23 вересня 2024 р. № 400/8321/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ з особливостями, передбаченими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДругого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), бульв. Квітковий, 4, корп.4, м. Южноукраїнськ, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 55002,
провизнання протиправним рішення та скасування постанови від 22.08.2024,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати рішення головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Омельченко Т.М. щодо винесення 22.08.2024 постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесені виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2024, винесеної у виконавчому провадженні ВП № 75470885 з примусового виконання постанови № 471/531/24, ухваленої Братським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17 000 грн, неправомірним, та скасувати вказану постанову від 22.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, вказав, що державний виконавець спірною постановою змінив суму штрафу, вказану у виконавчому документі. Виправлення, що були внесені державним виконавцем, не узгоджуються з нормами Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIIІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) та з положеннями затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» (далі - Інструкція).
Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), далі - Відділ або відповідач, позов не визнав, у відзиві вказав, що право на виправлення граматичних або арифметичних помилок у процесуальних документах надано державному виконавцю статтею 74 Закону. Згідно зі статтею 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за адміністративне правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу. Позивач сплатив 1 417 грн (з 17 000 грн, визначених судом), тому стягненню, на думку відповідача, підлягала сума 32 583 грн (17 000 х 2 = 34 000 - 1 417). Саме цим пояснюється виправлення у пункті 1 постановчої частини постанови про відкриття виконавчого провадження (32 583 грн замість 17 000 грн) та у пункті 3 постановчої частини постанови про відкриття виконавчого провадження (3 258,30 грн замість 3 400 грн).
Сторони були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, правом на участь у розгляді справи не скористалися, тому суд, на підставі частини третьої статті 268 та частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу у письмовому провадженні.
Як встановлено судом, 05.06.2024 (справа № 471/531/24 провадження № 3/471/256/24) Братський районний суд Миколаївської області постановив:
« ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, та призначити покарання - штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 … гривень … з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 … гривень 60 копійок.
Розстрочити ОСОБА_1 суму штрафу яка не сплачена у розмірі 17 000 гривень строком на один рік з виплатою штрафу по 1416 … гривень 67 копійок, щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки …
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення».
У Постанові суду вказано, що «… суд на підставі ч. 2 ст. 301 КУпАП, вирішив, що заява про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню та вважає за можливе відстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком на дванадцять місяців. Згідно ст. 303 КУпАП уразі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки …».
Постанова суду набрала законної сили 17.06.2024.
05.07.2024 до Відділу надійшов лист за підписом судді Баштанського районного суду Миколаївської області (від 21.06.2024 № 471/531/24/1717/24-Вих., далі - Лист). Цим Листом було направлено для виконання Постанову суду. Також у Листі було додатково зауважено про надання розстрочки для сплати штрафу на один рік та про те, що перший платіж в сумі 1 417 грн ОСОБА_1 здійснив 16.06.2024.
05.07.2024 головний державний виконавець Відділу Омельченко Тетяна Миколаївна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 75470885 з виконання Постанови суду.
У пункті 1 постанови про відкриття виконавчого провадження наведений зміст абзацу першого резолютивної частини Постанови суду; у пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження вказано про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3 400 грн.
22.08.2024 головний державний виконавець Відділу Омельченко Т.М. у ВП № 75470885 винесла постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, далі - Постанова про виправлення, правомірність якої оскаржує позивач. Підстави для виправлень - арифметична помилка, що була допущена виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження; зміст виправлень - суму стягнення 17 000 грн (абзац перший резолютивної частини Постанови суду) змінити на 32 583 грн, суму виконавчого збору (3 400 грн) змінити на 3 258,30 грн.
