Справа № 420/11273/24
23 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні на адресу ОСОБА_1 оновлених довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року та станом на 01 січня 2024 року відповідно до вимог статей 81 і 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697- VII, додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деякий постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури";
зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону для обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року підготувати та надати на адресу ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір керівника окружної прокуратури заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 01 січня 2023 року, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, виходячи зі складових:
- посадового окладу в розмірі; 25*1,5=37,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з 01 січня 2023 року - 2684 гривень);
- окладу за військове звання згідно додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01 січня 2023 року - 2684 гривень);
- надбавки за вислуги років - 45% посадового окладу та окладу за військове звання;
- надбавка за таємність - 15% посадового окладу;
- 1/12 матеріальних допомог (для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань);
- 1/12 щорічної премії прокурора не менш 10% та не більш 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік;
- премії на День Свят, у тому числі День працівників прокуратури (за наявності такої виплати);
зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону для обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року підготувати та надати на адресу ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір керівника окружної прокуратури заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 01 січня 2024 року, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, виходячи зі складових:
- посадового окладу в розмірі 25*1,5=37,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб ( з 01 січня 2024 року - 3028 гривень);
- окладу за військове звання згідно додатку 14 постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" Шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01 січня 2024 року - 3028 гривень);
- надбавки за вислуги років - 45% посадового окладу та окладу за військове звання;
- за таємність - 15% посадового окладу;
- 1/12 матеріальних допомог (для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань);
- 1/12 щорічної премії прокурора не менш 10% та не більш 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік;
- премії на День Свят, у тому числі День працівників прокуратури (за наявності такої виплати).
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 , проходив військову службу на посаді військового прокурора Болградського гарнізону (на даний час Білгород-Дністровська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону) та звільнений з військової служби, а потім з органів прокуратури України 15 грудня 2010 року за вислугою років. Військове звання «підполковник юстиції». На пенсійному забезпеченні знаходиться у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та пенсія призначена на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції 05.11.1991 року Закону України № 1789-ХІІ.
Позивач зазначає, що 22 червня 2023 року він звернувся до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та просив надати довідку про розмір його заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року. Також, у підготовці довідки просив врахувати 1/12 частину річної премії Білгород-Дністровського спеціалізованого прокурора у сфері оборони Південного регіону за 2022 рік, оскільки відповідно до частини другої статті 81 Закону «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок.
Одночасно, вказує відповідач, 16 січня 2024 року з аналогічною заявою він просив надати довідку про розмір його заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2024 року з врахуванням 1/12 річної премії за 2023 рік, та прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Позивач у позові також зазначає, що листами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (правонаступник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону) № 943/2006 від 18 січня 2024 року та № 943/3685 від 05 лютого 2024 року йому відмовлено у наданні таких довідок.
Ухвалою суду від 16.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що упродовж 2023 - 2024 років ОСОБА_1 не звертався до СП СО ПР з будь-якими заявами про підготовку та видачу йому оновленої довідки про розмір його заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог ст.ст. 81, 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, додатку № 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури». Відповідачем у підготовці та видачі ОСОБА_1 такої оновленої довідки станом на 01 січня 2023 року не відмовлялося. Отже будь-яких протиправних дій/бездіяльності з приводу наведеного СП СО ПР не вчинялося. Як заява від 22.06.2023, так і заява від 16.02.2024 не містять посилання на те, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Представник відповідача також зазначає, що ОСОБА_1 22.06.2023 звернувся до відповідача з заявою про надання йому довідки про розмір його заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії станом на місяць виплати премії за 2022 рік (грудень 2022 року або січень 2023 року - в залежності від місяця виплати премії) з урахуванням ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Листом від 04.07.2023 СП СО ПР, з урахуванням того, що позивач проходив військову службу на посаді військового прокурора, з якої він звільнився на пенсію за вислугу років, повідомлено ОСОБА_1 про неможливість підготовки йому довідки про розмір його заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії станом на місяць виплати премії за 2022 рік, через відсутність відповідної інформації в заяві про те, який вид пенсії ОСОБА_1 отримує та відповідно до якого Закону йому призначена пенсія (Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» або Закону України «Про прокуратуру»), від чого залежить порядок видачі і форма довідки, складові грошового забезпечення або заробітної плати у відповідності до категорії працівника.
До того ж, вказує представник відповідача, звертаючись до СП СО ПР, позивач порушив питання про видачу документу про розмір і складові його (власної) заробітної плати станом на місяць виплати премії за 2022 рік (грудень 2022 року або січень 2023 року - в залежності від місяця виплати премії). Проте, публічна служба ОСОБА_1 в органах прокуратури припинена ще 15.12.2010, як зазначив ОСОБА_1 у заяві від 22.06.2023. Відтак, після 15.12.2010, у майбутні періоди (у тому числі станом на грудень 2022 року, січень 2023 року т.і.) позивач не отримував від органу прокуратури жодної оплати праці.
Представник відповідача зазначає, що як зазначив ОСОБА_1 у позовній заяві про порушення його прав йому стало достовірно відомо після отримання від відповідача листа від 04.07.2023. Проте указане рішення СП СО ПР, викладене в листі від 04.07.2023, ОСОБА_1 не оскаржив.
Крім цього, вказує представник відповідача у відзиві, у позовній заяві від 09.04.2024 відсутня вимога до СП СО ПР про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у підготовці та наданні ОСОБА_1 довідки про розмір його заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії станом на місяць виплати премії за 2022 рік (грудень 2022 року або січень 2023 року - в залежності від місяця виплати премії) з урахуванням ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із заявою про видачу якої ОСОБА_1 звернувся до СП СО ПР 22.06.2023.
Як вказує у відзиві представник відповідача, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 16.02.2024 (надійшла та зареєстрована в прокуратурі 22.02.2024 за вх№ 1702-24) про надання йому довідки про розмір його заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2024 року з врахуванням річної премії за 2023 рік та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». У вказаній заяві ОСОБА_1 знов не зазначив інформацію про те, який вид пенсії він отримує та відповідно до якого Закону йому призначена пенсія (Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» або Закону України «Про прокуратуру»), від чого залежить порядок видачі і форма довідки, складові грошового забезпечення або заробітної плати у відповідності до категорії працівника. Через це, відповідачем з огляду на іншу інформацію, викладену в заяві від 16.02.2024 (позивач проходив військову службу на посаді військового прокурора, з якої він звільнився на пенсію за вислугу років), зроблено висновок про отримання ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Листом від 27.02.2024 (у п'ятиденний термін) СП СО ПР роз'яснено ОСОБА_1 порядок підготовки та видачі довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». До того ж, звертаючись до СП СО ПР 16.02.2024, позивач знов порушив питання про видачу документу про розмір і складові його (власної) заробітної плати станом на 01 січня 2024 року з врахуванням річної премії за 2023 рік, яку він не міг отримати у 2023 році взагалі. Публічна служба ОСОБА_1 в органах прокуратури припинена ще 15.12.2010, як зазначив ОСОБА_1 у заяві від 16.02.2024.
До суду від позивача 13.05.2024 року надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідач вільно трактує положення норми матеріального права з питань надання довідок щодо перерахунку пенсії, а відтак всі доводи відповідача є безпідставними та надуманими. Більш того, відзив складається з майже помилкової, без посилання на законодавство, особистої думки відповідача щодо застосування окремих норм адміністративного судочинства, яка не несе будь-яке спростування позовних вимог.
Представником відповідача до суду 17.05.2024 надано заперечення, в яких вказано, що позивач у своїй відповіді на відзив жодним чином не спростував заперечення, викладені прокуратурою у відзиві на позовну заяву, через що наведені позивачем у відповіді на відзив пояснення, міркування та аргументи підлягають відхиленню повністю.
Ухвалою суду від 07.06.2024 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ з 26.11.2020 року.
22.06.2024 року позивачем до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону було подано заяву, в якій просив “...надати на мою адресу довідку про розмір моєї заробітної плати (грошового забезпечения), що враховується для перерахунку пенсії станом на місяць виплати річної премії за 2022 рік. (грудень 2022 року або січень 2023 року в залежності від місяця виплати премії).
Оскільки, я звільнявся з органів прокуратури військовослужбовцем, тому прошу також врахувати у довідці мій оклад за військове звання (підполковник юстиції), який встановлений відповідно до додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі 0,8 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Також, у довідці прошу врахувати 1/12 частину річної премії Білгород- Дністровського спеціалізованого, прокурора у сфері оборони Південного регіону за 2022 рік, оскільки відповідно до частини другої статті 81 Закону «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок».
У відповідь на вказану заяву відповідачем надано лист від 04.07.2024 року №21-3702ВИХ-23, в якому зазначено: “У Вашому зверненні надається інформація, що Ви проходили військову службу на посаді військового прокурора та розмір вашої пенсії складає 90% грошового забезпечення, з чого неможливо визначити відповідно до якого закону Ви отримуєте пенсію.
З огляду на вищевказане, пропонуємо Вам звернутися до Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку, як одержувача пенсії, з заявою про надання інформації стосовно виду пенсійного забезпечення (відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» або Закону України «Про прокуратуру»), тому що від цього залежить порядок видачі і форма довідки, складові грошового забезпечення або заробітної плати у відповідності до категорії працівника.
Крім того, додатково інформуємо, що складання та надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону здійснюється лише з дотриманням вимог порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення. перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45).
На подальше пропонуємо врахувати, що згідно Порядку №45 не передбачено звернення особи за довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії в індивідуальному порядку. У разі незгоди з відповіддю Ви маєте право оскаржити її прокурору вищого рівня або до суду».
Також позивачем до відповідача 16.02.2024 року подано заяву, в якій він просив: “...Прошу Вас надати на мою адресу довідку про розмір моєї заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2024 року з врахуванням річної премії за 2023 рік.
Оскільки, я звільнявся з органів прокуратури військовослужбовцем, тому прошу також врахувати у довідці мій оклад за військове звання (підполковник юстиції), який встановлений відповідно до додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у розмірі 0,8 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (3028 грн).
Також, у довідці прошу врахувати 1/12 частину річної премії Білгород- Дністровського спеціалізованого прокурора у сфері оборони Південного регіону за 2023 рік, оскільки відповідно до частини другої статті 81 Закону «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок».
У відповідь на зазначену заяву відповідачем надано лист від 27.02.2024 року №21-1083ВИХ-24, в якому зазначено: “...Виходячи з інформації, наданої у Вашому зверненні про надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, Ви отримуєте пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).
…Військові прокуратури гарнізонів існували в системі прокуратури України 14.03.2021, а військовослужбовці, які проходили військову службу у військовій прокуратурі отримували грошове забезпечення до 14.03.2021.
Так, порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій згідно із Законом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 (далі Порядок № 45).
…З огляду на викладене, Порядком №45 не передбачено звернення особи до уповноваженого органу за довідкою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії в індивідуальному порядку.
Також, враховуючи, що Ви отримуєте пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідно до п. 2.6 Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937, на обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладаються обов'язки щодо визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону.
З огляду на вищевикладене, у разі виникнення підстав для перерахунку пенсії особі звільненої з військової служби, складання та надання довідки про розмір, заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону можливо здійснити лише з дотриманням вимог порядку визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших нормативних актів».
При цьому, згідно наданої позивачем копії довідки відповідача від 12.07.2021 року №21/164 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії призначеної згідно Закону України про прокуратуру» у ній зазначено, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено розмір заробітної плати з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 15.03.2021 за відповідною (прирівняною) посадою військового прокурора Болградського гарнізону Південного регіону України, яка прирівняна до посади керівника.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, організація та порядок діяльності якої визначаються законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також, у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VІІІ (набрав чинності з 01.01.2015 року, далі - Закон №76-VІІІ) внесено зміни, зокрема: частину 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015 року) викладено в такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; частину 20 статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015 року) викладено у такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, первісна редакція частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ та частина 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили подібний підхід до підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VІ визнане неконституційним втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Цим рішенням Конституційного Суду України встановлено порядок його виконання: частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ підлягає застосуванню в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Зі змісту частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ слідує, що перерахунок здійснюється, у зв'язку зі збільшенням заробітної плати прокурорським працівникам, однак на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу саме на момент виникнення права на такий перерахунок. Тобто, перерахунок здійснюється в разі зміни заробітної плати працівника прокуратури за відповідною посадою з урахуванням складових заробітної плати, які виплачуються за такою посадою станом на час виникнення права на перерахунок пенсії.
Слід врахувати й те, що при перерахунку пенсії законодавець з метою визначення її розміру відсилає до норми, якою врегульовано питання складових заробітної плати відповідних категорій діючих працівників прокуратури.
Відповідно до частини 2 статті 81 Закону №1697-VІІ заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:
1) вислугу років;
2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Частинами 3 та 4 статті 81 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII "Про прокуратуру" визначено, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.
Щодо вимог позивача в частині оскарження відмови відповідача у видачі довідки станом на 01.01.2023 року суд зазначає таке.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положеннями ч.2 ст.124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.8 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом наведених норм судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси особи.
Аналогічна позиція викладена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 19 квітня 2018 року у справі №800/442/17, від 19 квітня 2018 року у справі №800/440/17, від 25 квітня 2018 року у справі №711/7586/16-а, від 31 травня 2018 року у справі №587/300/16-а.
Рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
При цьому особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки саме цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Відповідно до рішення Верховного Суду від 19.03.2018 справа № 9901/414/18, провадження № П/9901//414/18 завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Таким чином, саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Для того щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
Так, позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні на адресу ОСОБА_1 оновленої довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 81 і 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697- VII, додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деякий постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону для обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року підготувати та надати на адресу ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір керівника окружної прокуратури заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 01 січня 2023 року.
Проте, як слушно зазначає відповідач у відзиві, позивач доказів звернення до відповідача із заявою про видачу такої довідки станом на 01.01.2023 року не звертався, а відтак відповідач у видачі такої довідки не відмовляв та протиправної бездіяльності щодо невидачі такої довідки станом на 01.01.2023 року не допускав.
Відтак, зважаючи на викладене права позивача в цій частині порушені не були, а тому відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні на адресу ОСОБА_1 оновленої довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року відповідно до вимог статей 81 і 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деякий постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" суд зазначає таке.
Так, судом встановлено, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/30687/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про скасування рішення, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду у справі №420/30687/23, яке залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року: позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції 05.11.1991 року Закону України № 1789-ХІІ до пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ в розмірі 80% грошового забезпечення шляхом проведення перерахунку пенсії, виходячи із останнього перерахунку пенсії та розміру складових грошового забезпечення, здійсненого на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 420/5553/19; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії № 951110134662 від 22 листопада 2023 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 18 жовтня 2023 року здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції 05.11.1991 року Закону України № 1789-ХІІ до пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ в розмірі 80% грошового забезпечення шляхом проведення перерахунку пенсії, виходячи із останнього перерахунку пенсії та розміру складових грошового забезпечення, здійсненого на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 420/5553/19, без обмеження пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії, починаючи з 18.10.2023 року з урахуванням здійснених виплат; в іншій частині позовних вимог, - відмовлено.
При цьому, як вбачається з окремої ухвали, ухваленої 03.09.2024 року у справі №420/30687/23, судом встановлено, що відповідно до звіту Головне управління зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 по справі № 420/30687/23, з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 23.07.2024 проведено переведення пенсії ОСОБА_1 з 18.10.2023 року, з пенсії за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції 05.11.1991 року Закону України № 1789-ХІІ до пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ в розмірі 80% грошового забезпечення шляхом проведення перерахунку пенсії, виходячи із останнього перерахунку пенсії та розміру складових грошового забезпечення, здійсненого на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 420/5553/19, без обмеження пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії, починаючи з 18.10.2023 року з урахуванням здійснених виплат.
Відтак, позивачу фактично з 18.10.2023 року призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пенсію за вислугу років за Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ позивач не отримує.
Відтак, і норми статті 86 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII "Про прокуратуру" як на пенсіонера згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не поширюються.
У свою чергу, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до низки постанов Кабінету Міністрів України. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Таким чином, п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до КМ України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено; визнано протиправним та скасовано п.6 постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Таким чином, з 29.01.2020, тобто, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, приписи п.6 постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 втратили чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, зауважив, що на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (надалі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Разом з цим, Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082-IX), Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон № 1928-IX) та Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон №2710-ІХ) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Таким чином, з 29.01.2020 - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законами № 294-IX, № 1082-IX та № 1928-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт..
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (опублікована 20.05.2023) до пункту 4 Постанови № 704 було внесено зміни, згідно яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
Суд звертає увагу на те, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано двома шляхами: через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку № 45; за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що заява пенсіонера та додані до неї документи, які дають право на подальше підвищення пенсії (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій), є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, проте за умови, якщо її видача державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45, обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 380/15276/21.
Таким чином, суд, не заперечуючи право позивача на перерахунок його пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі із урахуванням у його складі премії, вважає, що їх розмір має бути обчислений за нормами, чинними станом на момент виникнення підстав для перерахунку пенсії, тобто станом на момент підвищення грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Оскільки судом не встановлено, що станом на 01.01.2024 за рішенням Уряду відбулись зміни розміру грошового забезпечення громадян, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ за відповідною посадою, як обов'язкової передумови для виникнення у відповідача обов'язку для видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки, як вже зазначалося судом, після набрання чинності 20.05.2023 Постановою №481, змінились правила обчислення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за якими станом на 01.01.2024 розмір грошового забезпечення не підвищився.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач (який з 18.10.2023 є військовим пенсіонером за Законом №2262-ХІІ) обґрунтовує своє право на отримання довідки для перерахунку його пенсії як особі, пенсію якій призначено згідно Закону України “Про прокуратуру», суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
На підставі викладеного, суд вважає за доцільне у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону (код ЄДРПОУ 38296363, адреса: вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65044).
Суддя П.П. Марин
.