П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/10171/23
Перша інстанція: суддя Мельник О.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів: Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання рішенням протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», а саме:
- визнання протиправною відмову у зарахуванні пільгової вислуги років лейтенанту поліції ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції періоди участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганських областях;
- зобов'язання здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 3 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщика, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганських областей з 09 серпня 2014 року по 17 вересня 2014 року, 15 жовтня 2014 року по 15 листопада 2014 року, 17 травня 2015 року по 17 червня 2015 року, 16 січня 2016 року по 01 березня 2016 року, 14 квітня 2016 року по 14 травня 2016 року, з 30 березня 2017 року по 29 травня 2017 року, 29 липня 2017 року по 29 вересня 2017 року, 25 січня 2018 року по 30 березня 2018 року, 03 серпня 2018 року по 29 вересня 2018 року, 10 січня 2019 року по 11 березня 2019 року, 18 липня 2020 року по 18 вересня 2020 року, 03 грудня 2020 року по 04 березня 2021 року, 13 липня 2021 року по 13 вересня 2021 року, 15 листопада 2021 року по 15 січня 2022 року - у загальній кількості - 5 років 08 місяці і два дні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як у позивача наявне право для здійснення перерахунку календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, на переконання апелянта, положення ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, передбачають можливість призначення пенсії за вислугу років не лише з врахуванням кількості календарних років вислуги, а й з пільговими періодами служби.
В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивач не має права на здійснення спірного перерахунку календарної вислуги років.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в органах внутрішніх справ з 04 липня 1999 року (наказ УМВС № 60 ос від 05 липня 1999 року) по 16 лютого 2009 року (наказ УМВС № 19 від 16 лютого 2009 року) та з 12 травня 2014 року ( наказ УМВС № 109 ос від 12 травня 2014 року) по 06 листопада 2015 року ( наказ УМВС № 324 ос від 06 листопада 2015 року); в Національної поліції України з 07 листопада 2015 року (наказ ГУНП № 5 від 07 листопада 2015 року) по теперішній час.
При цьому, з 07 червня 2022 року позивач перебував на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 «Миколаїв» батальйону патрульної служби особливого призначення «ТАВР» ГУНП в Миколаївській області.
З 01 квітня 2023 року позивач проходить службу і перебуває на посаді - інспектора батальйону № 4 «Тавр» УПОП № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», спеціальне звання лейтенант поліції, що підтверджується довідкою ГУНП в Миколаївській області/управління кадрового забезпечення/ № 2235/14-2022 від 30 серпня 2022 року.
Під час проходження служби в органах внутрішніх справ та поліції брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганських областей з 09 серпня 2014 року по 17 вересня 2014 року, 15 жовтня 2014 року по 15 листопада 2014 року, 17 травня 2015 року по 17 червня 2015 року, 16 січня 2016 року по 01 березня 2016 року, 14 квітня 2016 року по 14 травня 2016 року, з 30 березня 2017 року по 29 травня 2017 року, 29 липня 2017 року по 29 вересня 2017 року, 25 січня 2018 року по 30 березня 2018 року, 03 серпня 2018 року по 29 вересня 2018 року, 10 січня 2019 року по 11 березня 2019 року, 18 липня 2020 року по 18 вересня 2020 року, 03 грудня 2020 року по 04 березня 2021 року, 13 липня 2021 року по 13 вересня 2021 року, 15 листопада 2021 року по 15 січня 2022 року
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та зарахування позивачу, відповідно до ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 3 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщика, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького І рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за вищевказані періоди.
Проте, листом від 24 липня 2023 року відмовлено позивачу у зарахуванні пільгової вислуги. Відмова мотивована тим, що обчислення вислуги у пільговому обчисленні можливе лише при призначенні пенсії за наявності необхідної календарної вислуги років.
Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивачу правомірно відмовлено у здійсненні перерахунку розміру календарної вислуги років, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно п. «а» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 17-1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі Постанова КМУ № 393).
Згідно пп. «а» п. 3 Постанови КМУ № 393 (у редакції чинній до 19 лютого 2022 року), до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, у розрахунку один місяць служби за три місяці, наступні періоди: участь у бойових діях у воєнний час; час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих; час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року; таємно; час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, згідно п. 2 Постанови КМУ № 393 (у редакції чинній з 19 лютого 2022 року), до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті “ж» статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з пунктом “а» частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
До вислуги років осіб, зазначених у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення із служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в закладах освіти, закладах охорони здоров'я та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
Згідно п. 2-1 Постанови КМУ № 393 (у редакції чинній з 19 лютого 2022 року), для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Колегією суддів встановлено, що позивач є поліцейським та проходить службу в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
При цьому, оскаржуваною відмовою, що викладена в листі Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» № 36сз від 24 липня 2024 року, позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку розміру календарної вислуги років з включенням до календарної вислуги років періодів пільгової вислуги років.
В свою чергу, вважаючи, що наявна пільгова вислуга років має враховуватись у календарну вислугу на підставі положень Постанови КМУ № 393, чинних у періоди проходження служби, що обраховувалися у пільговому розмірі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимоги, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року, у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року, у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року, у справі № 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року, у справі № 360/1432/19, від 27 березня 2020 року, у справі № 569/727/17, від 23 червня 2020 року, у справі № 750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року, у справі №620/509/19 зробив висновок про те, що для отримання права на призначення пенсії за вислугою років обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року, у справі № 805/3923/18-а, відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року, у справі № 295/6301/17, а також з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, Верховним Судом зазначено, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою КМУ № 393.
В свою чергу, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції у тому, що зазначена судова практика не є актуальною для вирішення спірних правовідносин.
В даному випадку, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що чинними на момент проходження служби та звернення позивача положеннями Постанови КМУ № 393 передбачено можливість призначення пенсії по вислузі років лише з врахуванням кількості календарної вислуги років.
Вказаний висновок суду першої інстанції ґрунтується на положеннях Постанови КМУ № 393, у редакції постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» від 16 лютого 2022 року.
Між тим, враховуючи те, що позивач проходить службу в поліції, не звертався до із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу, зобов'язання НП України зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на пенсію, вислугу років в пільговому обчисленні, має передчасний характер та суперечить встановленій процедурі.
Вказаний висновок, сформований судом першої інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 22 лютого 2023 року (справа № 320/12166/20).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана відмова не суперечить положенням ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови КМУ № 393.
При цьому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не враховують зміни нормативного регулювання спірних правовідносин, а як наслідок колегія суддів не приймає відповідних доводів та вважає необґрунтованою таку скаргу.
В свою чергу, судом першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а тому колегія суддів вважає не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян