П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26252/23
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
ФОП ОСОБА_2 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просить:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- Рішення №8835820 /2829704195 від 18.05.2023 року;
- Рішення №8835828 /2829704195 від 18.05.2023 року;
- Рішення № 8835825/2829704195 від 18.05.2023року;
- Рішення № 8835827/2829704195 від 18.05.2023року;
- Рішення № 8835832/2829704195 від 18.05.2023 року;
- Рішення № 8835830/2829704195 від 18.04.2023 року;
- Рішення № 8835829/2829704195 від 18.05.2023 року;
- Рішення № 8835826/2829704195 від 18.05.2023 року;
- Рішення № 8835831/2829704195 від 18.05.2023 року;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ):
- Податкова накладна 143 від 13.04.2023 на суму 3945,78 грн.
- Податкова накладна 56 від 14.04.2023 на суму 34428,54 грн.
- Податкова накладна 53 від 14.04.2023 на суму 920,88 грн.
- Податкова накладна 55 від 14.04.2023 на суму 15009,72 грн.
- Податкова накладна 54 від 14.04.2023 на суму 8000,40 грн.
- Податкова накладна 46 від 11.04.2023 на суму 708,48 грн.
- Податкова накладна 48 від 11.04.2023 на суму 7692,48 грн.
- Податкова накладна 49 від 11.04.2023 на суму 22 113,30 грн.
- Податкова накладна 47 від 11.04.2023 на суму 6421,68 грн.
в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання таких накладних на реєстрацію;
стягнути з відповідачів на користь позивача понесені у справі судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що в рамках укладених з контрагентами договорів постачання, за фактом постачання товарів (послуг), позивачем було складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні № 143 від 13.04.2023, № 56 від 14.04.2023, № 53 від 14.04.2023, № 55 від 14.04.2023, № 54 від 14.04.2023, № 46 від 11.04.2023, № 48 від 11.04.2023, № 49 від 11.04.2023, № 47 від 11.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте і?х реєстрація була зупинена з наступних підстав: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу Украі?ни, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації? ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріі?в ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії? документів щодо підтвердження інформації?, зазначеної? в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації? податкової? накладної?/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідь на зазначені вище квитанції?, на підтвердження здіи?снення господарської? операції? за вказаними договорами Позивачем надано контролюючому органу: на кожну окрему квитанцію надано відповідні пояснення, а також повний? пакет документів, що підтверджує реальність вказаних господарських операцій?.
Проте, Головним управлінням ДПС в Одеській? області було винесено та направлено на адресу фізичноі? особи - підприємця ОСОБА_1 рішення про відмову в реєстрації? податкових накладних з підстави надання платником податку копіи? документів складених із порушенням законодавства.
Позивач вважає прийняті рішення такими, що винесені з порушенням вимог діючого законодавства, необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки податковому органу було надано весь пакет документів на підтвердження факту придбання товарів та і?х подальшої? реалізації, зокрема договори на придбання товару, видаткові накладні, які в повному обсязі відповідають вимогам ст.9 Закону Украі?ни “ Про бухгалтерськии? облік та фінансову звітність в Украі?ні»
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- Рішення №8835820 /2829704195 від 18.05.2023 року;
- Рішення №8835828 /2829704195 від 18.05.2023 року;
- Рішення № 8835825/2829704195 від 18.05.2023року;
- Рішення № 8835827/2829704195 від 18.05.2023року;
- Рішення № 8835832/2829704195 від 18.05.2023 року;
- Рішення № 8835830/2829704195 від 18.04.2023 року;
- Рішення № 8835829/2829704195 від 18.05.2023 року;
- Рішення № 8835826/2829704195 від 18.05.2023 року;
- Рішення № 8835831/2829704195 від 18.05.2023 року;
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
- Податкова накладна 143 від 13.04.2023 на суму 3945,78 грн.
- Податкова накладна 56 від 14.04.2023 на суму 34428,54 грн.
- Податкова накладна 53 від 14.04.2023 на суму 920,88 грн.
- Податкова накладна 55 від 14.04.2023 на суму 15009,72 грн.
- Податкова накладна 54 від 14.04.2023 на суму 8000,40 грн.
- Податкова накладна 46 від 11.04.2023 на суму 708,48 грн.
- Податкова накладна 48 від 11.04.2023 на суму 7692,48 грн.
