23 вересня 2024 року Справа № 280/6687/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м.Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115)
до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,
18.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000015/2 від 28.02.2024.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 23.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 02.08.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
15.05.2023 року ТОВ «ТД «АМТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією ZHEJIANG SAFUN INDUSTRIAL CO. LTD., CHINA (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № SAFUN-1-2023TD на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №1 від 20.06.2023, рахунку-фактури від 07.11.2023 за №23SP-SR0725-2 було здійснено поставку TOB «ТД «AMT» товарів (газонокосарки).
Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».
27.02.2024 року декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ №24UA403020002991U1, на товар, що зазначений в гр. 31 МД: «Газонокосарки виробництва торговельних марок "Vitals" для газонів, парків, спортивних майданчиків: газонокосарки що складаються з пластикового корпусу, закріпленого на металевій рамі з колісним шасі, з встановленим електричним двигуном з живленням від загальної електромережі, несамохідні, у яких скіс проводиться горизонтально розташованим обертовим лопатевим ножем, з послідуючим викидом в траво збірник або мульчування через задній викид, в комплекті з приладдям для налагоджування та обслуговування: газонокосарки серія "Vitals Master", мод.EZP-401s -640шт. Галузь застосування - скошування травина присадибній ділянці, в садку, в сквері, парку.».
Митну вартість товару позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист № б/н від 07.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 23SP-SR0725-2 від 07.11.2023; коносамент № ВШ23110077В від 10.11.2023; накладна УМВС № 03146 від 08.02.2024; автотранспортна накладна № 00017317 від 23.02.2024; декларація про походження товару № 23SP-SR0725-2 від 07.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 168 від 25.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № L70296 від 24.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати № б/н від 05.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка №1/59 від 12.09.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 1 від 20.06.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № SAFUN-1-2023TD від 15.05.2023; договір (контракт) про перевезення № 2110/912/2019 від 21.10.2019; інші некласифіковані документи - Тех. опис № б/н від 26.02.2024.
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме:
1. Згідно з рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг №L70296 від 24.01.2024 термін сплати рахунку становить 14.02.2024, проте до митого оформлення не подано документів, які б свідчили про оплату транспортно-експедиційних послуг по вказаному рахунку. У зв'язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати.
2. Згідно з п. 4.2 договору на перевезення від 21.10.2019 № 2110/912/2019 мають бути надані акти виконаних робіт та заявки, які до митного оформлення не подані. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати.
3. Відповідно до рахунку на перевезення № L70296 від 24.01.2024, виділено послуги з морського перевезення та залізничного перевезення, що надані Global Conteiner Lines Latvija SIA, проте згідно з накладною УМВС зазначено, що перевізником вантажу є «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Conteiner Lines Latviia SIA» та «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.», що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості.
4. Прайс-лист від 15.05.2023 № б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію, що стосуються лише даної поставки та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Листом № 001-27/02 від 27.02.2024 позивачем повідомлено митницю про те, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв'язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами. Крім того, було надано: виписку з банківського рахунку № б/н від 06.11.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 15.05.2023; комерційна пропозиція № б/н від 19.05.2023.
28.02.2024 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403020/2024/000015/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
У рішенні зазначено, що за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 11.01.2024 № UA403070/2024/000296 на рівні 2.73 дол США/кг, що станом на 28.02.2024 вартість на рівні 28,7196 дол США/шт. (Умови поставки - FOB, Товар - Газонокосарки виробництва торговельних марок "Vitals" для газонів, парків, спортивних майданчиків: газонокосарки що складаються з пластикового корпусу, закріпленого на металевій рамі з колісним шасі, з встановленим електричним двигуном з живленням від загальної електромережі, несамохідні, у яких скіс проводиться горизонтально розташованим обертовим лопатевим ножем, з послідуючим викидом в траво збірник або мульчування через задній викид, в комплекті з приладдям для налагоджування та обслуговування: газонокосарки серія "Vitals Master", мод.EZP-383ib -448шт.; Комплектація згідно тех. документації. Торговельна марка: "Vitals", Країна виробництва: CN, Виробник: "JULVON POWER MACHINERY(NINGDE)" CO., LTD). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».
Позивач задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 24UA403020003112U0 від 29.02.2024.
Позивач вважає, що митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.
Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.
Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
Так, митним органом в якості розбіжності зазначено, що згідно з рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг №L70296 від 24.01.2024 термін сплати рахунку становить 14.02.2024, проте до митого оформлення не подано документів, які б свідчили про оплату транспортно-експедиційних послуг по вказаному рахунку. У зв'язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати. Згідно з п. 4.2 договору на перевезення від 21.10.2019 № 2110/912/2019 мають бути надані акти виконаних робіт та заявки, які до митного оформлення не подані. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати.
