Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5473/24
Провадження №: 2-о/332/214/24
23 вересня 2024 р. м.Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,
ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із заявою в порядку окремого провадження, зазначивши в якості заінтересованої особи Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, а саме: встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Власівка, Токмацький район, Запорізька область, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Токмак, Пологівського району, Запорізької області.
Заяву обґрунтовує тим, що його батько помер на тимчасово окупованій території, отримати оригінал його медичного свідоцтва про смерть неможливо. З цих підстав заявнику було в усній формі відмовлено у реєстрації смерті Заводським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), куди він звернувся із усною заявою. Внаслідок цих обставин, отримання свідоцтва про смерть в органах РАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно для отримання свідоцтва про смерть, виданого державою Україна та в подальшому, для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріуса. Враховуючи наведене просить заяву задовольнити.
Ухвалою судді Заводський районний суд м. Запоріжжя від 23.09.2024 вищезазначену заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання з повідомленням (викликом) осіб.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в прохальній частині заяві просив розглянути справу за його відсутності, просить заяву про встановлення факту смерті задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення заяви не заперечує.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Статтею 317 ЦПК України визначено особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Положеннями ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
При цьому, положеннями статті 317 ЦПК України не зазначена вимога на обов'язковість подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Як встановлено в судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України від 05.12.2017, № НОМЕР_1 .
Родинні відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджуються свідоцтвом про народження від 07.08.2000, серія НОМЕР_2 .
Громадянство України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: с. Власівка, Токмацький район, Запорізька область, Україна, підтверджується копією паспорту громадянина України ( у формі ID- картки), виданого 13.03.2019, органом 2339, № НОМЕР_3 .
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , заявником надано, видані органами окупаційної адміністрації рф на тимчасово непідконтрольній державі Україна території: довідку про смерть №С-04242 від 07.09.2024, свідоцтво про смерть від 07.09.2024, серія НОМЕР_4 , в яких зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Токмак Запорізької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та фотографію з могили ОСОБА_2 .
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022), затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та змінами внесеними указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який наступними Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичної установою або рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російської федерацією станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 (зі змінами), вся територія Токмацької міської територіальної громади Запорізької області (до складу якої входить м. Токмак), відноситься до територій, які перебувають у тимчасовій окупації з 26.02.2022. Відтак, органи державної влади на цій території тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5) підставою для реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/130234; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/130234; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати і висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v Turkey». «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Як виняток, суд бере до уваги та оцінює разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України, видані органами окупаційної адміністрації рф на тимчасово непідконтрольній державі Україна території: довідку про смерть №С-04242 від 07.09.2024 та свідоцтво про смерть від 07.09.2024, серія НОМЕР_4 , в яких зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Токмак Запорізької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в певний час і при певних обставинах підтверджений.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для реалізації його прав за законодавством України.
За положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги, та зокрема можуть бути встановлені на підставі письмових доказів.
Приймаючи до уваги вказані докази, суд виходить з того, враховуючи ситуацію, яка склалася у країні, заявник позбавлений можливості отримати офіційні документи щодо смерті його батька ОСОБА_2 , а тому звертаючись до суду, надав усі можливі докази, які міг надати у цій ситуації. Смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Враховуючи практику ЄСПЛ, суд оцінює надані заявником письмові докази та приходить до переконання щодо необхідності задоволення заяви, так як встановлення факту смерті має юридичне значення, оскільки дозволяє зареєструвати смерть ОСОБА_2 державними органами України.
Суд дійшов висновку про те, що обставини, повідомлені заявником, знайшли своє належне підтвердження під час судового розгляду справи, а тому наявні підстави для встановлення судом факту смерті ОСОБА_2 ..
Керуючись ст. ст. 13, 89, 259, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Власівка, Токмацький район, Запорізька область, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Токмак, Пологівського району, Запорізької області.
Судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Ю.І. Ретинська