П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1660/22
Суддя в суді І інстанції Мельник О.М.,
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенко О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, у справі № 400/1660/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10 серпня 2002 року по 07 травня 2003 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 07 травня 2003 року по 08 серпня 2013 року;
- зобов'язання провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10 серпня 2002 року по 07 травня 2003 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 07 травня 2003 року по 08 серпня 2013 року включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, шо утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10 серпня 2002 року по 07 травня 2003 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 07 травня 2003 року по 08 серпня 2013 року;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10 серпня 2002 року по 07 травня 2003 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 07 травня 2003 року по 08 серпня 2013 року включно, з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, шо утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність задоволення позовних вимог, так як у спірний період обрахунок та виплата індексації грошового забезпечення позивача здійснювалась у належному розмірі.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції належним чином не сповіщено його про розгляд даної справи.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 10 серпня 2002 року по 07 травня 2003 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 07 травня 2003 року по 08 серпня 2013 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) від 25 червня 2013 року № 67 позивача з 08 серпня 2013 року виключено зі списків особового складу частини та знято з всіх видів забезпечення, з направленням на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Між тим, бажаючи здійснити перерахунок раніше отриманої індексації грошового забезпечення за 2002-2013 роки, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на здійснення перерахунку розміру індексації грошового забезпечення, отриманої у 2002 - 2013 роках, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи індексації грошових доходів населення України.
Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, що діє з 01 липня 2002 року) індексація - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, що діє з 01 липня 2002 року), індексації підлягають грошові доходи громадян, що одержуються ними в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, що діє з 01 липня 2002 року), індексація грошових доходів громадян провадиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсоток.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, що діє з 01 липня 2002 року), обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів громадян провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, що діє з 01 липня 2002 року), для здійснення подальшої індексації грошових доходів громадян обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 1998 року N 663 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів громадян (втратив чинність 17 липня 2003 року).
Згідно п. 1 Порядку № 663, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який обчислюється з наростаючим підсумком у разі, коли він перевищив 105 відсотків (величину порога індексації). Базою для обчислення індексу споживчих цін є січень 1998 року.
Згодом, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно п. 1 Порядку № 1078 (в первинній редакції), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV (491-15) «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності допущеної ІНФОРМАЦІЯ_4 бездіяльності щодо проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у його структурних підрозділах у період з 10 серпня 2002 року по 08 серпня 2013 року.
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, відповідно до доводів та вимог апеляційної скарги суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому, індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
В свою чергу, механізм нарахування індексації має універсальний характер і в спірний період регулювався Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 1998 року № 663 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
В даному випадку, апелянт зазначає, що у період служби позивача з 10 серпня 2002 року по 07 травня 2003 року індекс споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення перевищив граничний поріг лише у 4 місяцях.
Між тим, як вбачається з довідок про нараховане позивачу грошове забезпечення, у 2002 та 2003 роках позивачу взагалі не нараховувалась індексація грошового забезпечення, що підтверджує висновки суду першої інстанції про необхідність здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення за відповідний період.
Аналогічний висновок колегія суддів формує стосовно періоду служби позивача з 07 травня 2003 року по 08 серпня 2013 року, так як з наданих довідок про нараховане позивачу грошове забезпечення вбачається, що індексація грошового забезпечення позивачу проводилась непропорційними сумами та із тривалими затримками між виплатами (1 раз у 2005 році, 3 рази у 2006 році, 3 рази у 2007 році, 2 рази у 2008 році).
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, доводи апеляційної скарги у відповідній частині не містять обґрунтувань та розрахунків щодо нарахованих позивачу сум індексації грошового забезпечення, а тому колегія суддів аналогічним чином погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення за відповідний період служби позивача, так як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності обрахованих та виплачених сум індексації грошового забезпечення у спірному періоді.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апелянтом не спростовано висновків суду першої інстанції про необхідність здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення позивача.
З іншого боку, щодо доводів суб'єкта владних повноважень про те, що його належним чином не сповістили про розгляд даної справи в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що у період розгляду даної справи судом першої інстанції, за наслідком введення воєнного стану та обмеження фінансування, тимчасово припинено відправку поштової кореспонденції засобами поштового зв'язку згідно з наказом виконуючого обов'язки голови Миколаївського окружного адміністративного суду № 16-о від 29 квітня 2022 року.
Відсутність бюджетного фінансування для направлення поштової кореспонденції є незалежною від суду обставиною.
З іншого боку, колегія суддів враховує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 має зареєстрований кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційної системі, отримував там копії рішень суду, а як наслідок ІНФОРМАЦІЯ_4 мав можливість володіти інформацією про розгляд даної справи в суді.
Таким, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права, достатніх для скасування рішення суду, не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року - без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян