Справа №761/16296/24 Головуючий в 1-й інстанції - Бугіль В.В.
Провадження №33/824/4242/2024 Доповідач - Слива Ю.М.
18 вересня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Слива Ю.М., за участю секретаря Стешенко М.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності (в режимі ВКЗ) ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Облетова А.І., учасника ДТП ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Михайловини Д.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Облетова А.І., на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 гривень.
Відповідно до постанови, 20.04.2024 року о 09 год. 45 хв., в м. Києві, по вул. Ружинська, 2/50, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, чим здійснив зіткнення з попереду їдучим автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП було завдано механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Зазначеними діями ОСОБА_1 , порушила п.13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
На вказану постанову суду, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Облетов А.І., подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального й процесуального права. Стверджує, що ОСОБА_1 не порушував ПДР, в силу подій які склалися 20.04.2024, він змушений був вжити екстреного гальмування, через поведінку іншого водія, однак зіткнення уникнути не зміг. Його невинуватість у ДТП підтверджується висновком експерта, який ОСОБА_1 зробив за власною ініціативою, оскільки впевнений, що невинен, а ДТП сталася через порушення ПДР водієм ОСОБА_2 . Тому, просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Облєтова А.І., які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі; учасника ДТП ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Михайловину Д.В., які заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції просили залишити без змін, як законну та обґрунтовану, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.
За змістом ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Поряд з цим, відповідно до вимог ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, в тому числі, опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Відтак, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд послався на наступні докази - дані протоколу про адміністративне правопорушення ААД №722877 від 20.04.2024; та пояснення учасників ДТП у судовому засіданні.
При цьому, з матеріалів справи, які були надіслані в суд першої інстанції для розгляду, вбачаються недоліки які є суттєвими та які під час розгляду справи та постановлення рішення залишились поза увагою.
Так, поліцейськими на місці пригоди не було оцінено обставини у їх сукупності, дослідження проведено поверхнево, зокрема сприйняття обставин ДТП було однобічним, позиція водія ОСОБА_1 не була врахована та проаналізована, а також не було враховано факту наявності можливих порушень ПДР іншим водієм.
До того ж схема ДТП складена неповно та містить протиріччя з матеріалами справи, а саме з фото наданих учасниками ДТП видно гальмівний слід «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , а на схемі його не відображено.
Працівниками поліції, також не встановлений факт моменту виникнення небезпеки для водія ОСОБА_1 , а відповідно і не надано належної оцінки його діям.
Зважаючи на вказані недоліки, суд позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 ознак порушень ПДР України.
У зв'язку з чим матеріали справи слід повернути на дооформлення, в ході якого необхідно усунути вказані недоліки, а саме перевірити версію ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, а також при необхідності провести додатковий огляд місця ДТП за участю його учасників, відтворити всі обставини з урахуванням даних, які містяться в матеріалах справи та призначити відповідні експертизи.
У разі встановлення, під час перевірки зазначених обставин, в діях водія ОСОБА_2 порушень ПДР України, скласти відповідний протокол.
Таким чином, обставини, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути використані судом для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
Такі вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Отже, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП
За змістом ст.278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст.256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, на дооформлення.
Крім того, у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" було визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Така сама позиція була висловлена й у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення".
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року, є передчасною та необґрунтованою, внаслідок неврахування судом першої інстанції недоліків складеного адміністративного матеріалу, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про направлення матеріалів справи щодо ОСОБА_1 до відповідних органів на до оформлення та приведення їх у відповідність до вимог закону.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити захиснику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Облетову А.І., строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Облетова А.І., задовольнити частково.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 гривень, скасувати.
Постановити нову постанову, якою повернути матеріали справи (№761/16296/24) щодо ОСОБА_1 на дооформлення до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції для усунення процесуальних недоліків, після чого справа підлягає розгляду в суді першої інстанції в порядку КУпАП.
Постанова є остаточноюй оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Слива