24 вересня 2024 р. Справа № 520/34883/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., по справі № 520/34883/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) , НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 )
про визнання протиправною бездіяльності та відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач-2), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у нездійсненні виплати ОСОБА_1 компенсації втрат доходів з 01.12.2015 по 24.08.2023, у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення, яка не виплачувалася з 01.12.2015 по 26.07.2016 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін, як це визначено Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати з 01.12.2015 по 24.08.2023 у належному розмірі індексації грошового забезпечення, яка не виплачена з 01.12.2015 по 26.07.2016 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін, як це визначено Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у нездійсненні виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 рік із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення за червень 2016 року, яка розрахована та виплачена 24.08.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі № 520/9698/23 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та додаткової винагороди в розмірі 4396,13 грн., виплата якої здійснювалася відповідно до положень Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2016 рік із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення за червень 2016 року, яка розрахована та виплачена 24.08.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі № 520/9698/23 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та додаткової винагороди в розмірі 4396.13 грн., виплата якої здійснювалася відповідно до положень Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» із урахуванням раніше виплачених сум коштів із одночасною компенсацією втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати по день повного розрахунку, як це визначено положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), оформлену листом від 30.11.2023 № 11/Щ-431-400, щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрат доходів з 26.07.2016 по 17.11.2023, у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення, яка виплачена у розмірі 63159,12 грн. за період з 26.07.2016 по 28.03.2018 включно із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін, як це визначено Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення, яка виплачена з 26.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 оку у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін у розмірі 63159.12 грн., з 26.07.2016 по 17.11.2023, як це визначено Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у нездійсненні виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2017 рік із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення за липень 2017 року, яка розрахована в розмірі 3730,00 грн. та виплачена 17.11.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі № 520/9698/23 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та додаткової винагороди в розмірі 4778,35 грн., виплата якої здійснювалася відповідно до положень Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2017 рік із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення за липень 2017 року, яка розрахована у розмірі 3730,00 грн. та виплачена 24.08.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі № 520/9698/23 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та додаткової винагороди в розмірі 4778,35 грн., виплата якої здійснювалася відповідно до положень Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» із урахуванням раніше виплачених сум коштів із одночасною компенсацією втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати по день повного розрахунку, як це визначено положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні виплати ОСОБА_1 компенсації втрат доходів з 01.12.2015 по 24.08.2023, у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення, яка не виплачувалася з 01.12.2015 по 26.07.2016 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін, як це визначено Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати з 01.12.2015 по 24.08.2023 у належному розмірі індексації грошового забезпечення, яка не виплачена з 01.12.2015 по 26.07.2016 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін, як це визначено Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , які полягають у нездійсненні виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 рік із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення за червень 2016 року, яка розрахована та виплачена 24.08.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі № 520/9698/23 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та додаткової винагороди в розмірі 4396,13 грн., виплата якої здійснювалася відповідно до положень Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2016 рік із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення за червень 2016 року, яка розрахована та виплачена 24.08.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі № 520/9698/23 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та додаткової винагороди в розмірі 4396,13 грн, виплата якої здійснювалася відповідно до положень Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» із урахуванням раніше виплачених сум коштів із одночасною компенсацією втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати по день повного розрахунку, як це визначено положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Визнано протиправною відмову ВЧ НОМЕР_2 , оформлену листом від 30.11.2023 № 11/Щ-431-400, щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрат доходів з 26.07.2016 по 17.11.2023, у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення, яка виплачена у розмірі 63159,12 грн за період з 26.07.2016 по 28.03.2018 включно із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін, як це визначено Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_2 здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення, яка виплачена з 26.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 оку у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін у розмірі 63159,12 грн, з 26.07.2016 по 17.11.2023, як це визначено Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 , яка полягає у нездійсненні виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2017 рік із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення за липень 2017 року, яка розрахована в розмірі 3730,00 грн та виплачена 17.11.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі № 520/9698/23 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та додаткової винагороди в розмірі 4778,35 грн., виплата якої здійснювалася відповідно до положень Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2017 рік із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення за липень 2017 року, яка розрахована у розмірі 3730,00 грн та виплачена 24.08.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі № 520/9698/23 із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та додаткової винагороди в розмірі 4778,35 грн, виплата якої здійснювалася відповідно до положень Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» із урахуванням раніше виплачених сум коштів із одночасною компенсацією втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати по день повного розрахунку, як це визначено положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Перший відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення, у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскільки індексація не є складової грошового забезпечення, то позивач не має права на компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення.
Щодо зобов'язання перерахувати та виплатити допомогу на оздоровлення за 2016 рік із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, вказує, що щомісячна додаткова грошова винагорода та індексації грошового забезпечення не включаються до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення допомоги на оздоровлення, оскільки пунктом 3.7. розділу 2 Інструкції №425 прямо передбачено, що розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород). Разом з цим, включення індексації до розрахунку допомоги на оздоровлення не передбачено ні прямо, ні опосередковано.
Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Другий відповідач, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення, у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Східного регіонального управління, скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що індексація не є складової грошового забезпечення, отже позивач не має права на компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення.
Щодо зобов'язання перерахувати та виплатити допомогу на оздоровлення за 2017 рік із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, вказує, що щомісячна додаткова грошова винагорода та індексації грошового забезпечення не включаються до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення допомоги на оздоровлення, оскільки пунктом 3.7. розділу 2 Інструкції №425 прямо передбачено, що розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород). Разом з цим, включення індексації до розрахунку допомоги на оздоровлення не передбачено ні прямо, ні опосередковано.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_2 , на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Перцова Т.С., Присяжнюк О.В.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) та НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується витягом з послужного списку. (а.с.18-19)
Під час служби позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.12.2015 по 28..02.2018.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 року у справі №520/9698/23, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.08.2023 визнано протиправною дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ), щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.12.2015 по 26.07.2016 із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін - грудень 2014 року, серпень 2015 року та жовтень 2015 року; зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ), перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 26.07.2016 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; визнано протиправною дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 26.07.2016 по 28.02.2018; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 26.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. (а.с.20-23)
24.08.2023, на виконання вказаного рішення, ВЧ НОМЕР_1 здійснила нарахування та виплату заборгованості з індексації грошового забезпечення у розмірі 17 457,46 грн., що підтверджується витягом з електронного кабінету в АТ КБ “Приватбанк». (а.с.14)
Окрім цього, на виконання вказаного рішення ВЧ НОМЕР_2 здійснила нарахування та виплату заборгованості з індексації грошового забезпечення у розмірі 62 211,73 грн., що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 29.11.2023 №11/147. (а.с.34)
Окрім цього, ВЧ НОМЕР_1 виплачена у червні 2016 року допомога на оздоровлення у розмірі 5202,40 грн., без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, що підтверджується витягом з розрахунково-платіжної відомості. (а.с.28-33)
Також, ВЧ НОМЕР_2 виплачена у липні 2017 року допомога на оздоровлення у розмірі 8 006,25 грн., без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, що підтверджується довідкою від 29.11.2023 №11/146. (а.с.24)
24.10.2023 позивач звернувся до ВЧ9953 із заявою, в якій просив: здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2016 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.12.2015 по день фактичної виплати 24.08.2023 (а.с.11-12).
Доказів надання відповіді на вказану заяву до суду не надано, як і недано доказів здійснення виплати .
Також, 17.11.2023 позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_2 із заявою, в якій просив: здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та ви; нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 26.07.2016 по день фактичної виплати 17.11.2023; (а.с.15-16).
У відповідь на вказану заяву, ВЧ НОМЕР_2 , листом від 30.11.2023 повідомила позивача про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку в 2023 році допомоги для оздоровлення за 2017, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати на суми індексації грошового забезпечення , оскільки, індексація грошового забезпечення за період з 26.07.2016 по 28.02.2018 була виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі №520/9698/23 в межах та спосіб, визначених законодавством. (а.с.52-53)
Позивач вважаючи, що відповідачами протиправно не виплачена компенсація втрат доходів та допомога на оздоровлення за 2016-2017 роки із урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться компенсація втрати частини доходів.
Окрім цього, вказав, що відповідачі повинні здійснити виплату допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки із урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди.
Враховуючи оскарження відповідачами судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 здійснити виплату компенсації втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон № 2011-XIІ.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до положень статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За визначенням частини 1 статті 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок № 159.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати такої складової провадиться її компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.
Необхідно врахувати, що Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону № 2050-ІІІ», зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, правовідносини у якій в частині цих позовних вимог є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Застосовуючи цей висновок у справі №240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений період у зв'язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, Верховний Суд дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Колегія суддів при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від викладеної правової позиції та вважає, що указані правові норми, якими врегульовані спірні в цій частині правовідносини, саме так належить застосовувати.
Враховуючи, що позивачу на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 № 520/9698/23 здійснено:
- Військовою частиною НОМЕР_1 , 24.08.2023, виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 26.07.2016, у розмірі 17 457,46 грн., колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням відповідачем строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 24.08.2023;
- Військовою частиною НОМЕР_2 , 17.11.2023, виплату індексації грошового забезпечення за період з 26.07.2016 по 28.02.2018, у розмірі 62 211,73 грн., колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням відповідачем строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 26.07.2016 по 17.11.2023.
Виплата вищевказаних сум на виконання судового рішення від 20.07.2023, не спростовує порушення відповідачем строків виплати грошового забезпечення, яке належало позивачу під час проходження служби, а відтак не спростовує наявність права позивача на отримання компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та не звільняє відповідача від обов'язку здійснити нарахування та виплату таких сум.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17 та від 29.03.2023 у справі № 120/9475/21-а.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки із урахуванням до її складу індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пп. 3 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 за № 260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Зазначена Інструкція діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 за № 889 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Пунктом 2 частини першої вказаної постанови установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
На виконання зазначеної Постанови КМУ Наказом Міністра оборони від 15.11.2010 за № 595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних сил України (далі - Інструкція № 595), яка відповідно до пункту 1 визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
Пунктами 5, 8 Інструкції № 595 визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Інструкція № 595 втратила чинність на підставі Наказу Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року за № 550, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі за текстом - Інструкція № 550), відповідно до пункту 1 якої Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
Пунктами 5, 8, 9 Інструкції № 550 встановлено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, п. 30.1 якої передбачено, що Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 30.2 Інструкції № 260 Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
При цьому, в силу ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26.02.2021 у справі № 620/3346/19, від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20.
Також питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17, яка в постанові від 06.02.2019 дійшла таких висновків: згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Слід також звернути увагу на висновки, сформовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17, згідно з якими за змістом Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014, № 671 (у редакції, чинній на час затвердження Інструкції № 550), одним з основних завдань Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, було встановлення порядку грошового забезпечення.
Зазначене повноваження Міністерства оборони України корелює із п. 1 Інструкцій № 550 та 595.
При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила, що встановлення підзаконним нормативно - правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Таким чином, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2011-ХІІ та Постанови № 889, а не Інструкцій № 595 та № 550.
Отже, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції № 260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Такі ж висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 07.07.2022 у справі № 520/7308/21.
Окрім цього, колегія суддів враховує, що позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, помісячно, у 2016-2017 роках, що підтверджується платіжними відомостями за 2016,2017 роки.
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що до складу допомоги на оздоровлення має включатись щомісячна додаткова грошова винагорода.
Доводи апеляційних скарг про те, що індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Спеціальне законодавство, яке регулює відносини, пов'язані з проходженням військової служби і грошового забезпечення військовослужбовців, не регулює питань, пов'язаних з відповідальністю за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення при звільненні з військової служби, відтак, при вирішення спорів цієї категорії застосовуються положення загального трудового законодавства.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.02.2023 по справі № 460/10852/21 та підлягає застосуванню до спірних правовідносин в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії, оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою частиною сум грошового забезпечення військовослужбовців.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили військову службу, як складової конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція застосована у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 30.09.2019 у справі № 750/9785/16-а, від 20.11.2019 у справі № 522/11257/16-а і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки грошова допомога на оздоровлення розраховуються з розміру місячного грошового забезпечення, то розрахунок такої допомоги повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, виплата якої передбачена Постановою № 889 та індексації грошового забезпечення.
Колегією суддів встановлено, що ВЧ НОМЕР_1 виплачена у червні 2016 року допомога на оздоровлення у розмірі 5202,40 грн., без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, що підтверджується витягом з розрахунково-платіжної відомості. (а.с.28-33)
Також, ВЧ НОМЕР_2 виплачена у липні 2017 року допомога на оздоровлення у розмірі 8 006,25 грн., без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, що підтверджується довідкою від 29.11.2023 №11/146. (а.с.24)
Враховуючи вищевикладене, оскільки в 2016-2017 роках позивачу допомога на оздоровлення виплачена без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.
Враховуючи викладене, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано залишив без задоволення адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 520/34883/23 в частині задоволення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк