23 вересня 2024 року Справа № 280/8701/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича (69095, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 58, ЄДРПОУ 43315529)
про визнання протиправними та скасування постанов, зняття арешту з коштів
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича, в якому просить:
визнати протиправними та скасувати постанови по зведеному виконавчому провадженню № 75150512 про стягнення виконавчого збору у сумі 547,24 дол. США; постанову по виконавчому провадженню №61474343 про стягнення виконавчого збору у сумі 1036,71 дол. США, винесені 27.05.2024 відповідачем;
зняти арешти з коштів позивача по зведеному виконавчому провадженню №75150512 від 28.05.2024 у розмірі 1036,71 дол. США та 457,69 грн, 547,24 дол. США та 267,57 грн;
скасувати постанову по зведеному виконавчому провадженню № 75150512 від 28.05.2024, якою відповідач звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, при чому вказує, що здійснювати відрахування потрібно з суми 65701,94 грн, хоча у постановах про стягнення виконавчого збору розмір стягнення виконавчого збору визначений у дол. США, тобто відповідач самостійно вибрав модель поведінки при виконанні судового рішення.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Щодо строку звернення до суду позивач зазначив наступне.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву за правилами п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач оскаржує постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесені 27.05.2024 та 28.05.2024 відповідачем, при цьому, із адміністративним позовом до суду останній звернувся лише 17 вересня 2024 року (дата подання позову до канцелярії суду).
До позовної заяви позивач додано заяву, в якій просить суд поновити строк звернення до суду. На обґрунтування заяви зазначає, що 29.05.2024 позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме по закінченим виконавчим провадженням, як фактично виконаним у квітні 2024 року орган державної виконавчої служби у травні 2024 року повторно відкрив виконавчі провадження і протиправно почав проводити виконавчі дії. Зауважує, що позивач вчасно 06.06.2024 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/1940/15-ц за захистом своїх прав зі скаргою, однак ухвалою від 05.07.2024 скарга була не задоволена і позивач звернувся із апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного суду. Наголошує, що апеляція досі не розглянута по різним причинам. Апелянт не сподівався на такий тривалий судовий розгляд в часі і тому не звернувся до суду своєчасно, так як вважав, що захистить свої порушені права в районному суді. Вказує, що двічі звертався зі скаргою на дії державного виконавця до Міністерства юстиції України, але відповіді не отримав. Зважаючи на викладене, а також те, що позивач опинився в складних життєвих умовах внаслідок форс-мажорних обставин, це значне пошкодження квартири в смт Степногірськ, недопуск позивача до розгляду у суді його порушених прав суттєво вплине на його соціальний стан, просить поновити процесуальний строк звернення до суду із цим позовом.
Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Пред'явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі. Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.
Перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства.
Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.
Так, тривалий розгляд скарги позивача у суді апеляційної інстанції не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач не був позбавлений можливості звернення із позовом одразу до адміністративного суду. При цьому, зі змісту пояснень підставою для звернення з даним позовом до суду слугувало не порушення прав позивача, а його не згода з результатами розгляду Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця та тривалий строк судового розгляду.
У постанові від 25.08.2022 у справі №240/3771/21 Верховний Суд вказав, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Тобто, посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Крім того, введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а з конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до тепер.
Отже, воєнний стан введено на всій території України. При цьому, суд враховує, що позивач не є фізичною особою, яка безпосередньо бере участь у захисті держави України. Крім того, як зазначає сам позивач, він є юристом за фахом.
Суд звертає увагу, що позивачем не подано до суду жодних належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, позивач не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законодавством строку.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Згідно з ч. 1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Крім того, у відповідності до п. 4, 5 ч. 5 цієї статті Кодексу у позовній заяві зазначається, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, у п. 1 прохальної частини позову позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по зведеному виконавчому провадженню № 75150512 про стягнення виконавчого збору у сумі 547,24 дол. США. При цьому, до позовної заяви вказаної постанови позивачем не додано, проте долучено постанову державного виконавця від 27.05.2024 по виконавчому провадженню № 61474058 про стягнення виконавчого збору у сумі 547,24 дол. США та 267,57 грн.
А відтак, позивачу необхідно надати до суду позов із уточненням прохальної частини та/або надати спірне рішення.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича про визнання протиправними та скасування постанов, зняття арешту з коштів залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем:
позовної заяви із уточненням прохальної частини та/або належним чином завірену копію постанови по зведеному виконавчому провадженню № 75150512 про стягнення виконавчого збору у сумі 547,24 дол. США, а також її копії відповідно до кількості учасників справи;
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом з відповідними доказами.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак