ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" вересня 2024 р. справа № 300/3347/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТзОВ Виробничо-комерційного підприємства «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Івано-Франківське відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом до ТзОВ Виробничо-комерційного підприємства «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятого інвалідом, повинен був до 17.04.2023 самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 143523,05 грн., оскільки вищезазначена сума відповідачем не була сплачена, утворилася заборгованість у розмірі 143523,05 грн. та пеня за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 287,04 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить задовольнити позов та стягнути на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з ТзОВ Виробничо-комерційне підприємство «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» заборгованість по адміністративно-господарським санкціям та пені в загальній сумі 143810,09грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження.
09.05.2024 року через «Електронний суд» від ТзОВ Виробничо-комерційного підприємства «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Згідно з розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 72 осіб, з них присутні 2 працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 10333659,8 грн., середньомісячна заробітна плата штатного працівника за рік 143523,05 грн.
Позивач вказує, що відповідачем не забезпечено працевлаштування 1 особи з інвалідністю, із врахуванням того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2023 рік становила 72 осіб, а кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно якщо працює від 25 осіб і більше становить 3 особа, якій за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність. Проте відповідачем працевлаштовано 2 особи з інвалідністю.
Оскільки вищезазначена сума відповідачем не була сплачена, утворилася заборгованість у розмірі 143810,09 грн., а також пеня у сумі 287,04 грн. то, позивач, з метою примусового стягнення коштів, звернувся із позовною заявою до суду.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, вирішуючи, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, застосовує положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (надалі, також - Закон №875-XII), постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", затвердженого вказаною постановою Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 та Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на час дії спірних правовідносин.
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами, визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Право осіб з інвалідністю на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо, з урахуванням їх обмежених можливостей.
Частина 3 статті 18 Закону №875-XII встановлює обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1-3 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Частиною 9 статті 19 Закону № 875-XII встановлено обов'язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно із вказаним Порядком, Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007.
Згідно Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідності, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 72 особи, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 143523,05 грн. Даний документ розміщено в електронному кабінеті роботодавця, на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування осіб з інвалідністю. А саме, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву спростовує доводи позивача щодо не працевлаштування осіб з інвалідністю, отже і порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
На підтвердження даного твердження вказує наступне.
В 2023 році на ТОВ ВКП «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» працювали 3-и особи із інвалідністю, а саме:
- ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_3 .
На підтвердження статусу працівників як осіб з інвалідністю відповідачем надано:
- довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №572266 на ім'я ОСОБА_1 ;
- пенсійне посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_1 ;
- довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 403916 на ім'я ОСОБА_3 ;
- довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААТ № 579122 на ім'я ОСОБА_3 ;
- довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 856043 на ім'я ОСОБА_2 .
Зазначеним вище особам інвалідність була встановлена до моменту початку повномасштабної війни з російською федерацією (до 24.02.2022р.), що підтверджується документами, що додаються до цього відзиву.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету міністрів України від 8 березня 2022 року № 225 «Про деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
З наведеного вбачається, що протягом 2023 року у ТОВ ВКП «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» працювали 3-и особи із інвалідністю, а отже нашим відповідачем були виконані встановлені законом нормативи по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Враховуючи вищевказане, на переконання суду, створення робочих місць для осіб з інвалідністю супроводжується обов'язком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів. Оскільки відповідач, впродовж 2023 року забезпечив працевлаштування особи з інвалідністю в необхідній кількості робочих місць (3 робочих місць), суд дійшов висновку про неправомірність стягнення з ТОВ ВКП «Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів» адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 143810,09 грн, згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.