П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16385/23
Перша інстанція: суддя Корой С.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенко О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 13 березня 2023 року;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 13 березня 2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому, апелянт вважає, що ним правомірно виплачується позивачу доплата за понаднормовий стаж відповідно до діючих положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та з 2001 року отримує пенсію за віком відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії.
З наданих до суду матеріалів пенсійної справи позивача судом встановлено, що з 01 березня 2021 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з її страхового стажу, який складає 49 року 0 місяців 20 днів.
У складі пенсії позивач отримує доплату за понаднормовий стаж 29 років.
При цьому, 13 березня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просила провести перерахунок її пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.
У відповідь на вказану заяву відповідачем складено листа від 30 березня 2023 року, в якому вказано пенсію обчислено, як не працюючій особі при страховому стажі 49 років (враховано по 30 червня 2020 року), середньомісячній заробітній платі 7604,00 грн, визначеній за період з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1990 року, згідно з довідкою про заробітну плату, за період з 01 липня 2000 року по 31 серпня 2010 року, за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 01 березня 2023 року становить 4503,75 грн, де: 3725,96 грн - розмір пенсії за віком; 606,97 грн - доплата за 29 років понаднормативного стажу; 170,82 грн - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори).
У листі зазначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Таким чином, до складу пенсійної виплати позивача входить доплата за 29 років понаднормативного стажу, яка становить 606,97 грн (2093,00 грн х 29 %).
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 13 березня 2023 року, позивач звернулась до суду з даним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на здійснення спірного перерахунку розміру пенсії, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, до пункту 2 статті 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Колегія суддів встановлено, що позивачу в серпні 2000 року призначено пенсію по віку зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В свою чергу, не погоджуючись з розміром доплати за понаднормовий стаж, яка регулюється положеннями ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії з вимогою про приведення розміру відповідної доплати до положень ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинних на момент призначення пенсії.
З іншого боку, пенсійний орган вважає, що ним правомірно виплачується позивачу доплата за понаднормовий стаж відповідно до діючих положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що правове регулювання права на доплату за понаднормовий стаж з моменту призначення позивачу пенсії змінилось та наразі ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює інший порядок обрахунку відповідної доплати.
В свою чергу, колегія суддів вважає, що особам, яким на час призначення пенсії з урахуванням ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її розрахунок мав здійснюватися згідно із п. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію.
З іншого боку, поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу вимог ст. 22 Конституції України, є неприпустимим.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 16 липня 2024 року (справа № 300/5114/23)
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність здійснення перерахунку пенсії позивача.
При цьому, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року - без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян