П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/7837/23
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області, а саме:
- визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати нарахованої пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2021 року, розміром 268 742,87 грн;
- стягнення однією сумою заборгованості з виплати пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2021 року, розміром 268 742,87 грн;
- визнання протиправною відмови в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії;
- зобов'язання нарахувати компенсацію втрати частини доходів на всі невиплачені своєчасно грошові кошти у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2021 року, по дату остаточного розрахунку та виплатити суму компенсації у тому ж місяці, в якому буде здійснена виплата заборгованості по пенсії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин пенсійний орган, всупереч вимогам законодавства, ухиляється від покладених на нього зобов'язання щодо виплати позивачу нарахованих сум пенсії, загальною сумою 268 742,87 грн.
Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про передчасність позовних вимог про зобов'язання нарахувати компенсацію втрати частини доходів на всі невиплачені своєчасно грошові кошти у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а провадження у справі підлягає частковому закриттю, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах з питань виконання кримінальних покарань та отримує пенсію за вислугу років.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року, у справі № 400/3533/21, відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, відповідно до оновленої довідки Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 13 жовтня 2020 року № 3.1/16001/Мст, з урахуванням раніше проведених виплат.
При цьому, у серпні 2021 року відповідач здійснив перерахунок пенсії на виконання рішення суду та з 01 вересня 2021 року позивачу виплачується збільшений розмір пенсії - 18 540,00 грн.
Згідно з розрахунком на доплату зі період з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2021 року сума виплати складає 268 742,87 грн.
У травні 2023 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про виплату різниці суми пенсії, розміром 268 742,87 грн, з компенсацією втрати частини доходів.
Проте, листом від 29 травня 2023 року пенсійним органом повідомлено, що виплата буде здійснена після виділення бюджетних асигнувань за принципом календарної черговості дати набрання судовим рішенням законної сили.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивачем обрано помилковий спосіб захисту своїх порушених прав, з чим частково погоджується судова колегія, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо виплати позивачу нарахованої заборгованості з пенсії за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог, а також надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, з тексту позовної заяви та зібраних матеріалів у справі вбачається, що розмір пенсії, яку отримує позивач, перераховувався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року, у справі № 400/3533/21.
При цьому, у зв'язку з перерахунком розміру пенсії у Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виникла перед позивачем заборгованість, розмір якої становить 268 742,87 грн.
Між тим, колегія суддів зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
Так, особа на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто, якщо позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області допущено протиправну бездіяльність та не виплачено нараховані йому суми пенсії на виконання судового рішення, позивач має право звернутись до суду з відповідною заявою у встановленому ст. 383 КАС України порядку.
Проте, у межах спірних правовідносин, позивачем оскаржено спірну бездіяльність пенсійного органу шляхом подання нового адміністративного позову, а не заяви в порядку статті 383 КАС України.
В свою чергу, на переконання колегії суддів, наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
При цьому, у разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду під час вирішення справ № 815/2252/16 (постанова від 12 травня 2020 року), № 170/167/17 (постанова від 16 грудня 2021 року), № 400/822/20 (постанова від 31 січня 2022 року), № 233/3744/17 (постанова від 20 квітня 2022 року), № 345/4045/16-а (постанова від 11 травня 2022 року), № 240/9339/22 (постанова від 11 грудня 2023 року).
В свою чергу, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вищевказаним обставинам, а як наслідок помилково розглянуто відповідний спір, в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та стягнення нарахованої заборгованості з пенсійних виплат.
З іншого боку, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо передчасності вимоги позивача про виплату йому компенсації втрати частини доходів, з огляду на наступне.
Так, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ч. 4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що основною умовою для виплати людині компенсації, передбаченої ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії.
З іншого боку, законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна права позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року, у справі № 520/1001/19, від 23 березня 2023 року, у справі № 520/2020/19.
Проте, як вже зазначалось вище, пенсійним органом не здійснено виплату заборгованості позивачу, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.
Між тим, згідно ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суду та частково закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 238, 308, 311, 319, 321, 322, 325,329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року - скасувати, в частині висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати нарахованої пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2021 року, розміром 268 742,87 грн; стягнення однією сумою заборгованості з виплати пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2021 року, розміром 268 742,87 грн, закривши у відповідній частині провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
В решті, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржено до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян