі №420/12872/20 позивачу проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії з 01.04.2021 року становитиме 17690 грн. Інформація про виконання рішення у справі №420/12872/20 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень. У листі зазначено, що виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.03.2021 року в сумі 137048,23 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
З урахуванням вищевикладеного листа, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення суду в частині здійснення з 01.04.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №420/1634/20 довідки від 01.09.2020 №ЮО97241, з урахуванням виплачених сум, відповідачем виконано. В свою чергу зазначив, що виконання судового рішення в повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Щодо визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду (згідно ст.383 КАС України), то колегія суддів зазначає, що Постановою Верховного Суду від 30.04.2020р. у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Так, на виконання вимог ухвали суду, пенсійним органом надано: скріншот рєстру, як доказ внесення рішення у справі №420/12872/20 до реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України з зобов'язання виплати коштів у сумі 137048,23 грн. (номер в підсистемі за яким поставлено у чергу на виплату - 097241), затверджений бюджет ГУПФУ в Одеській області за 2021-2023 роки та зміни до нього, тимчасовий розпис доходів та видатків ГУПФУ в Одеській області на 3 квартал 2024 року, лист-звернення відповідача до Пенсійного Фонду України щодо виділення коштів від 13.09.2024 року.
Колегія суддів зазначає, що застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій щодо виконання рішення, що має бути підтверджено відповідними доказами.
З урахуванням наданих відповідачем доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в порядку ст.383 КАС України, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання судового рішення яке набрало законної сили вчиняв дії на реалізацію своїх повноважень, що не можна вважати бездіяльністю, а отже вимоги заявника у цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги заявника про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 29 січня 2021 року по справі №420/12872/20 і зобов'язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення в строк, встановлений судом, то колегія суддів зазначає наступне.
Так, позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень ухиляється від виконання рішення, створює штучні перепони у виплаті позивачу доплати до пенсії.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд, та визначив, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
В постанові від 23.04.2020р. у справі № №560/523/19 Верховний Суд зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, підставою для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень відповідача, не на користь якого ухвалено рішення, подати звіт про виконання судового рішення є доведеність обставин про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що рішення суду від 29 січня 2021 року по справі №420/12872/20 в частині виплати доплати до пенсії не виконується на протязі трьох з половиною років.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для встановлення відповідачу строку подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України про виконання рішення від 29 січня 2021 року по справі №420/12872/20 з письмовими доказами на підтвердження виплати заборгованості.
Близьку за змістом позицію щодо необхідності подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання рішення суду викладено Верховним Судом у справі № 640/24801/19 від 19.08.2024 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача поданої в порядку ст.383 КАС України, натомість вбачає підстави для зобов'язання пенсійного фонду подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення суду від 29.01.2021 року.
Водночас, колегія суддів зазначає, що вимоги заявника про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в місячний строк з дня прийняття ухвали по апеляційній скарзі сплатити доплату до пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 01 квітня 2021 року у розмірі 137048,23 грн. задоволенню не підлягають, оскільки такі не підлягають вирішенню при розгляді заяви в порядку ст. 382 КАС України.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржувана ухвала - скасуванню, з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвалити у цій частині нове рішення, яким встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк три місяці з дня отримання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024, для подання до Одеського окружного адміністративного суду звіту щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року у справі № 420/12872/20, в частині виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 01 квітня 2021 року у розмірі 137048,23 грн.
В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 24 вересня 2024 року .
Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова