23 вересня 2024 року Київ № 320/18273/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
до суду 31.01.2024 через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Горшкової А.О. з позовом (зареєстрований 27.04.2024, автоматизований розподіл здійснено 29.04.2024) до Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Із урахуванням уточненої позовної заяви просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 02.01.2024 № 5 «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування до начальника відділу превенції Подільського УП ГУ НП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 (0039358) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09.01.2024 № 30 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; поновити ОСОБА_1 , капітана поліції, на посаді начальника відділу превенції Подільського УП ГУ НП у м. Києві; стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту його незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення про його поновлення.
Ухвалою суду від 24.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши клопотання, суд зазначає таке.
За змістом статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
За нормами частини п'ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності.
Так, в обґрунтування необхідності розгляду справи в судовому засіданні відповідач пояснив, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між сторонами, має досить важливе значення для відповідача і вимагає повного та всебічного встановлення обставин цієї справи. Окрім цитувань норм чинного законодавства щодо права на подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зазначили також про необхідність виклику для допиту в якості свідків членів дисциплінарної комісії відповідача, які проводили службове розслідування відносно позивача, наслідком якого стало видання оскаржуваного наказу. Крім того відповідач має бажання надати усні пояснення по суті спору, а також надати додаткові пояснення та докази. Стверджували про важливе значення цієї справи для відповідача, а також про значний суспільний інтерес.
Разом із тим, представником відповідача не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів. Суд ураховує і те, що відповідач не обмежений в праві надавати пояснення в письмовій формі.
До того ж, позивач, який звернувся за захистом свого порушеного права, - клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не подавав.
Натомість, відповідач, який подав клопотання, - є суб'єктом владних повноважень, процесуальна діяльність якого направлена на доведення правомірності оскаржуваного рішення, винесеного в порядку реалізації відповідачем владних управлінських повноважень. Така діяльність відповідача полягає в подачі до суду всіх наявних належних документів (їх копій), які стосуються предмету позову. Саме такі документи відповідач може подати до суду, як належні і допустимі докази.
Ураховуючи викладене, зважаючи, що будь-яких вагомих підстав та обґрунтованих пояснень необхідності розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін представник відповідача не навів, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається, у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Щодо тверджень позивача про виклик свідків, суд зазначає, що вказана категорія справ розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання.
У разі необхідності в допиті свідків судом будуть вжити заходи щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, від позивача до суд надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи в рамках кримінального провадження № 42023100000000475.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справ, судом враховано таке.
За положеннями пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що підставою для прийняття оскаржуваних наказів та звільнення зі служби позивача стало повідомлення позивачу про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України в рамках кримінального провадження № 42023100000000475. На думку позивача викладене свідчить про наявність обставин, які унеможливлюють продовження судового розгляду цієї справи.
Ураховуючи, що прийняття оскаржуваних наказів та звільнення зі служби позивача відбулось у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, а, не як стверджує позивач, у зв'язку з повідомленням йому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України в рамках кримінального провадження № 42023100000000475, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 12, 160, 179, 236, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
Відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.