Справа № 420/6917/24
23 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, визнавши бездіяльність протиправною, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в Монгольській Народній Республіці з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року, визнавши бездіяльність відповідача щодо не включення зазначеного періоду протиправною.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що він не несе відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи в трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства, і тому недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність певного трудового стажу за спірний період. Дії відповідача в частині відмови зарахувати при призначенні позивачу пенсії періоду роботи з 02.08.1989 року по 04.06.1991 року, а саме час відрядження в Монгольську Народну Республіку, з посиланням на те, що стаж не зараховано відповідачем до страхового стажу з огляду на те, що в трудовій книжці відсутні записи номерів наказів є незаконними.
З відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що 28.12.2023 року позивач звернувся до Головного управління із зверненням в порядку Закону України «Про звернення громадян», в якому просив надати роз'яснення щодо врахованого йому при призначенні пенсії страхового стажу. 12.01.2024 року у встановлений законодавством строк Головним управлінням було надано позивачу відповідь на звернення, в якій було детально роз'яснено про причини незарахування окремих періодів трудової діяльності до страхового стажу позивача при призначенні йому пенсії. Позивачу було повідомлено про незарахування до страхового стажу наступних періодів: період роботи у службовому відрядженні в МНР з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року від тресту «Монголенергобуд» на підставі довідки від 16.08.2021 року №03 - ПГ-5923/287, яку видано Міністерством енергетики російської федерації, оскільки довідка не містить посилання на накази та відсутня копія облікової картки; період роботи з 01.01.2004 року по 18.10.2004 року, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5). Оскільки в індивідуальних відомостей про застраховану особу на позивача, за період з 01.01.2004 по 18.10.2004 відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду, підстав перерахунку пенсії відповідно наданих документів про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором немає).
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 02.10.2022 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 12.01.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено позивачу про те, що згідно його заяви від 22.12.2022 року та долучених документів ОСОБА_1 з 02.10.2022 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону, обчислену як працюючій особі при страховому стажі 26 років 2 місяці (не враховано по 30.11.2022 року), середньомісячній заробітній платі 4875,01 грн., визначеній за період з 01.07.2000 року по 30.11.2022 року згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становить 2093 грн. До страхового стажу зараховано період проходження строкової служби на підставі військового квитка серії НОМЕР_1 від 30.11.1994 року та всі періоди трудової діяльності, зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 13.12.1979 року. До страхового стажу не зараховано період роботи у службовому відрядженні в МНР з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року від тресту «Монголенергобуд» на підставі довідки від 16.08.2021 року №03 - ПГ-5923/287, яку видано Міністерством енергетики російської федерації, оскільки довідка не містить посилання на накази та відсутня копія облікової картки.
Позивач не погодився із протиправною бездіяльністю відповідача щодо зарахування до його страхового стажу періоду роботи у службовому відрядженні в МНР з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року та звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право на пенсію в Україні підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії доти, доки право на пенсію передбачено чинним законодавством України.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 56, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто з наведеного вбачається, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року перебував у службовому відрядженні в Монгольській Народній Республіці.
Так, у відносинах між Україною та Монголією і на даний час дійсна Угода між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Монгольською Народною Республікою про співробітництво у галузі соціального забезпечення підписана 06.04.1981 року (набула чинності з 28.01.1982 року).
Ця Угода поширюється на всі види соціального забезпечення громадян, які встановлено або буде встановлено законодавством Договірних Сторін. Під соціальним забезпеченням у галузі пенсійного забезпечення за даною Угодою маються на увазі всі види забезпечення, які надаються громадянам державними органами обох держав у разі призначення пенсії за віком, по інвалідності, а також у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 1 Угоди передбачено, що під час здійснення соціального забезпечення застосовується законодавство договірної сторони, на території якої проживає громадянин, якщо Угодою не передбачено інше.
Стаття 4 Угоди передбачає, що при призначенні пенсії зараховується повністю трудовий стаж, в тому числі і стаж, який дає право для призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, набутий на території обох договірних сторін і підтверджений компетентними органами тієї договірної сторони, на території якої був набутий стаж. Обчислення стажу роботи в кожній з договірних сторін провадиться за законодавством тієї договірної сторони, на території якої протікала робота або прирівняна до неї діяльність.
Таким чином, законодавством передбачена можливість зарахування до страхового стажу періоду роботи на території Монголії за умови відповідного документального підтвердження.
Пунктом 52 Правил про умови праці радянських працівників за кордоном, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 25.12.1974 року №365 у трудові книжки фахівців, які направляються на роботу за кордон, підприємства (установи, організації) роблять запис про відрядження їх в розпорядження міністерств (відомств) для використання на роботі за кордоном.
Абзацом 2 пункту 53 Правил №365 встановлено, що записи до трудових книжок фахівців проводяться по закінченню їх роботи за кордоном підприємствами (установами, організаціями), в яких вони працювали до виїзду за кордон, на підставі довідок міністерств і відомств. У довідках вказується час роботи за кордоном і займана посада, а також підставу їх видачі (номера та дати відповідних наказів).
Суд зазначає, що записи у трудовій книжці позивача щодо відрядження в Монгольську Народну Республіку здійснено у відповідності до Правил про умови праці радянських працівників за кордоном.
Крім того, пунктом 70 розділу 4 цих же Правил про умови праці радянських працівників за кордоном, визначено, що за працівниками, скерованим в службове відрядження з СРСР за кордон, зберігається робоче місце (посада) і середній заробіток.
Отже, наведені положення Правил про умови праці радянських працівників за кордоном підтверджують висновок про необхідність зарахування до стажу роботу позивача період його відрядження до Монгольської Народної Республіки.
Таким чином, суд вважає що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в Монгольській Народній Республіці з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року.
Враховуючи протиправну бездіяльність відповідача щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в Монгольській Народній Республіці з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року, у суду є всі підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в Монгольській Народній Республіці з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в Монгольській Народній Республіці з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року, визнавши бездіяльність відповідача щодо не включення зазначеного періоду протиправною - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Монгольській Народній Республіці з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Монгольській Народній Республіці з 02.08.1989 року по 13.10.1991 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА