Справа № 420/27913/24
23 вересня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 27.09.20022 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію з 27.09.2022 року ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 13.04.2022 по справі №420/4190/22, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 09.09.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивача повідомлено про необхідність у 10-денний строк усунути недоліки шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Представником позивача подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначає, що будь-якого рішення пенсійного органу, яким би вирішувалося питання припинення виплати спірної доплати, та будь-які докази інформування позивача зі сторони Пенсійного органу про зміну складових пенсійної виплати не представлені. Припинення /не нарахування/ спірної доплати мало місце під час перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду, в результаті чого розмір пенсії зріс, через що жодних сумнівів щодо виплати пенсії в повному розмірі у позивача не було. Лише після звернення із заявою та отримання відповіді від відповідача позивач достовірно дізнався про припинення йому виплати спірної доплати до пенсії.
Отже, позивач зауважує, що ним вживалися заходи для отримання інформації про складові пенсійної виплати та причини припинення виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, встановленої відповідно до постанови КМ України №713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», а після отримання відповіді пенсійного органу, позивач без зайвих зволікань звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Також, у своїй заяві позивач посилається на приписи ч.3 ст.51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та наводить окремі висновки Верховного суду, викладені у постанові від 20.07.2023 у справі №420/8355/22.
За таких обставин, покликаючись на судову практику, представник позивача просить суд поновити позивачу строк звернення до суду.
Розглянувши заяву представника позивача, суддя зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суддя зазначає, що принцип єдності судової практики не має абсолютного характеру, оскільки процесуальним законодавством Велика Палата Верховного Суду, об'єднані палати, палати касаційних судів Верховного Суду наділені виключними повноваженнями у встановленому порядку відступати від раніше сформованої правової позиції з огляду на те, що в протилежному випадку це означало б неможливість виправлення судом своєї власної передчасної або «застарілої» позиції, викликаної, наприклад, нечіткістю закону (невідповідності критерію «якість закону»), що призвело до неоднакового тлумачення норм права, або виключало б можливість динамічного розвитку суспільних правовідносин та права; за певних обставин відступ від попередніх правових позицій суду касаційної інстанції узгоджується із уже усталеним виробленим у праві цивілізаційним підходом, згідно з яким «truth or stability - truth is preferable» (при конкуренції між правдивим (правильний, справедливим) і стабільним пріоритет варто віддавати першому).
Тобто, принцип єдності судової практики не є абсолютним, оскільки в протилежному випадку це означало б неможливість виправити судом свою позицію або виключало б можливість динамічного розвитку права та суспільних правовідносин.
Зокрема, у системі загального права допускається скасування попередніх прецедентів і вважається, що прецеденту можна не слідувати, якщо: його можливо відрізнити з огляду на зміну відносин у суспільстві з моменту його прийняття чи якщо змінилися відповідні правові принципи; він був вирішений per incuriam, тобто якщо при його прийнятті з певних причин не були застосовані належні приписи законодавства чи прецеденти або вони були невірно витлумачені; у разі визнання його неправильним і таким, що підлягає скасуванню, або якщо на практиці він не діє.
У даному контексті також важливо зазначити, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.
Верховний Суд в своїй постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин подання позивачем у вересні 2024 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, не нарахування та невиплати, починаючи з 27.09.2022, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
Посилання позивача на норми ч.3 ст.51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є хибними, адже вони не підлягають застосуванню до спірних правовідносин (припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713), оскільки стосуються перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців. Тому такі доводи судом відхиляються.
Також, суд вважає недоречними й посилання у заяві на правові висновки Верховного суду, викладені у постанові від 20.07.2023 у справі №420/8355/22 оскільки спір у даній справі виник з інших правовідносин, які регулюються іншими положеннями законодавством.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просить відновити виплату доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн з 27.09.2022, а з цим позовом звернувся до суду лише 04.09.2024, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії на 2000 грн. менше та наведені правові висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 01 серпня 2024 року в справі № 620/10981/23, від 08 серпня 2024 року в справі № 460/19702/23, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 27.09.2022 по 03.03.2024 (поза шести місяців до звернення до суду) і не надав належного обґрунтування та доказів щодо його поновлення строку для звернення до суду.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, заява представника позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду, що направлена до суду 18.07.2024, є необґрунтованою.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, в тому числі у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву).
Тобто, у разі повернення позовної заяви у зв'язку з неподанням особою у визначений судом строк заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними (ч. 2 ст. 123 КАС України), суд повинен застосувати приписи п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Суддя зазначає, що запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин, саме тому його застосування не може свідчити про надмірний формалізм.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права. Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа ЄСПЛ «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109).
Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивачем на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.
У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.
З урахуванням того, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, у відповідності до вимог п.9 ч.4 ст.169 КАС України, суддя вважає за необхідне позовну заяву в частині позовних вимог «визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у встановленні та виплаті з 27.09.2022 року по 03.03.2024 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату з 27.09.2022 року по 03.03.2024 року щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум» - повернути позивачу.
Щодо іншої частини позовних вимог, суддя вважає за можливе прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 КАС України та з урахуванням визначених ч.1 ст.257 КАС України.
На підставі п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 268-269 КАС України, суддя
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду від 11.09.2024 - відмовити.
Позовну заяву в частині позовних вимог «визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 27.09.20022 року по 03.03.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію з 27.09.2022 року по 03.03.2024 року ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 13.04.2022 по справі №420/4190/22, з урахуванням раніше виплачених сум.» - повернути позивачу.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ПФУ в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012), в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 04.03.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію з 04.03.2024 року ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 13.04.2022 по справі №420/4190/22, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до ч.2 ст.262 КАС України, відповідно до якої розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог ч.3 ст.162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань (ст. ст. 166-167 КАС України).
Звернути увагу учасників справи, що надання доказів відбувається в порядку ст.79 КАС України, а витребування доказів - згідно ст.80 КАС України.
Витребувати у відповідача по справі - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), зокрема:
- протоколу про призначення пенсії (висновку, атестата);
- протокол про перерахунок пенсії позивача здійснений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103;
- протоколи про перерахунок пенсії позивача, які здійснені після перерахунку на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103, від 14.07.2021 року №713, в т.ч. за рішенням суду;
- довідки, складові грошового забезпечення зазначені в якій враховувались при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103.
Зобов'язати Головне управління ПФУ в Одеській області надати до суду витребувані документи у строк для подання відзиву.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до п. 12 ч. 9 ст. 171 КАС України суд повідомляє, про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді, оскільки розгляд справи здійснюється за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин