Справа № 727/5622/24
Провадження № 2-а/727/45/24
23 вересня 2024 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд міста Чернівці в складі:
головуючої судді - Бойко М.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Васківчук В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №2240888 від 26.05.2024 року та закриття справи про адміністративне правопорушення,
У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Чернівці із вищевказаним позовом, в обґрунтування позову вказав, що 26.05.2024 близько 12:00 він, керуючи автомобілем марки AUDI номерний знак НОМЕР_1 , виїхав з заправки БРСМ та продовжив рух по вулиці Князя Василька у м.Теребовля. На першому перехресті, повернув праворуч та продовжив рух, проте через декілька хвилин був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з якими він дізнався, що причиною для зупинки його автомобіля став проїзд на червоний сигнал світлофора. Він повідомив, що не погоджується з цим, оскільки при повороті на перехресті праворуч фізично не зміг побачити сигнал світлофора, оскільки той повернутий до протилежного від нього напрямку руху, а тому фактично він бачив тільки його задню стінку. Проте, незважаючи на його доводи та відсутність будь-якого належного та допустимого доказу протилежних обставин, поліцейський відділення поліції N?3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старший сержант поліції ОСОБА_2 виніс відносно нього постанову серії ЕНА №2240888 від 26.05.2024 року за ч. 2 ст 122 КУпАП за порушення п.8.7.3.е. ПДР України, а саме: за порушення проїзду на заборонений червоний сигнал світлофора та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Крім того, позивач у позові зазначив, що світлофор за адресою: м. Теребовля, вул. Тернопільська, 2, не відповідає вимогам національного стандарту України ДСТУ 4092-2002 "Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосовування та вимоги безпеки", а саме п. 7.16 передбачено, що розташованість дорожніх світлофорів (окрім транспортних типу 3 та пішохідних), повинна забезпечувати видимість їх сигналів на відстані не меншій ніж 100 м з будь-якої смуги руху, на яку поширюється їх дія, за будь-яких погодних умов. У іншому випадку треба попередньо встановити дорожні знаки 1.24 "Світлофорне регулювання".
У зв'язку із вищевикладеним ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ЕНА №2240888 від 26.05.2024 року за ч. 2 ст 122 КУпАП та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на його користь судові витрати по справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 05 червня 2024 року розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 17 липня 2024 року замінено у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №2240888 від 26.05.2024 року та закриття справи про адміністративне правопорушення неналежного відповідача - Відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області на належного відповідача - ГУНП в Тернопільській області .
01.08.2024 року представник відповідача ГУНП в Тернопільській області Куриляк М. подала відзив на адміністартивний позов, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в обгрунтування чого вказала, що 26.05.2024 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом AUDI 100, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3.е Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за що поліцейським ВП N? 3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА N? 2240888 згідно з якої накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Після встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення поліцейським було роз?яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУПАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУПАП. Отже, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискредиційними повноваженнями оцінено за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, та у відповідності із повноваженнями зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності .
Позивач у судове засідання не з'явився, подавши до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явилася, проте надала суду відзив на позовну заяву, в якому просила розгляд справи провести без її участі.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає її розгляду .
Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, в силу ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи надану справу за наявними у ній доказами, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відносно ОСОБА_1 складено постанову серії ЕНА №2240888 від 26.05.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою останнього притягнуто за проїзд на заборонений сигнал світлофора до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.
Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Пунктом 8.7 ПДР передбачено, що світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні.
За правилами п.8.7.3 «е» ПДР сигнали світлофора мають такі значення, зокрема: - червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.
Частиною 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Аналіз наведених вище положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись суб'єктом владних повноважень певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Слід зазначити, що, в силу вимог статті 251 КУпАП, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення правил дорожнього руху.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку наданим у даній справі доказам за внутрішнім переконанням, суд вважає їх недостатніми для встановлення чіткого та безумовного висновку щодо проїзду автомобіля, яким керував позивач, саме на червоний сигнал світлофора, оскільки відповідачем не надано відомостей із підтверджуючими доказами про чітке місце, де повинен був зупинитись транспортний засіб позивача, відстань від такого місця до фактичного перехрестя та розташування світлофора .
Крім того, відповідачем не надано на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності циклограму режиму роботи вищевказаного світлофора, на червоний сигнал якого здійснив рух ОСОБА_1 , для визначення часу ввімкнення сигналу світлофора .
З відеозапису, долученого відповідачем до матеріалів справи, не можливо встановити об'єктивне відтворення подій, а саме: наявність та/або місце розташування світлофора .
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід визнати, що винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, винесеною без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч.2 ст.122 КУпАП.
Частиною 3 ст. 286 КУпАП передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, приймаючи до уваги ту обставину, що позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення, що виражене у формі винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення, при цьому відповідачем не надано доказів, які підтверджують правомірність такого рішення, суд, керуючись принципом необхідності доведення з боку відповідача (ч.2 ст. 77 КАС України), вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 2, 72, 205, 246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 247, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №2240888 від 26.05.2024 року та закриття справи про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 26.05.2024 року серії ЕНА №2240888 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП., провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень - ГУНП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Зобов'язати Головне управління Казначейства у Чернівецькій області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 сплачений на номер рахунку НОМЕР_2 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок згідно з платіжною інструкцією №8106-8683-5059-5089 від 04.06.2024 року.
Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Бойко М.Є.