У відзиві Відділ зазначив, що «КУпАП взагалі не визначає таке юридичне поняття, як «розстрочка», яка передбачена виконавчим документом. Статті 301 КУпАП лише закріплює інститут відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення … як не заперечує сам позивач, останній не сплачував повністю накладений на нього штраф до 21.06.2024 (дати формування Братським районним судом Миколаївської області листа про примусове виконання постанови по справі № 471/531/24 від 05.06.2024 року). Також штраф не був сплачений і станом на 06.07.2024 (дати винесення державним виконавцем відділу ДВС постанови про відкриття виконавчого провадження). З урахуванням вказаного, факт направлення Братським районним судом Миколаївської області постанови від 05 червня 2024 року по справі № 471/531/24 … про стягнення штрафу на користь держави з ОСОБА_1 в розмірі - 17000 грн. 00 коп. для примусового виконання до відділу ДВС зобов'язує відділ ДВС стягувати штраф з ОСОБА_1 з застосуванням санкцій визначених частиною 2 статті 308 КУпАП …».
Отже, на думку відповідача, факт, що Постанову суду було надіслано для примусового виконання, свідчить про те, що штраф має сплачуватися у подвійному розмірі (у сумі 34 000 грн), і надана судом розстрочка у цьому примусовому виконанні до уваги не береться.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
В абзаці третьому частини третьої статті 74 Закону № 1404 вказано, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Оскільки у пункті 1 постанови про відкриття виконавчого провадження, про що вказано вище, наведений зміст абзацу третього резолютивної частини Постанови суду (цитата з судового рішення), зміна державним виконавцем вказаної судом суми не може визнаватися виправленням арифметичної помилки.
Суд зауважив, що у пункті 1 Постанови про виправлення вказано: «Внести виправлення до документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 22.08.2024 …». Датою постанови про відкриття виконавчого провадження є 05.07.2024.
Як вказано вище, у Постанові суду зазначено, що штраф у сумі 17 000 грн ОСОБА_1 має сплачувати протягом року, по 1 416,67 грн щомісяця (17 000 : 12). У Законі № 1404 відсутня норма, що визначає особливості порядку примусового виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання. Проте, у пункті 6 розділу ІІІ Інструкції (положення якої, відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1404, є обов'язковими для відповідача) вказано, що у разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати.
Перший платіж в сумі 1 416,67 грн, згідно з абзацом третім резолютивної частини Постанови суду, ОСОБА_1 мав сплатити протягом місяця з дня набрання Постановою суду законної сили, тобто не пізніше 17.07.2024. У Листі вказано, що суму 1 417 грн ОСОБА_1 сплатив 16.06.2024. Відповідно, станом на 05.07.2024 (дата відкриття виконавчого провадження) строк сплати навіть за другим платежем не сплинув, що виключало відкриття виконавчого провадження зі стягнення суми 32 583 грн та стягнення виконавчого збору в сумі 3 258,30 грн (Постанова про виправлення).
Частину другу статті 308 КУпАП (зміст наведений вище) необхідно застосовувати у поєднанні з частиною першою цієї ж статті, в якій вказано: «У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом». Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У Постанові суду, про що вказано вище, встановлений інший строк для сплати штрафу. Тому, на думку суду, підстави для стягнення подвійного розміру штрафу відсутні.
Якщо державний виконавець, незважаючи на висновок суду про розстрочку, керувався статтею 308 КУпАП, то вказані у Постанові про виправлення сума стягнення - 32 583 грн та сума виконавчого збору - 3 258,30 грн визначені неправильно. У частині другій статті 308 КУпАП зазначено, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу. З 17 000 грн штрафу ОСОБА_1 , до набрання Постановою суду законної сили, сплатив 1 417 грн, про що державному виконавцю було відомо з Листа. Відповідно, залишок суми штрафу склав 15 583 грн, саме ця сума, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, мала би стягуватися (у тому випадку, якби суд не розстрочив сплату штрафу) у примусовому порядку. За такого, подвійний розмір штрафу дорівнював би 31 166 грн, а не 32 583 грн.
На підставі викладеного суд встановив, що у державного виконавця не було законних підстав для внесення тих змін, про які вказано у Постанові про виправлення, тому суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигувань відповідача.
Керуючись статями 139, 241-243, 246, 250, 255, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (бульв. Квітковий, 4, корп.4, м. Южноукраїнськ, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 55002, ідентифікаційний код: 45112306) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Омельченко Тетяни Миколаївни від 22.08.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі - постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 75470885.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (бульв. Квітковий, 4, корп. 4, м. Южноукраїнськ, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 55002, ідентифікаційний код: 45112306) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна