Справа № 420/13066/24
23 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «БОНА ДОМУС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «БОНА ДОМУС» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000058/2 від 23.04.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.04.2024 року позивачем було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію №24UA500020003969U4 для оформлення вантажу - Товару. 22.04.2024 Відповідачем було направлено Позивачу повідомлення про наявні нібито розбіжності у поданих до митного оформлення документах. 23.04.2024 Позивач листом № 23/04 надав свої пояснення та додаткові документи, також наголосив на надання вичерпного переліку документів, що підтверджують митну вартість товару та просив оформити подану декларацію. 23.04.2024 Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000058/2, яким митну вартість товару № 1 скориговано до рівня до рівня 2,13 дол. США/кг, замість 0,89 дол США /кг. яка була заявлена декларантом, товару № 2 скориговано до рівня до рівня 1,93 дол. США/кг, замість 0,68 дол США /кг. яка була заявлена декларантом. 23.04.2024 року інспектором було складено Картку відмови № UA500020/2024/000152 в прийнятті митної декларації №24UA500020003969U4 від 22.04.2024 в зв'язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товарів. 23.04.2024 декларантом було подано ВМД №24UA500020004016U2 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів. Загальний розмір переплати за поданою декларацією склав: 82 259,95 грн - мито, 269 559,53 грн. - ПДВ, всього 351 819,48 грн.
На думку представника позивача оскаржуване рішення митниці не містять в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Прийняте відповідачем рішення є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях посадової особи митниці.
Відповідно до повідомлення ТОВ «СІЗАР ГРУП» (контрагента декларанта який надавав послуги транспортно-експедиторського обслуговування контейнеру в якому прибув вантаж), лист від 23.04.2024 вих. № 2304/1, коносамент № SZYH24013850A містить в собі відомості стосовно дати завантаження контейнеру на борт судна та дату його випуску - 01.02.2024 року, оскільки він складений та виданий в підтвердження завантаження контейнеру на судно. Коносамент з тим самим номером виданий раніше дати 01.02.2024 року був повернутий перевізнику в обмін на наданий. Викладене у повідомленні кореспондує з положеннями Конвенції Організації Об'єднаних Націй про морське перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила). Коносамент наданий до митного оформлення містить в собі відомості щодо дати завантаження контейнеру на борт судна. Тобто жодних розбіжностей надана до митного оформлення експортна декларація та коносамент в собі не містять, а навпаки кореспондують між собою та підтверджують відомості наведені в митній декларації. Стосовно внесення кодів товарів представник позивача зазначає, що експортна декларація складається продавцем товару за правилами та нормами країни відправлення та перевіряється (реєструється) відповідними державними/уповноваженими органами країни відправлення. Декларант не має повноважень щодо внесення будь яких відомостей до вказаного документу. При цьому всі необхідні відомості такі як вартість товару, найменування відправника та отримувача, умови поставки та інше зазначені у наданій декларації країни відправлення. Не внесення в неї кодів товарів на рівні більш як десяти знаків не невілює вказаний документ, а може лише свідчити про різність вимог щодо визначення коду товару/його внесення до декларації між Китаєм та Україною. При цьому слід звернути увагу, що внесені відомості на рівні десяти знаків повністю співпадають з кодами внесеними у подану ВМД. Також відповідач зазначає, що позивачем подана копія митної декларації країни відправлення не завірена належним чином та надана без перекладу на українську мову, що не відповідає дійсності, оскільки переклад експертної декларації було надано митниці. Крім того, у спірному рішення зазначено митним органом, що в інвойсі від 19.11.2023 QG23-6061IFOI вказано що умовою оплати є передплата у сумі інвойсу, також у цьому ж інвойсі вказано, відповідно до п.5.1.3 контракту QG20 від 04.11.2020 - відтермінований платіж у строк 160 діб, внаслідок чого неможливо перевірити правильність здійснення оплати. Позивач з такими твердження не погоджується, оскільки інвойс визначає розмір передплати який декларантом здійснений, при цьому він також містить в собі і відомості про повну вартість поставки, що виключає будь які сумніви стосовно вартості товарів. Відповідач зазначає, що у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 19.11.2023 б/н зазначені ціни товарів на умовах CFR ROMANIA, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. Позивач з такими твердженнями митного органу також не згоден, оскільки жодним нормативно - правовим актом, як то міжнародним так і національним законодавством, не встановлено вимоги до оформлення прайс-листа та відповідно необхідності зазначення в ньому конкретного покупця товарів чи не обмеженого кола осіб.
