про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2024 року м. Київ № 320/43018/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління поліції в Київській області про визнання протиправними, скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сироткіну А.О. звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Нєбитова Андрія № 49о/с від 16.03.2022 року «По особовому складу» в частині звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 капітана поліції ОСОБА_1 (0058790), заступника начальника відділу розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 14.03.2022 року №56 в частині пункту 6 «За порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини з статті 1, статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за N? 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 N 1 179, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 N 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 10 по 14.03.2022 для виконання завдань пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам, поданні неналежного прикладу підлеглим працівникам поліції, створенні своїми діями не сприятливого стану морально-психологічного клімату в колективі, заступника начальника відділу розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби»;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.03.2022 року по день поновлення на роботі з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів із розрахунку його середньоденної заробітної плати 857 грн. 86 коп.;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616) поновити на роботі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) негайно.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено окремий строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а саме встановлений місячний строк звернення.
Вказана норма кореспондується із нормами абзацу другого статті 233 Кодексу закону про працю, згідно якої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Предметом спору в даній справі є оскарження наказів Головного управління поліції в Київській області № 49о/с від 16.03.2022 року «По особовому складу» щодо звільнення позивача зі служби та № 56 від 14.03.2022 року щодо порушення трудової дисципліни.
Відтак, враховуючи встановлений законодавцем місячний строк звернення до суду у вказаній категорії справ, останнім днем звернення до суду щодо оскарження вказаних наказів є 17.04.2022 та 15.04.2022 відповідно.
Водночас, вказана позовна заява була сформована та подана через електронний кабінет користувача «Електронний суд» 01.08.2024, тобто з порушенням строку, визначеного частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, більше ніж у 2 роки та 4 місяці.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, разом з позовною заявою представником позивача долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду, за результатами вивчення змісту якої, судом не встановлено поважних причин такого пропуску.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що позивачем, після отримання ним 16.03.2022 копії наказу, засобами поштового зв'язку 29.03.2022 до суду було направлено позовну заяву про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підтверджується поштовою квитанцією.
Як стверджує позивач, він « 18.07.2024 року прийшов до суду аби дізнатися на якому етапі розгляду його справа та виявив, що справа відсутня в суді і навіть не зареєстрована».
В подальшому, як зазначено позивачем, з метою збільшення матеріалів у справи, позивач запитав копію матеріалів службового розслідування в ГУНП в Київській області. Листом від 22.07.2024 року № 385/109/15/01-24 позивачем було отримані копії наказу про звільнення, призначення службового розслідування, висновок та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Водночас, суд не вбачає у вказаних обставинах поважності причин пропуску строку звернення, з огляду відсутність у діях позивача більше двох років активної поведінки щодо захисту своїх справ. Зокрема, подавши позов до суду позивач міг та мав цікавитися щодо руху його справи.
Крім того, з наданої позивачем у якості доказу квитанції про надсилання позову, не вбачається за можливе встановити ким і що саме надсилалося на адресу Київського окружного адміністративного суду 29.03.2022, оскільки вказана квитанція не містить ані імені відправника, ані опису вкладення до поштового відправлення.
Також, суд звертає увагу позивача, що лист від 22.07.2024 року № 385/109/15/01-24 у відповідь на його звернення, на який посилається позивач, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Позивач, необґрунтовано не дотримуючись порядку, встановленого законодавцем, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, і не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
За висновком Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується з принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин та доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин та доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.