Крім того, відповідно до рахунку на перевезення № L70296 від 24.01.2024, виділено послуги з морського перевезення та залізничного перевезення, що надані Global Conteiner Lines Latvija SIA, проте згідно з накладною УМВС зазначено, що перевізником вантажу є «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Conteiner Lines Latvija SIA» та «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D.», що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Додатковою угодою №10-2 від 13.02.2024 до договору фрахту №2110/912/2019 строк оплати рахунку №L70296 від 24.01.2024 був змінений, а тому до митниці і не було надано платіжних документів на підтвердження оплати рахунку у зв'язку з їх відсутністю на день декларування та митного оформлення. Оскільки відповідач в процесі консультацій у своєму електронному повідомленні до декларанта не визначав дане зауваження як чинник розбіжностей при визначенні переліку документів, що вимагалися від позивача відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України (дане зауваження з'явилося виключно в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості), через що позивач і не мав змоги надати пояснення щодо наявності в нього даної додаткової угоди на стадії консультацій та тим самим зняти дану підставу для коригування.
Факт оплати рахунку №L70296 від 24.01.2024 підтверджується платіжною інструкцією №34 від 20.03.2024.
Крім того, пунктом 4.2 договору фрахту №2110/912/2019 від 21.10.2019 не передбачено обов'язку для перевізника надавати одночасно і акти виконаних робіт, і заявки. До того ж, заявка на перевезення №1/59 від 12.09.2023 надавалася митниці на день декларування разом з ЕМД № 24UA403020002991U1 від 27.02.2024, що підтверджується її графою 44 та спростовує зауваження митниці в цій частині.
По-третє, перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до укладеного договору фрахту №2110/912/2019 від 21.10.2019, згідно якого перевізником виступала компанія «Global Container Lines Latvija SIA».
З рахунку на оплату транспортних послуг №L70296 від 24.01.2024 та довідки про транспортні витрати від 05.02.2024 вбачається, що здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу - морським транспортом (для підтвердження факту здійснення морського перевезення видавався морський коносамент №BW23110077B від 10.11.2023) та наземним залізничним транспортом (накладна №03146 від 08.02.2024).
Відповідно до ст. 128 Кодексу торговельного мореплавства України, умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України "Про мультимодальні перевезення".
Відповідно до ст. 133 цього ж Кодексу, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.
Відповідно до ч. ст. 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
З наведеного вбачається, що спеціальними правовими нормами передбачена можливість для оператора мультимодального перевезення, яким в даному випадку виступає компанія «Global Container Lines Latvija SIA» залучення інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення та виставлення єдиного рахунку за надані послуги з перевезення, тобто компанія «INTERNATIONAL CARGO SERVICE H.D» були залучена до виконання наземного перевезення основним перевізником. З даною компанією ТОВ «ТД «АМТ» не має жодних договірних відносин.
Після виконання своїх обов'язків щодо перевезення вантажу, компанія перевізник виставила єдиний рахунок №L70296 від 24.01.2024 на оплату послуг з морського перевезення товару та його наземного перевезення.
На підставі зазначеного можна дійти висновку, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно згідно взаємодії з основним перевізником. В свою чергу залучення основним перевізником будь-яких суб'єктів (на виконання обов'язку "організувати перевезення") характеризує лише обраний спосіб виконання наявних у нього зобов'язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, котрий розрахунки здійснював виключно з основним перевізником.
З приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією- перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ "Фосдайк Груп».
Твердження відповідача проте, що прайс-лист №б/н від 15.05.2023 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність, суд не приймає як обґрунтування для коригування митної вартості.
Суд зазначає, що прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс-лист не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27 червня 2019 року у справі № 0840/3083/18, від 13 вересня 2019 року у справі № 820/859/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 520/10709/18.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що позивачем в процесі здійснення митного оформлення було надано усі необхідні первинні документи, зміст яких містить усі відомості про об'єкт (товар) митного оформлення та його ціну згідно контракту (договору), що дає підставу застосовувати основний метод визначення митної вартості згідно статті 57 Митного кодексу України, а саме - за ціною договору.
Крім того, зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 11.01.2024 № UA403070/2024/000296.
Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000015/2 від 28.02.2024 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м.Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості №UA403070/2024/000015/2 від 28.02.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м.Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 23.09.2024.
Суддя О.В. Конишева