Отже, на дімку представника позивача, відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування на позивача було покладено додаткові фінансові зобов'язання у вигляді митних і інших пов'язаних платежів, що призвело до порушення прав позивача.
Ухвалою суду від 02.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальність «БОНА ДОМУС» (код ЄДРПОУ 39013881, адреса: вул. Промислова, буд. 40, м. Одеса, 65031) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) про визнання протиправними та скасування рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у відповідача по справі Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів на підставі яких, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, але не виключно усі документи, що подавались декларантом, копії митних декларацій використаних для визначення митної вартості товарів відповідачем.
Від відповідача до суду 17.05.2024 року надійшли письмові заперечення проти позову в яких митний орган просить суд відмовити в задоволенні позовних вимоги. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №24UA500020003969U4 від 22.04.2024, відповідно до якої за умовами поставки CFR на митну територію України надійшов товар ТОВ «БОНА ДОМУС». Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500020003969U4 від 22.04.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № QG23-6061F01/01 від 19.11.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № QG23-6061F01 від 19.11.2023; - коносамент (Bill of lading) № SZYH24013850А від 01.02.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 17.04.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № QG23-6061F01 від 19.11.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 11 від 20.03.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 18 від 15.04.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 15.04.2024; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.11.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № QG20 від 04.11.2020; - договір (контракт) про перевезення № 1 від 05.01.2023; - інші некласифіковані документи (Акт зважування) від 22.04.2024; - копія митної декларації країни відправлення № 531620240160232834 від 02.01.2024.
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500020003969U4 від 22.04.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000058/2 від 23.04.2024, а саме: 1) подана до митного оформлення декларація країни відправлення від 02.01.2024 № 531620240160232834, містить посилання на коносамент від 01.02.24 № SZYH24013850A, проте на дату оформлення експортної декларації такого документу ще не існувало. Також у декларації країни відправлення від 02.01.2024 № 531620240160232834 внесені коди товарів на рівні десяти знаків, які не відповідають задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; не вказано загальної суми експортної декларації; 2) надана копія митної декларації країни відправлення не завірена належним чином та надана без перекладу на українську мову всупереч ст. 254 МКУ, тому не може розглядатися для підтвердженої заявленої декларантом митної вартості; 3) в інвойсі від 19.11.2023 QG23-6061IFOI вказано, що умовою оплати є передплата у сумі інвойсу, також у цьому ж інвойсі вказано, відповідно до п.5.1.3 контракту QG20 від 04.11.2020 - відтермінований платіж у строк 160 діб, внаслідок чого неможливо перевірити правильність здійснення оплати; 4) у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 19.11.2023 б/н зазначені ціни товарів на умовах CFR ROMANIA, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.
Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
23.04.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 23.04.2024 № 23/04 щодо надання додаткових документів, пояснення щодо розбіжностей та відмови надання витребуваних документів в повному обсязі у продовж 10 діб, також в листі зазначено, що на вимогу митного органу надається в якості додаткових документів: банківський платіжний документ, платіжна інструкція від 15.04.2024 № 97, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних, та переклад декларації країни відправлення.
Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500020003969U4 від 22.04.2024 містились розбіжності, ознаки підробки та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод.
Представник відповідача вважає, що прийняте оскаржуване рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.
Від представника відповідача разом з відзивом на адміністративний позов надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
До суду від представника ТОВ «БОНА ДОМУС» надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позовні вимоги із підстав, викладених у позові, та зазначено, що відзив на позов фактично дублює оскаржуване рішення та не містить будь-яких заперечень щодо доводів позивача та наданих доказів.
Також представник позивача зазначив, що встановлення форми контролю не передбачає автоматичного складання рішення про коригування митної вартості. ТОВ «БОНА ДОМУС» не заперечує та не спростовує права митниці на контроль, позивач вказує та доводить, що у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних рішень оскільки митниці було надано вичерпний перелік належних документів які надали вичерпну інформацію стосовно митної вартості товарів. Законом не передбачено написання посадової особою будь яких зауважень до документів та автоматичного прийняття рішення, законом визначено, що у митниці повинні бути належні підстави для прийняття оскаржуваних рішень, однієї лише підстави у вигляді наявності у митниці інформації про більшу вартість товарів не достатньо для прийняття рішення про коригування.
Представником митниці подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на декларанті. Одеською митницею було порівняно рівень митної вартості та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений до митного оформлення час за поданою МД № 24UA500020003969U4 від 22.04.2024 є більшим. Представник, посилаючись на доводи, викладені у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 04 листопада 2020 року між компанією JLIP GROUP CO.,LTD. (Китай) (продавець) та ТОВ «Бона Домус» (покупець) укладено контракт № QG20, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує промислові товари, а також інші товари (у подальшому Товар) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною даного Контракту. Оплата за Контрактом проводиться у доларах США.
На виконання умов контракту № QG20 від 04.11.2020 року компанією JLIP GROUP CO.LTD. поставлено позивачу товар, відповідно до інвойсів (Commercial Іnvoice) №QG23-6061F01 від 19.11.2023 року.
22.04.2024 року декларантом ТОВ «БОНА ДОМУС» було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію №24UA500020003969U4 для оформлення вантажу:
Товар № 1 Прямокутний плаский виріб без сполучення з іншими матеріалами, несамоклейний гнучкий. Складається з двох зовнішніх шарів, гнучкий, не самоклейний, з малюнками та текстом з обох боків, розміром 98см *58см - 90000 шт. Торговельна марка BONA DOMUS;
Товар № 2 Покриття для підлоги, що являє собою плаский пористий (комірчастий) непрозорий матеріал в сполученні з текстильним матеріалом (основов'язаний трикотаж з синтетичних поліефірних волокон), у якому текстильний матеріал повністю закладений в полімерний матеріал з полімерів вінілхлориду / полівінілхлоридом (повністю покритий ним по обидва боки). Покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна. Не самоклейна, гнучка, у рулонах: Килимок протиковзкий розміром 80*1500CM у кількості 396 рулонів. Килимок протиковзкий розміром 130*1500CM у кількості 222 рулонів. Торговельна марка PERLINA Країна виробництва - Китай. Виробник JLIP GROUP CO.,LTD.
Митна вартість товару по даній декларації визначено за ціною договору в розмірі 20 514,00 доларів США.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: - пакувальний лист (Packing list) № QG23-6061F01/01 від 19.11.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № QG23-6061F01 від 19.11.2023; - коносамент (Bill of lading) № SZYH24013850А від 01.02.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 17.04.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № QG23-6061F01 від 19.11.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 11 від 20.03.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 18 від 15.04.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 15.04.2024; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.11.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № QG20 від 04.11.2020; - договір (контракт) про перевезення № 1 від 05.01.2023; - інші некласифіковані документи (Акт зважування) від 22.04.2024; - копія митної декларації країни відправлення № 531620240160232834 від 02.01.2024.
Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів по митній декларації №24UA500020003969U4 від 22.04.2024 року митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всiх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) подана до митного оформлення декларація країни відправлення від 02.01.2024 № 531620240160232834, містить посилання на коносамент від 01.02.24 № SZYH24013850A, проте на дату оформлення експортної декларації такого документу ще не існувало. Також у декларації країни відправлення від 02.01.2024 № 531620240160232834 внесені коди товарів на рівні десяти знаків, які не відповідають задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; не вказано загальної суми експортної декларації;
2) надана копія митної декларації країни відправлення не завірена належним чином та надана без перекладу на українську мову всупереч ст. 254 МКУ, тому не може розглядатися для підтвердженої заявленої декларантом митної вартості;
3) в інвойсі від 19.11.2023 QG23-6061IFOI вказано, що умовою оплати є передплата у сумі інвойсу, також у цьому ж інвойсі вказано, відповідно до п.5.1.3 контракту QG20 від 04.11.2020 - відтермінований платіж у строк 160 діб, внаслідок чого неможливо перевірити правильність здійснення оплати;
4) у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 19.11.2023 б/н зазначені ціни товарів на умовах CFR ROMANIA, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.
Враховуючи вищезазначене, вiдповiдно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту поставлена вимога протягом 10 календарних днiв надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) виписку з бухгалтерської документації;
2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
3) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
Листом №23/04 від 23.04.2024 позивач надав свої пояснення митниці та додаткові документи: платіжний документ №97 від 15.04.2024; переклад експортної декларації країни відправлення, лист від 23.04.2024 вих 2304/1. Також позивач повідомив, що в зв'язку з наданням вичерпного пакету документів, більше документів надаватись не будуть, та просив не затримувати митне оформлення та провести його в найкоротший термін визначений законодавством.
23.04.2024 Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000058/2, яким митну вартість товару № 1 скориговано до рівня до рівня 2,13 дол. США/кг, замість 0,89 дол США /кг. яка була заявлена декларантом, товару № 2 скориговано до рівня до рівня 1,93 дол. США/кг, замість 0,68 дол США /кг. яка була заявлена декларантом.
23.04.2024 року інспектором було складено Картку відмови № UA500020/2024/000152 в прийнятті митної декларації №24UA500020003969U4 від 22.04.2024 в зв'язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товарів.
23.04.2024 декларантом було подано ВМД №24UA500020004016U2 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів.
Загальний розмір переплати за поданою декларацією склав: 82 259,95 грн - мито, 269 559,53 грн - ПДВ, всього 351 819,48 грн.
В прийнятому рішенні Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000058/2 від 23.04.2024 року зазначено наступне:
«До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04.11.2020 № QG20, інвойс від 19.11.2023 № QG23- 6061FOI, прайс-лист виробника товару від 19.11.2023 № Б/Н. та інші документи. У зв'язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості, та відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу (далі - Кодекс) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) подана до митного оформлення декларація країни відправлення від 02.01.2024 № 531620240160232834, містить посилання на коносамент від 01.02.24 № SZYH24013850A, проте на дату оформлення експортної декларації такого документу ще не існувало. Також у декларації країни відправлення від 02.01.2024 № 531620240160232834 внесені коди товарів на рівні десяти знаків, які не відповідають задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; не вказано загальної суми експортної декларації; 2) надана копія митної декларації країни відправлення не завірена належним чином та надана без перекладу на українську мову всупереч ст. 254 МКУ, тому не може розглядатися для підтвердженої заявленої декларантом митної вартості; 3) в інвойсі від 19.11.2023 QG23-6061IFOI вказано що умовою оплати є передплата у сумі інвойсу, також у цьому ж інвойсі вказано, відповідно до п.5.1.3 контракту QG20 від 04.11.2020 - відтермінований платіж у строк 160 діб, внаслідок чого неможливо перевірити правильність здійснення оплати; 4)у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 19.11.2023 б/н зазначені ціни товарів на умовах CFR ROMANIA, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти(прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 23.04.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 23.04.2024 № 23/04 щодо надання додаткових документів, пояснення щодо розбіжностей та відмови надання витребуваних документів в повному обсязі у продовж 10 діб, також в листі зазначено, що на вимогу митного органу надається в якості додаткових документів: банківський платіжний документ: платіжна інструкція від 15.04.2024 №97, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних, та переклад декларації країни відправлення. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, повідомляємо, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за ЄМД від 22.04.2024 № UA500020/2024/003969 буде скориговано. Таким чином, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах. За таких обставин у їх сукупності, враховуючи не спростування поданими документами виявлених розбіжностей та не надання на вимогу митниці додаткових документів, основний метод визначення митної вартості не може бути застосований. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. У митного органу наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статті 60 МКУ буде застосовано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до п.1 статті 60 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними(аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, або максимально наближеним до нього За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний метод визначення митної вартості - резервний/З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що мінімальний рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів з урахуванням торговельної марки та виробника товару є більшим: по товару № 1, що відповідає 2,13 дол. США/кг. (МД від 05.02.2024 № UA209230/2024/11343) ніж заявлено декларантом 0,89 дол. США/кг; по товару № 2, що відповідає 1,93 дол. США/кг. (МД від 26.02.2024 № UA100100/2024/24890) ніж заявлено декларантом 0,68 дол. США/кг. Декларанту роз'яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Та роз'яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або суду.»
Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, вважаючи її необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про її оскарження в адміністративній справі.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № UA500020/2024/000058/2 від 23.04.2024 року підстави його винесення, суд зазначає таке.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.
Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД від 05.02.2024 № UA209230/2024/11343 та МД від від 26.02.2024 № UA100100/2024/24890 не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.
Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Митним органом в оскаржуваному рішенні № UA500020/2024/000058/2 від 23.04.2024 зазначено, серед іншого, що подана до митного оформлення декларація країни відправлення від 02.01.2024 № 531620240160232834, містить посилання на коносамент від 01.02.24 № SZYH24013850A, проте на дату оформлення експортної декларації такого документу ще не існувало. Також у декларації країни відправлення від 02.01.2024 № 531620240160232834 внесені коди товарів на рівні десяти знаків, які не відповідають задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; не вказано загальної суми експортної декларації; надана копія митної декларації країни відправлення не завірена належним чином та надана без перекладу на українську мову всупереч ст. 254 МКУ, тому не може розглядатися для підтвердженої заявленої декларантом митної вартості
Суд не погоджується з такою позицією митного органу, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Отже, переклад українською мовою копії митної декларації подаються тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Крім того, декларація країни відправлення не є в переліку документів, які підтверджують митну вартість товарі, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та додаються на вимогу митного органі при виявлені у вже наданих документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, а також не заперечується відповідачем, переклад експортної декларації країни відправлення була надана до митного органу разом з поясненнями від 23.04.2024 року №23/04. Тому суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи відповідача щодо надання не завіреної належним чином декларації країни відправлення без перекладу на українську мову.
Крім того, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні № UA500020/2024/000058/2 від 23.04.2024 на те, що у наданої копії декларації країни відправлення від 02.01.2024 № 531620240160232834 міститься посилання на коносамент від 01.02.24 № SZYH24013850A, проте на дату оформлення експортної декларації такого документу ще не існувало, суд вважає помилковим з огляду на наступне.
01.10.2019 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Сизар Груп» (експедитор) укладено договір № 10/19 про транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових та транзитних вантажів, відповідно до якого експедитор, що діє за дорученням та за рахунок замовника, приймає на себе зобов'язання щодо організації від свого імені або від мене замовника перевезень узгодженим видом транспорту, перевалки, зберігання, транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоторговельних та транзитних вантажів замовника через південні порти України (Одеса, Чорноморськ, Южний), а також надання інших послуг за взаємним погодженням.
Так, відповідно до повідомлення ТОВ «СІЗАР ГРУП» (контрагента декларанта який надавав послуги транспортно-експедиторського обслуговування контейнеру в якому прибув вантаж), лист від 23.04.2024 вих. №2304/1, коносамент № SZYH24013850A містить в собі відомості стосовно дати завантаження контейнеру на борт судна та дату його випуску - 01.02.2024 року, оскільки він складений та виданий в підтвердження завантаження контейнеру на судно. Коносамент з тим самим номером виданий раніше дати 01.02.2024 року був повернутий перевізнику в обмін на наданий.
Зазначене підтверджується положеннями ч. 2 ст. 15 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про морське перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила), яка передбачає, що після того, як вантаж завантажений на борт, перевізник, якщо того вимагає вантажовідправник, повинен видати вантажовідправнику «бортовий» коносамент, в якому в додаток до відомостей, які вимагаються відповідно до пункту 1 цієї статті, повинно бути вказано, що вантаж знаходиться на борту судна або судів, а також повинна бути вказана дата або дати навантаження. Якщо перевізник раніше видав вантажовідправнику коносамент або інший товаророзпорядчий документ, який має відношення до цього вантажу, то на прохання перевізника вантажовідправник повинен повернути такий документ в обмін на «бортовий» коносамент. Перевізник може задовольнити вимоги вантажовідправника у відношенні «бортового» коносаменту шляхом доповнення раніше виданого документа при умові, що доповнений таким чином документ включає в себе всі відомості, які повинні бути в «бортовому» коносаменті.
Таким чином, коносамент наданий до митного оформлення містить в собі відомості щодо дати завантаження контейнеру на борт судна. Тобто жодних розбіжностей чи ознаків підробки надана до митного оформлення експортна декларація та коносамент в собі не містять.
