24 вересня 2024 року Справа № 280/6538/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663),
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області № 0053910-2410-0829-UA23060070000082704 від 15.02.2024 року про нарахування до сплати ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання за 2023 рік в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 5 024,81 грн. за житлову квартиру АДРЕСА_2 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області № 0053911-2410-0829-UA23060070000082704 від 15.02.2024 року про нарахування до сплати ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання за 2023 рік в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 3 057,40 грн. за житлову квартиру АДРЕСА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у спірних податкових повідомленнях-рішеннях відповідачем зазначено про нарахування позивачу до сплати суми податкового зобов'язання за 2023 рік в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 5 024,81 грн. за житлову квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 112,30 кв. метрів та в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 3 057,40 грн. за житлову квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 68,33 кв. метрів. Вказує, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в місті Запоріжжі за 2023 рік нараховується відповідно до рішення Запорізької міської ради (шостого скликання п'ятдесят п'ятої сесії) за №5 від 28.01.2015 року (із змінами та доповненнями), яким зменшено база оподаткування для квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів, а не на 60 кв. метрів, як визначає відповідач. Зазначає, що оскільки вказані в податкових повідомленнях-рішеннях квартири, окремо кожна з них має загальну площу відповідно - 68,33 кв. метрів та 112,30 кв. метрів, тобто кожна з них є менш ніж 120,00 кв. метрів, то жодна із вказаних квартир, у даному випадку, не підпадає і не підлягає оподаткуванню, щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за вказаний податковий звітний період (2023 р.). З урахуванням вищезазначеного вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.
31.07.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№35581), в якому останній зазначає, що розрахунок податку позивачу за 2023 року здійснено виходячи із загальної площі квартир у розмірі 180,63 кв. метрів, пільги у розмірі 60 кв. метрів та ставки податку у розмірі 1 відсотка від МЗП на 2023 рік - 67,00 грн., (180,63 кв.м. - 60 кв.м.) * 67,00грн = 8082,62 грн. На підставі вищенаведеного ГУ ДПС у Запорізькій області були сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф» на вищезазначені об'єкти від 15.02.2024року №0053911-2410-0829-UA23060070000082704 на суму 3057,40 грн, № 0053910-2410- 0829- UA23060070000082704 на суму 5024,81 грн за звітний 2023 рік. Вважає, що винесені ГУ ДПС у Запорізькій області вищезазначені податкові повідомлення-рішення винесені з дотриманням вимог статті 58 Податкового кодексу та не суперечать Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 №1204. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 19.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі №280/6538/24 та призначено розгляд справи без повідомлення сторін та призначення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є власником 2-х об'єктів житлової нерухомості: квартири за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 112,3 кв. метрів; квартири за адресою: АДРЕСА_5 загальною площею 68,33 кв. метрів.
15.02.2024 ГУ ДПС у Запорізькій області винесено відносно ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення форми “Ф» № 0053910-2410-0829- UA23060070000082704, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2023 рік на загальну суму 5024,81 грн. та №0053911-2410-0829-UA23060070000082704, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2023 рік на загальну суму 3057,40грн.
ОСОБА_1 було подано скаргу до ДПС України на вказане податкове повідомлення-рішення.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № 23953/6/08-01-24-03-13 від 13.06.2024 скаргу залишено - без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 6.3 статті 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи пп.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 “Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі - Положення про податок на майно), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.
Відповідно до п.2.4.1. Положення про податок на майно, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно п. 2.5.2 Положення про податок на майно, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:
-квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;
-будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;
-різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів).
Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. метр бази оподаткування.
Вказане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача у справі.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.11.2018 у справі №817/2019/17, фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.
Крім того, суд також враховує висновок Верховного Суду викладений в постанові від 15.05.2019 у справі №825/1496/17, відповідно до якого, встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов'язковими.
Згідно пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Таким чином, аналізуючи вищевказані положення ПК України та Положення про податок на майно, суд висновує, що нульова ставка податку встановлюється для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартир незалежно від їх кількості площа яких не перевищує на 120 кв. метрів, в інших випадках обома нормативними актами передбачено зменшення бази оподаткування для квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу на праві приватної власності належать квартири за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 112,3 кв. метрів; квартира за адресою: АДРЕСА_5 загальною площею 68,33 кв. метрів.
Отже, позивач є власником нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, а саме, квартир, загальна площа яких становить 180,63 кв.м (112,3 + 68,33), тому в даному випадку не може бути застосована нульова ставка податку, як це передбачено Положенням про податок на майно.
Відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відповідачем під час нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за даними об'єктами нерухомості за 2023 рік застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 60 кв.м, що суд вважає вірним, так як загальна площа квартир перевищує 120 кв.м. Ставка податку відповідно до розрахунку 1%, що не є спірним.
Одночасно, суд відхиляє доводи позивача про те, що кожна з квартир має загальну площу менш ніж 120,00 кв. метрів і не підлягає оподаткуванню за вказаний податковий звітний період, так як положеннями ПК України та Рішення Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 передбачено, що базою оподаткування є саме загальна площа квартир, не залежно від їх кількості.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0053910-2410-0829-UA23060070000082704 від 15.02.2024, № 0053911-2410-0829-UA23060070000082704 від 15.02.2024 не підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню повністю.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.09.2024.
Суддя Л.Я. Максименко