Справа № 157/1230/24
Провадження №3/157/746/24
20 вересня 2024 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В., поліцейського ОСОБА_1 , адвоката Колєсніком Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працевлаштований,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 331059 від 20 липня 2024 року зазначається, що ОСОБА_2 20 липня 2024 року о 23 год 05 хв на автомобільній дорозі сполученням с. Нуйно - озеро Добре керував мотоциклом марки «Viper», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у лікувальному закладі за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Поліцейський ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав викладені у протоколі про адміністративні правопорушення обставини, а також пояснив і те, що на час зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_2 він з колегою спішили на виклик, адже після зупинки водія не створили на планшеті службове завдання і тому до них приходили відповідні виклики з м. Луцька.
ОСОБА_2 у судовому засіданні 21 серпня 2024 року вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав та пояснив, що він 20 липня 2024 року, керуючи мотоциклом, повертався з озера додому разом із дружиною ОСОБА_3 , та його зупинили працівники поліції, які повідомили, що він порушив Правила дорожнього руху, оскільки керував мотоциклом без мотошолому, після чого поліцейський вказав, що відчуває запах алкоголю та запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці, на що він погодився, однак коли поліцейський пішов до службового автомобіля, інший поліцейський переконував його, що варто відмовитися від проходження такого огляду, а тому у подальшому він відмовився від огляду.
Адвокат Колєснік Б.В. у судовому засіданні просив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, про що подав відповідне клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що дійсно 20 липня 2024 року близько 23 години працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , згодом запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, хоча той заперечував вживання алкогольних напоїв. При цьому поліцейські порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння ОСОБА_2 не роз'яснили, фактично у такий спосіб використавши його необізнаність з відповідною процедурою, і це при тому, що ОСОБА_2 наголошував, що з подібного ситуацією стикається вперше та взагалі не розуміє, що робити у даному випадку (23 год. 14 хв.). О 23:11:50 ОСОБА_2 погоджується пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте поліцейський відразу перебиває останнього, тим самим змушує його сумніватися у правильності свого рішення. Далі о 23:12:15 поліцейський демонструє ОСОБА_2 газоаналізатор «Drager», не зазначивши при цьому серію (або номер) пристрою та не вказуючи на його сертифікацію, при цьому декілька разів повторює про можливість відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що мало ознаки схиляння до зміни рішення ОСОБА_2 . О 23 год. 14 хв. ОСОБА_2 пояснює те, що перший раз має справу, пов'язану з порушенням правил дорожнього руху та взагалі не може зрозуміти суть розмови, оскільки поліцейський постійно говорить про щось своє. Проте працівник правоохоронних органів ігнорує слова ОСОБА_2 , акцентуючи увагу на керуванні транспортним засобом за відсутності мотошолому. Надалі о 23:15:55 поліцейський повідомляє, що зараз буде виносити постанову про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КпАП та про те, що у цей час ОСОБА_2 має час на роздуми, де буде проходити огляд на стан сп'яніння. Відразу після цього інспектор знову з натиском розповідає про можливість відмови від проходження огляду. О 23:18:15 інспектор знову пропонує пройти огляд на стан сп'яніння, при тому, що ОСОБА_2 попередньо погодився пройти цей огляд на місці зупинки. Під всім цим тиском ОСОБА_2 о 23:18:45 відмовляється від проходження огляду на місці та в лікувальному закладі, оскільки не міг залишити дружину у лісі без зв'язку та інтернету. Внаслідок цього о 23:19:00 інспектор повідомляє про те, що буде складено адміністративний протокол за відмову від проходження огляду на місці зупинки та в лікувальному закладі. Разом з цим, поліцейський говорить про те, що відмова автоматично свідчить, що ОСОБА_2 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, з чим ОСОБА_2 категорично не погодився. В період часу з 23:20:15 по 23:23:15 (3 хвилини) один із поліцейських та ОСОБА_2 знаходяться на вулиці поза полем зору камери, яка знаходилась в автомобілі, внаслідок чого не можливо з'ясувати, що вони робили в цей момент та про що спілкувались, у зв'язку із чим був здійснений допит дружини ОСОБА_2 , котра частково чула хід розмови. Необхідно зазначити і те, що відеозапис чітко зафіксував період часу з 23:27:35 по 23:29:45 (2 хв. 10 сек.), коли ОСОБА_2 та один з поліцейських, про щось розмовляють, після чого до них підходить і дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Також, о 23:28:00 поліцейський ОСОБА_5 , який в автомобілі складав протокол про адміністративне правопорушення, чомусь різко направив камеру на себе, ніби спеціально для того, щоб вона не фіксувала той факт, що в цей час його колега про щось розмовляє з ОСОБА_2 . Надалі о 23:30:45 ОСОБА_2 повідомляють про те, що він відсторонений від керування транспортним засобом. О 23:31:05 поліцейський розпочав ознайомлювати ОСОБА_2 зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1), після чого запитав, чи буде ОСОБА_2 ставити власні підписи в цьому документі, на що останній відмовився. При озвученні протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1) поліцейський зачитував не весь текст наявного у справі протоколу, пропускаючи деякий його зміст, а саме «за допомогою газоаналізатора» у частині ознак алкогольного сп'яніння. Лише о 23:32:53 інспектор ознайомлює ОСОБА_2 з його правами, коли протокол про адміністративне правопорушення було уже складено (до цього моменту прав не роз'яснили, в тому числі і права не свідчити проти себе), що є грубим порушенням прав останнього. Також при ознайомленні ОСОБА_2 з його правами поліцейський не зазначив, що останній має право оспорювати постанову по справі. Будь-яких інших матеріалів, окрім протоколу про адміністративне правопорушення (акт огляду, направлення) до цього часу інспектор взагалі не складав та до відома ОСОБА_2 не доводив, а відтак усі інші матеріали, що містяться у справі, окрім протоколу, були виготовлені за відсутності ОСОБА_2 , внаслідок чого такі не можуть визнаватись належними і допустимими доказами події правопорушення. У той же час, як стверджує ОСОБА_2 , наявні в матеріалах справи акт огляду (а.с. 4) та направлення (а.с. 3) інспектор на місці події та в його присутності не складав та не оголошував, для підписання їх не надавав, самого акта та направлення водій не бачив та взагалі не здогадувався про їх існування, вважаючи дії поліцейського цілком правомірними та не ставлячи під сумнів компетентність та неупередженість останнього. З наявного ж у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1) вбачається, що ОСОБА_2 20 липня 2024 року близько 23 год. 05 хв. по автодорозі с. Нуйно - оз. Добре керував мотоциклом марки «Viper», з номерними знаками НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота , почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у лікувальному закладі за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» категорично відмовився. У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від дачі показань згідно зі ст. 63 Конституції України. Проте ця інформація є неправдивою, оскільки ОСОБА_2 неодноразово заперечував щодо вживання ним у той день алкогольних напоїв, що є безпосередніми поясненнями ОСОБА_2 . Також у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) зазначено, що ознаками сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя. Проте на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, можна спостерігати, що підставою огляду поліцейський спочатку називав лише запах алкоголю з порожнини рота, що вказує на те, що іншу ознаку останній просто «придумав» тоді, коли заповнював протокол. У протоколі (а.с. 1) також вказано, що час його складання - 23 год. 22 хв., що зовсім не відповідає дійсності, оскільки о 23:33:45 та о 23:34:05, при його оголошенні поліцейський ще щось дописував у цей протокол. Це прямо свідчить про те, що вказаний у протоколі час складання є недостовірним. Крім того, в акті огляду на стан сп'яніння (а.с. 4) взагалі не вказано ані номер, ані модель приладу, за допомогою якого мав здійснювався огляд, хоча у відповідній графі такі відомості мали б міститись. Також з ознак алкогольного сп'яніння, що зазначені в акті огляду, висловлювалися лише одна - запах алкоголю з порожніти рота. Взагалі, долученими до справи відеозаписами не зафіксовано ні факту складання, ні оголошення цього документа, що свідчить проти його існування на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення. Пропозиції підписати цей документ, відповідно і самого його підписання ОСОБА_2 , також відеозаписами не зафіксовано. Станом на момент оголошення протоколу про адміністративне правопорушення направлення (а.с. 3) не було сформовано (складено), не зважаючи на те, що в цьому документі значиться про його начебто складення о 23 год. 15 хв., хоча це прямо спростовано самим відеозаписом. Факт оголошення направлення (а.с. 3) відеозаписом також не зафіксовано. Отже, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 4) та направлення (а.с. 3) є недостовірними доказами та не можуть братися до уваги, оскільки дійсний час їх складення невідомий, до відома ОСОБА_2 такі документи не доводилися взагалі, для підпису їх ніхто не надавав, що повністю доводиться долученими поліцейськими відеозаписами. З вказаного вище можна зробити висновок, що взагалі ніякі документи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, не складалися в присутності ОСОБА_2 . Допитана ж у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 повідомила, що дійсно з суботи на неділю 20 липня 2024 року близько 23 години працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням її чоловіка ОСОБА_2 через керування мотоциклом без шолома та згодом запропонували чоловіку пройти огляд на стан сп'яніння, хоча він заперечував факт вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_2 одразу погодився пройти відповідний огляд. Після цього ОСОБА_4 звернулась до іншого поліцейського з проханням роз'яснити, що потрібно робити її чоловіку, на що той роз'яснив про необхідність відмови її чоловіка від проходження огляду на стан сп'яніння і про відсутність відповідальності за це. У зв'язку із цим ОСОБА_2 підійшла до свого чоловіка та переповіла перебіг своєї розмови із другим інспектором, котрий рекомендував ні з чим не погоджуватись. За рекомендацією дружини, отриманою від іншого поліцейського, ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку із чим один з інспекторів пішов до службового автомобіля складати матеріали, а її чоловік лишився разом із другим поліцейським і вони про щось говорили. Усього перебігу розмови ОСОБА_4 не чула, однак чітко повідомила, що особисто спостерігала, як її чоловік в ході розмови повідомляв другого інспектора про те, що він готовий пройти відповідний огляд, утім той йому відповів, що вже пізно, оскільки складається протокол, хоча насправді такий ще складений не був. Надалі поліцейські спинили ще один транспортний засіб, після чого, записавши на відеозапис попередження про відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом, дозволили йому далі їхати мотоциклом, що той і зробив і що поліцейські особисто бачили. Таким чином, до завершення складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 погодився на проведення його огляду на визначення стану сп'яніння, а відтак складу інкримінованого за протоколом правопорушення в діях немає немає, що цілком узгоджується із тим фактом, що поліцейські надалі дозволили ОСОБА_2 керувати транспортним засобом, хоча це прямо їм заборонено, а в їх діях у цілому прослідковуються ознаки провокації особи на скоєння адміністративного правопорушення (відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння), якого ОСОБА_2 не вчинив би за відсутності відповідних схилянь з боку правоохоронців. Підсумовуючи, сторона захисту оспорює та не визнає достовірності інформації, викладеної у наданому суду для дослідження протоколі про адміністративне правопорушення. Вважає, що працівником поліції не було дотримано вимоги ст. 266 КпАП України, п. 6 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103. Поліцейськими було грубо порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, чітко регламентовану вищевказаними положеннями законодавства України, оскільки не було достеменно встановлено однозначної позиції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 , який до складення акту огляду, направлення та протоколу про адміністративне правопорушення таки висловив свою готовність пройти відповідний огляд, а попередня його відмова стала наслідком провокативних дій одного з правоохоронців. Як убачається з показань допитаних у судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , обидва поліцейських, будучи впевненими у нетверезості останнього, формально на відеозапис зафіксували штучне відсторонення його від керування транспортним засобом, але надалі, після вимкнення портативного відеореєстратора дозволили продовжувати рух мотоциклом ОСОБА_2 і особисто це спостерігали, що за правилами ст. 266 КУпАП є неприпустимим та свідчить про неперконливість пред'явленого звинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, так як в нетверезому стані водію заборонено експлуатувати транспортний засіб, на що мала бути спрямована діяльність поліції задля усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці. Такими діями поліцейські, за умови установлення достатніх підстав вважити про перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, не запобігли вчиненню адміністративного правопорушення, а навпаки, сприяли його вчиненню, оскільки останнім здійснено подальший рух транспортного засобу саме після складення працівниками поліції протоколу за ч. 1 ст. 130 КпАП України, що об'єктивно підтверджує провокативний характер їх дій. Окрім того, один з поліцейських свідомо сприяв отриманню відмови від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 , а відтак і самому скоєнню правопорушення, яке інспектори надалі начебто виявили і зафіксували в протоколі, хоча одразу ОСОБА_2 погодився його пройти. Тобто, первісна відмова від проходження огляду була отримана виключно через спонукання зі сторони правоохоронних органів, а не з власної волі ОСОБА_2 , і за відсутності відповідних висловлювань поліцейського ОСОБА_2 огляд на стан сп'яніння пройшов би і наразі є невідомим, яким був би отриманий за таких обставин його результат. Отже, вищеописані дії працівника поліції були спрямовані не на усунення та недопущення вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 у майбутньому, як цього вимагають положення Закону України «Про Національну поліцію», а навпаки - на створення умов, які сприяли вчиненню останнім адміністративного правопорушення та складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Наведені обставини свідчать, що у цьому конкретному випадку мала місце провокація з боку працівників поліції стосовно вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування. При цьому, навіть суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації. Зважаючи на те, що з боку працівників поліції, які, у тому числі, діяли усупереч вищенаведеним положенням спеціального закону, який визначає їх першочергові завдання, положенням КпАП України, мала місце провокація у вигляді спонукання особи до вчинення адміністративного правопорушення, доцільно дійти висновку про недопустимість усіх зібраних у матеріалах цієї адміністративної справи доказів та закриття провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України. З огляду на всі перелічені вище обставини та доводи, сторона захисту переконана, що неможливим є притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв, у зв'язку із відсутністю в його діях ознак складу такого правопорушення, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України виключає провадження в цій справі та зумовлює його закриття.
Згідно із ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КпАП України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно із ст. 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно із Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан алкогольного сп'яніння водія проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці) поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З наведеного вбачається, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння насамперед проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, а в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з його результатами, такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я. На місці зупинки транспортного засобу під час проведення огляду на стан сп'яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису подій, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Як вбачається з відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 керував транспортним засобом (мотоциклом) та був зупинений поліцейським, останній повідомив, що причиною зупинки стало те, що водій керував мотоциклом без мотошолому, у подальшому на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 погодився, однак поліцейський повідомив, що спочатку відносно нього буде винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за керування без мотошолому та запропонував ОСОБА_2 ще подумати щодо питання проходження огляду, тобто надав час на роздуми щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, незважаючи на те, що водій вже висловив згоду на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спецприладу на місці зупинки. У подальшому поліцейський відклав розгляд справи про адміністративне правопорушення за фактом керування без мотошолому на інший день, пославшись на відсутність мережевого покриття, та повторно запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_2 вже відмовився, після чого поліцейський запитав у ОСОБА_2 , чи останній не бажає їхати у лікувальний заклад, при цьому у ствердно-запитувальній формі вказуючи, що мовляв той не бажає ("не бажаєте, так"), на що ОСОБА_2 вказав, що не бажає, оскільки жінку, з якою він їхав на мотоциклі, на дорозі біля лісу не залишить. Після цього поліцейський відразу повідомив ОСОБА_2 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України, пішовши до службового автомобіля, де складав зазначений протокол.
З цього ж відеозапису вбачається і те, що у порушення вимог ст. 266 КпАП України, незважаючи на згоду водія на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомгою спецприладу, поліцейський не вжив заходів для забезпечення проведення відповідного огляду, не забезпечив ОСОБА_2 можливість пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спецзасобу, а також не забезпечив проходження огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а лише неодноразово допитував водія, де той бажає проходити огляд, отримуючи при цьому зустрічні запитання від ОСОБА_2 щодо надання роз'яснень процедури проходження такого огляду. Згідно з першою відповіддю, водій погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, а коли поліцейський пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України буде складено якщо прилад покаже результат більше 0,20 проміле або якщо він відмовиться від проходження огляду на стан сп'яніння, та сказав, що водій може подумати про те, де він хоче пройти огляд на стан сп'яніння допоки буде виносити на нього постанову за порушення Правил дорожнього руху.
Вищезазначене свідчить, що поліцейський своїми діями фактично спонукав ОСОБА_2 , який спочатку погоджувався пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу (однак якому поліцейським не було надано відповідний прилад для проходження такого огляду, а надано час для роздумів щодо питання проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння) до подальшої відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, з відеозапису вбачається і те, що у порушення встановленої ст. 266 КпАП України процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, водію ОСОБА_2 було надано лише право вибору пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння або на місці зупини, або у лікарні. Можливість і право проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння спочатку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецприладу, а потім у разі незгоди з результатом такого огляду і у лікарні не були роз'яснені, а відповідно не були поліцейським забезпечені.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що близько 23 години 20 липня 2024 року вона з чоловіком ОСОБА_2 поверталася з озера додому та їх зупинили працівники поліції, які повідомили, що зупинили його чоловіка через відсутність мотошолому, а згодом поліцейський сказав, що відчуває запах з ротової порожнини чоловіка та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, на що її чоловік погодився, однак згодом вона підійшла до іншого поліцейського, який сказав, щоб її чоловік відмовився від проходження такого огляду, і дослухаючись поради поліцейського, вона своєму чоловіку теж порадила відмовитися від огляду, що й чоловік згодом зробив. Акт огляду та направлення в медичний заклад поліцейські не складали та не зачитувати їх. Крім того, після прочитання протоколу поліцейські дозволи її чоловіку сісти за кермо мотоцикла та поїхати разом з нею додому.
Поліцейським, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не надано доказів на спростування доводів захисту про наявність у цьому конкретному випадку провокації на вчинення адміністративного правопорушення, в той час як наявність такої підтверджується відображеними на відеозаписі вищезазначеним обставинами, у тому числі і про те, що після надання згоди ОСОБА_2 на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський такий огляд не забезпечив, а запропонував і надав можливість водію ще подумати щодо проходження такого огляду, хоча останній про таку можливість не просив.
Крім того, поліцейськими було порушено вимоги законодавства щодо здійснення безперервної фіксації.
Відповідно до Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Поліцейський під час виконання службових обов'язків повинен здійснювати саме відеозапис з відображенням подій з моменту зупинення транспортного засобу до завершення складення відповідних матеріалів, проте, як вбачається з наданого суду відеозапису у проміжок часу з 23:19:51-23:30:43 поліцейський фактично не здійснював фіксування подій у повному обсязі, а саме самостійно пішов до службового автомобіля із портативним відеореєстратором, при цьому залишивши особу, щодо якої складався протокол про адміністративне правопорушення з іншим поліцейським без відповідної відеофіксації.
З огляду на вищезазначене, доходжу висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КпАП України, згідно з санкцією якої зазначене правопорушення відповідного до практики Європейського Суду з прав людини прирівнюється до кримінального, належить закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Дата складення повного тексту постанови - 23 вересня 2024 року.
Суддя: О.В. Антонюк