Стосовно внесення кодів товарів суд погоджується з твердженнями представника позивача, що експортна декларація складається продавцем товару за правилами та нормами країни відправлення та перевіряється (реєструється) відповідними державними/уповноваженими органами країни відправлення. Декларант не має повноважень щодо внесення будь яких відомостей до вказаного документу. При цьому всі необхідні відомості такі як вартість товару, найменування відправника та отримувача, умови поставки та інше зазначені у наданій декларації країни відправлення. Не внесення в неї кодів товарів на рівні більш як десяти знаків не невілює вказаний документ, а може лише свідчити про різність вимог щодо визначення коду товару/його внесення до декларації між Китаєм та Україною. При цьому, внесені відомості на рівні десяти знаків повністю співпадають з кодами внесеними у подану ВМД.
Щодо твердження відповідача про зазначення в інвойсі від 19.11.2023 QG23-6061IFOI, що умовою оплати є передплата у сумі інвойсу, також у цьому ж інвойсі вказано, відповідно до п.5.1.3 контракту QG20 від 04.11.2020 - відтермінований платіж у строк 160 діб, внаслідок чого неможливо перевірити правильність здійснення оплати, суд зазначає що такі зауваження відповідача по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, не враховуючи того факту, що умови оплати є договірними правовідносинами та приписами вимогами МК не передбачено надання таких документів.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Крім того, відповідно до умов укладеного між сторонами контракту (п. 5.1.3) визначено, що оплата за товар може бути здійснена до їх отримання (передоплата), а також допускається відстрочка платежів до 160 календарних днів, відповідно до інвойсів. Оплата вартості товару може здійснена Покупцем з моменту виставлення вимоги Продавцем на протязі 14 днів. Дія цього пункту вступає в силу якщо інше не встановлено інвойсом, а також в разі якщо за час дії цього контракту у Покупця виникне поточна заборгованість перед Продавцем. Тобто, сторони між собою погодили умови відстрочки платежу про що зазначено у Інвойсі наданому до митного оформлення.
Отже, суд не приймає до уваги доводи відповідача про наявність розбіжності в умовах відстрочення платежу відповідно до наданих митному органу документів під час здійснення митного оформлення товарів.
Крім того, Інвойс визначає розмір передплати який декларантом здійснений, при цьому він також містить в собі і відомості про повну вартість поставки, що виключає будь які сумніви стосовно вартості товарів.
Суд зазначає, що в контракті зазначені не інші умови, як вказує відповідач, а можливі, тобто і з відтермінуванням платежу, але якщо платежі здійснено і це підтверджено то вимоги, зауваження митного органу жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару за ціною, що була сплачена та підтверджена у інвойсі. У таких зауваженнях відсутня будь яка логічність висновків, оскільки вони не підлягають розумному аналізу.
Щодо прайс-листа виробника товарів від 19.11.2023 б/н, в якому зазначені ціни товарів на умовах CFR ROMANIA, таким чином на думку відповідача, призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.
Жодним нормативно - правовим актом як то міжнародним так і національним законодавством не встановлено вимоги до оформлення прайс-листа та відповідно необхідності зазначення в ньому конкретного покупця товарів чи не обмеженого кола осіб. Прайс лист складається виробником товару та може бути адресованим як окремому покупцю так і не обмеженому колу при цьому може діяти в обмежений проміжок часу або без часу дії комерційної пропозиції в ньому викладеній. Суть вказаного документу зводиться до визначення вартості товару за певних умов його поставки. В даному випадку прайс лист не визначає регіон покупців, а відображає вартість товарів на визначених умовах продажу CFR ROMANIA.
Крім того, суд вказує на те, що прайс-лист не є обов'язковим для митного оформлення документом і не є визначальним для митної вартості товару.
Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.
Таким чином, відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.
Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що “формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
У зв'язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2024/000058/2 від 23.04.2024 р. прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ «БОНА ДОМУС» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 4221, 83 грн.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4221, 83 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «БОНА ДОМУС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000058/2 від 23.04.2024 року.
Стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ 44005631, м. 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальність «БОНА ДОМУС» (код ЄДРПОУ 39013881, адреса: вул. Промислова, буд. 40, м. Одеса, 65031) сплачений судовий збір у розмірі 4221, 83 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальність «БОНА ДОМУС» (код ЄДРПОУ 39013881, адреса: вул. Промислова, буд. 40, м. Одеса, 65031);
Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)
Суддя П.П.Марин