Рішення від 24.09.2024 по справі 400/5856/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 р. № 400/5856/24

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005,

провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років в поліції;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 28.02.2005 - 10.04.2006 у загальній кількості 00 років 06 місяців 21 день.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що проходила службу в ГУНП України в Миколаївській області. У червні 2024 року звернулась до відповідача з заявою про зарахування до її календарної вислуги років вислугу в пільговому обчисленні час роботи в органах внутрішніх справ. Відповідач відмовив у зарахуванні пільгової вислуги та зазначив про можливість такого обчислення лише при призначенні пенсії за наявності необхідної календарної вислуги років.

Ухвалою від 26.06.2024 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Відповідач подав до суду відзив на позов, заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що до календарної вислуги років є можливим зарахування пільгової вислуги років, що впливає при призначенні пенсії на визначення її розміру. Для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімальному розмірі, визначеному Законом № 2262. Крім того, при визначенні права на призначення пенсії, зарахування до календарної вислуги років пільгової вислуги років Законом не передбачено. Тому відмова відповідача у зарахуванні пільгової вислуги років до календарної є правомірною.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 в період з 12.02.2002 по 06.11.2015, з 07.11.2015 проходила службу на різних посадах в УМВС України в Миколаївській області, ГУНП в Миколаївській області. З 04.09.2023 і по теперішній час проходить службу на посаді інспектора відділу формування та супроводження інформаційних ресурсів, інформаційної підсистеми розшукового призначення управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Миколаївській області.

Відповідно до листа ГУНП в Миколаївській області календарна вислуга років позивачки станом на 11.06.2024 становить 21 рік 08 місяців 27 днів. До вислуги років на пільгових умовах зараховується період з 28.02.2005 до 10.04.2006.

07.06.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою про зарахування до її календарної вислуги років, вислуги в пільговому обчисленні за час роботи в органах внутрішніх справ.

Листом від 12.06.2024 позивачці відмовлено в зарахуванні до календарної вислуги років вислугу в пільговому обчисленні, оскільки вислуга poків на пiльгових умовах зараховується до вислуги poків для визначення розмiру пенсiї при призначеннi пенсiї за вислугу poкiв.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Умови призначення пенсії за вислугу років, однією з яких є наявність певної вислуги років встановлені статтею 12 Закону №2262-ХІІ.

Згідно пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Статтею 17 Закону № 2262 визначені види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а саме, відповідно до частини першої, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема: а) військова служба; б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 Закону № 2262, а саме, до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відтак, Законом № 2262 визначені умови призначення пенсії за вислугою років (стаття 12) та види служби і періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії (стаття 17).

Отже, призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону № 2262 пов'язане з моментом звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років. Так, зокрема у разі звільнення зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше особа набуває права на пенсію за Законом № 2262.

Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії i грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького i рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393), який проводиться саме з метою призначення пенсії відповідно до закону № 2262-ХІІ.

У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 відступив від правових висновків, від 22.11.2018р. у справі №161/4876/17, від 15.08.2019р. у справі №281/459/17, від 27.03.2020р. у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

У зазначеній вище постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 Верховний Суд висловив правову позицію, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

В подальшому, зазначений правовий висновок був відображений у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №140/1753/19, від 04.06.2021 у справі № 755/2575/17, від 04.06.2021 у справі №761/8515/17, від 08.08.2021 у справі №320/4635/20, від 01.11.2021 у справі №620/1837/20, тощо.

Правове регулювання та правові позиції Верховного Суду, викладені в зазначених вище судових рішень касаційного суду, дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положенням цього Закону не суперечить.

Таким чином, суд зазначає, що позивачка має право на врахування у вислугу років пільгову вислугу за час проходження служби за періоди з 28.02.2005 до 10.04.2006 відповідно до Порядку № 393.

Порядком №393 прийнятим на виконання Закону №2262-XII і його положеннями визначаються виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення.

Положення ст. 17 Закону №2262 застосовуються виключно тільки під час розрахунку вислуги років при призначенні пенсій за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

Суд зауважує, що нормами статті 12 Закону №2262-XII передбачено призначення пенсії за вислугу років, але після звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років.

Вказане дає підстави для висновку, що Порядок №393 встановлює обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до профільного Закону для визначення розміру пенсії, а не для визначення права на призначення пенсії, де критерієм для визначення цього права є тільки календарна вислуга років передбачена ст. 12 закону України №2262-ХІІ.

В матеріалах справи відомостей, які б підтверджували звернення позивача до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу, немає.

Зі змісту звернення ОСОБА_1 до відповідача вбачається, що вона просить здійснити перерахунок та зарахувати їй до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років в пільговому обчисленні.

До того ж, позивачка на момент звернення до суду проходить службу у ГУНП в Миколаївській області та не зверталась за призначенням пенсії за вислугу років.

Отже, відповідач не відмовляв позивачці у підготовці матеріалів в установленому порядку для призначення пенсії на пільгових умовах. Тому, права позивача в частині зарахування пільгової вислуги років до календарної при призначенні пенсії за вислугу років ще не порушено.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 40108735) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 24.09.2024.

Суддя Н.О. Бульба

Попередній документ
121835054
Наступний документ
121835056
Інформація про рішення:
№ рішення: 121835055
№ справи: 400/5856/24
Дата рішення: 24.09.2024
Дата публікації: 26.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (07.04.2025)
Дата надходження: 21.06.2024
Предмет позову: визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
07.04.2025 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄЩЕНКО О В
суддя-доповідач:
БУЛЬБА Н О
ЄЩЕНКО О В
відповідач (боржник):
Головне управління Національної поліції в Миколаївській області
за участю:
Манулікова Ольга Олександрівна
позивач (заявник):
Федорович Наталія Дмитрівна
представник позивача:
адвокат Мозжерін Юрій Сергійович
секретар судового засідання:
Недашковська Я.О.
суддя-учасник колегії:
КРУСЯН А В
ЯКОВЛЄВ О В