- Податкова накладна 49 від 11.04.2023 на суму 22 113,30 грн.
- Податкова накладна 47 від 11.04.2023 на суму 6421,68 грн.
в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання таких накладних на реєстрацію.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 24156 (двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 00коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому обставини справи не з'ясовані повно, об'єктивно та всебічно, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання зареєструвати податкові накладні з приводу ФОП ОСОБА_1 були прийнятті у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Вказує, що на розгляд Комісії регіонально рівня у пакетах документів відсутні фінансові документи, що підтверджували б перерахування коштів на рахунок позивача за товар, зокрема платіжних доручень. Також, звертаємо увагу суду, що на розгляд комісії не надавались товарно-транспортні накладні, що є невід'ємною частиною зазначеного договору. Позивачем на розгляд Комісії регіонального рівня не надавалося повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), зокрема про наявні потужності підприємства: офісні приміщення, складські приміщення, автомобільний транспорт та іншу техніку необхідну для функціонування підприємства та виконання своїх функцій та обов'язків, що знаходиться в оренді чи власності. Вказує, що позивачем не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)). Посилаючись на правові висновки Верховного суду, викладені у постановах від 14.05.2019р. по справі №825/3990/14 та від 06.03.2018р. по справі №804/5444/16, зауважує, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту. Окрім того, на думку апелянта, суд першої інстанції проігнорував правові висновки ВС викладені у постанові від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, в якій Верховний Суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування ПН та, відповідно, підставою для реєстрації ПН є реальне виконання господарських операцій, які є об'єктом оподаткування.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством “Таврія Плюс» був укладений Договір постачання № 41 від 01.03.2017 р. (а.с. 59-74), за умовами якого, Постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання постачати Покупцю товари в асортименті та кількості, передбаченій узгодженими Сторонами заявками, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати фактично поставлені відповідно до узгоджених заявок товари, зазначені у видаткових накладних. Накладні на товари є невід'ємною частиною цього Договору.
На відвантаження товару позивачем на адресу Покупця були складені видаткові накладні: № 1313 від 14 квітня 2023 року на суму 920, 88 гривень (а.с. 75); № 1261 від 11 квітня 2023 року на суму 708, 48 гривень (а.с. 76); № 1315 від 14 квітня 2023 року на суму 15009,72 гривень (а.с. 77); № 1314 від 14 квітня 2023 року на суму 8000,40 гривень (а.с. 78); № 1264 від 11 квітня 2023 року на суму 22113, 30 гривень (а.с. 79); № 1263 від 11 квітня 2023 року на суму 7692, 48 гривень (а.с. 80); № 1262 від 11 квітня 2023 року на суму 6421, 68 гривень (а.с.81); № 1307 від 13 квітня 2023 року на суму 3945, 78 гривень (а.с. 82); № 1316 від 14 квітня 2023 року на суму 34 428, 54 гривень (а.с. 83-84).
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, на виконання умов Договору, позивачем для ТОВ “Приватне підприємство “Таврія Плюс»» були складені податкові накладні: № 47 від 11.04.2023 року на суму 6421, 68 гривень (а.с. 32-33); № 49 від 11.04.2023 року на 22113, 30 гривень (а.с. 35-36); № 48 від 11.04.2023 року на суму 7692,48 гривень (а.с. 38-39); № 46 від 11.04 2023 року на суму 708,48 гривень (а.с. 41-42); № 54 від 14.04.2023 року на суму 8000,40 гривень (а.с. 44-45); № 55 від 14.04.2023 року на суму 15009,72 гривень (а.с. 47-48); № 53 від 14.04.2023 року на суму 920, 88 гривень (а.с. 50-51); № 56 від 14.04.2023 року на суму 34 428, 54 гривень (а.с. 53-54); № 143 від 13.04.2023 року на суму 3945,78 гривень (а.с. 56-57) та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманих квитанцій по кожній податковій накладній, документ збережено, проте реєстрацію зупинено. податкову накладну прийнято, але реєстрацію її зупинено та було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставами для зупинення кожної податкової накладної слугував факт їх складення та подання платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також запропоновано надати пояснення копії? документів щодо підтвердження інформації?, зазначеної? в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації? податкової? накладної?/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вимог контролюючого органу, позивачем були направлені повідомлення № 89/Т від 16.05.2023 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, разом із додатками у кількості 13 шт. (а.с. 85).
Факт отримання повідомлень разом із додатками підтверджується також відповідачем у відзиві.
З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації: податкової накладної № 55 від 14.04.2023 року - рішенням за № 8835827/2829704195 від 18.05.2023 р. (а.с. 113-114); податкової накладної № 46 від 18.05.2023 року за № 8835830/2829704195 від 18.05.2023 року (а.с. 116-117); податкової накладної № 49 від 11.04.2023 року за № 8835826/2829704195 від 18.05.2023 року (а.с. 119-120); податкової накладної № 48 від 11.04.2023 року за № 8835829/2829704195 від 18.05.2023 року (а.с. 122-123); податкової накладної № 47 від 11.04.2023 року на № 8835831/2829704195 від 18.05.2023 року (а.с. 125-126); податкової накладної № 56 від 14.04.2023 року за № 8835828/2829704195 від 18.05.2023 року (а.с. 128-129); податкової накладної № 53 від 14.04.2023 року за № 8835825/2829704195 від 18.05.2023 року (а.с. 131-132); податкової накладної № 54 від 14.04.2023 року на № 8835832/2829704195 від 18.05.2023 року (а.с. 134-135); податкової накладної № 143 від 13.04.2023 року за № 8835820/2829704195 від 18.05.2023 року (а.с. 137-138).
Підставою для відмови у реєстрації у кожному рішенні зазначено: “надання платником податку копіи? документів складених із порушенням законодавства. »
Не погодившись із зазначеним рішенням контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить їх скасувати, а податкові накладні - зареєструвати.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі прийшов до висновку, що рішення якими відмовлено у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню у зв'язку з їх необґрунтованістю щодо визначених законом підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, та недоведеністю відповідності платника п.8 Критеріїв ризиковості.
При цьому вказав, що з огляду на висновок суду щодо протиправності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, а також те, що вказаними рішеннями контролюючого органу порушені права позивача як платника ПДВ, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання таких накладних на реєстрацію.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до вимог п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (далі - ЄРПН).
За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст. 201 Податкового Кодексу України.
Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
За правилами п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
З 01.02.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано податкові накладні № 47 від 11.04.2023 року на суму 6421, 68 гривень; № 49 від 11.04.2023 року на 22113, 30 гривень; № 48 від 11.04.2023 року на суму 7692,48 гривень; № 46 від 11.04 2023 року на суму 708,48 гривень; № 54 від 14.04.2023 року на суму 8000,40 гривень; № 55 від 14.04.2023 року на суму 15009,72 гривень; № 53 від 14.04.2023 року на суму 920, 88 гривень; № 56 від 14.04.2023 року на суму 34 428, 54 гривень; № 143 від 13.04.2023 року на суму 3945,78 гривень та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Накладні було прийнято, але їх реєстрація була зупинена, вказано що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
У квитанціях використано загальне формулювання щодо пропозиції надання документів, що є необхідними для реєстрації поданих податкових накладних. Дане формулювання, у порушення принципу чіткої визначеності рішення суб'єкта владних повноважень, не містить достатньої інформації для виправлення недоліків, що призвели до віднесення платника податків, а також податкової накладної до категорії ризикових.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначено Додатком 1 до Порядку №1165, пункт 8 якого таким критерієм визначає наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній /розрахунку коригування.
В той же час, у надісланій товариству квитанції зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п. 8 вказаних Критеріїв, та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Отже, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних.
Як вже зазначалося, на переконання колегії суддів, контролюючий орган в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на необхідність надати пояснення та копії документів, а чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
У цьому контексті необхідно також зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від10.04.2020 у справі № 819/330/18.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено до податкового органу необхідні копії первинних документів та пояснення по господарським операціям, щодо яких було складено податкові накладні, зокрема: договір постачання № 41 від 01.03.2017 року (а.с. 87, 89, 91, 93); видаткова накладна № 1261 від 11.04.2023 року (а.с. 95); видаткова накладна № 1262 від 11.04.2023 року (а.с. 97); видаткова накладна № 1263 від 11.04.2023 року (а.с. 99); видаткова накладна № 1264 від 11.04.2023 року (а.с. 101); видаткова накладна № 1307 від 13.04.2023 р. (а.с. 103); видаткова накладна № 1313 від 14.04.2023 року (а.с. 105); видаткова накладна № 1314 від 14.04.2023 року (а.с. 107); видаткова накладна № 1315 від 14.04.2023 року (а.с. 109); видаткова накладна № 1316 від 14.04.2023 року (а.с. 111).
З наданих до суду копій документів, які надавалися також до податкового органу, вбачається зміст і обсяг господарських операцій (зобов'язань), по яким позивач подав для реєстрації податкові накладні, та вони є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків.
В той же час, у квитанціях зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п. 8 вказаних критеріїв та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації, про що вже зазначалося судом.
При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Верховний Суд в постанові від 10 квітня 2020 року по справі № 819/330/18 зазначив, що для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
В свою чергу, ті документи, які не було надано позивачем під час подання податкової накладної до контролюючого органу для їх реєстрації в підтвердження здійснення господарської операції, можуть враховуватись судом час судового розгляду справи, оскільки, як відзначено вище, контролюючим органом не було чітко вказано, які саме документи необхідно надати платнику податків.
Предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну є зокрема обставини достатності документів для її реєстрації. Крім того, обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами КАС України.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 травня 2020 року у справі №300/183/19, від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства.
Однак, Комісією Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржуваними рішеннями позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних.
Відповідно до п. 2- 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Відповідно до п. 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Згідно додатку до Порядку № 520 в рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обов'язково підкреслюються документи, які не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами прийняття спірного рішення вказано - надання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначення конкретних документів): первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
В апеляційній скарзі податковий орган також посилається на вказані обставини, але апеляційний суд, які і суд першої інстанції, вважає таку позицію податкового органу неспроможною, оскільки оскаржуване рішення приймалось Комісією ГУ ДПС при набранні чинності змін до Порядку №520, якими встановлена нова форма рішення комісії регіонального рівня за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 цього Порядку, а саме направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Введення вказаної форми рішення має на меті прийняття суб'єктом владних повноважень об'єктивного остаточного рішення щодо реєстрації податкових накладних суб'єкта господарювання, а суб'єкту господарювання надає можливість надати додаткові докази здійснення господарської операції та її реальності.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18 зазначив:…Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги контролюючого органу щодо надання всіх можливих документів по господарській операції, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Фіскальний орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб'єктів, що є, нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки не доведено зворотне.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд вважає, що вказані правові висновки, не зважаючи на внесення змін до Порядку № 520, є застосовними у спірних правовідносинах з огляду на загальні принципи права, покладені в їх основу, а тому доводи апелянта в ці частині є безпідставними.
З матеріалів справи не вбачається, що контролюючий орган направив повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до Порядку №520, з пропозицією щодо надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Таким чином неможливо встановити, що саме порушив позивач, та які саме товариством надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства.
Посилання апелянта на те, що платником податків не надано копій документів відповідно до п. 5 Порядку №520, а саме: оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети), повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), зокрема про наявні потужності підприємства: офісні приміщення, складські приміщення, автомобільний транспорт та іншу техніку необхідну для функціонування підприємства та виконнання своїх функцій та обов'язків, що знаходиться в оренді чи власності підприємства., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної чи такої відмови, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Дана позиція суду узгоджується із викладеними у постанові висновками Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20.
При цьому, колегія суддів зазначає, що податкові накладні було скаладено за фактом постачання товарів, що підтверджується наданими позивачем документами (договором, видатковими накладними), а приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності про що зазначено вище.
Отже, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів необхідних для складання податкових накладних, беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом лише під час проведення перевірки платника податків, та зважаючи на те, що рішення якими позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної не містить чіткої підстави для відмови в реєстрації, із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення податкового органу підлягають скасуванню.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №825/3990/14 та від 6 березня 2018 року у справі №804/5444/16, оскільки обставини даної справи не є подібними.
Зокрема, предметом розгляду вказаних справ є скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого за результатами певного виду перевірок, а отже свідчить про дослідження судом господарських операцій платника податків на підставі первинних документів наданих до справи.
При реєстрації ж податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Стосовно посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, апеляційний суд зазначає, що за даними ЄДРСР відсутня інформація щодо справи № 640/4480/Г9 та щодо ухвалення Верховним Судом 21.10.2019 будь-якого рішення в справі за таким номером.
Крім того, колегія суддів при прийнятті рішення по даній справі враховує, що відповідно до п.п.19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абз.10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що для належного захисту порушеного права позивача зобов'язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, оскільки зазначене буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 324 вересня 2024 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова