Справа № 638/2681/24
Провадження № 2/638/3151/24
16 вересня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря - Пухно М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по аліментам, -
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по аліментам.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 серпня 2005 року між сторонами було укладено шлюб. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 05 травня 2020 року по справі №633/124/20 шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до судового наказу Печенізького районного суду Харківської області по справі 633/9/20 постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) зі всіх видів доходів боржника щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 09 січня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, що був виданий Старшим державним виконавцем Халіною Наталією, заборгованість станом на 30.06.2023 становить 82717,25 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк в 10 (десять) днів для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
01 березня 2024 року позивачем подано до суду матеріали усунення недоліків.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у жодне із призначених судом судових засідань не з'явився, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.4 ст. 223, ст.ст.280-281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 05 травня 2020 року по справі №633/124/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Відповідно до судового наказу Печенізького районного суду Харківської області по справі 633/9/20 постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) зі всіх видів доходів боржника щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 09 січня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого старшим державним виконавцем Чугуївського відділу ДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Халіною Н.С., сума заборгованості станом на 30.06.2023 становить 82717 грн. 25 коп.
Згідно ч. 1 ст. 195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Частиною 2 зазначеної статті, визначено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Згідно ч. 3 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Разом з тим, суд вважає, що позовна вимога про стягнення заборгованості по аліментах, не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду, передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 8 цієї статті, суд вирішує питання заборгованості по аліментах лише у разі спору про її розмір.
При відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості. Повторне стягнення із боржника суми, яка має бути ним виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів недопустиме.
З цих підстав позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості по аліментах задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про стягнення неустойки (пені) суд зазначає наступне.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Частиною 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21, зроблено висновки, що:
«загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;
учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб'єктивні сімейні обов'язки. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов'язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов'язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов'язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов'язку за допомогою інших суб'єктів.
невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормахСК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов'язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов'язаної особи;
стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першоїстатті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. УСК Українине передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;
розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;
при застосуванні формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" в абзаці 1 частини 1статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».
Таким чином, виходячи із правових позицій Верховного Суду наданого позивачем розрахунку заборгованості по аліментах, розмір неустойки (пені) по аліментах станом на 01 липня 2023 року необхідно розраховувати наступним чином:
- пеня за прострочення сплати аліментів станом на 16.12.2020 та аліменти за грудень з 17.12.2020 по 31.12.2020 - 300,19 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2021 по31.01.2021 - 1099,26 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.02.2021 по31.02.2021 - 992,88 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2021 по31.03.2021 - 1099,26 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 1127,90 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2021 по31.05.2021 - 1165,50 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2021 по30.06.2021 - 1127,90 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2021 по31.07.2021 - 1207,76 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2021 по31.08.2021 - 1207,76 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.09.2021 по30.09.2021 - 1168,80 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.10.2021 по31.10.2021 - 1278,54 грн;
-пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.11.2021 по30.11.2021 - 1237,30 грн;
-пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2021 по31.12.2021 - 1278,54 грн;
- ??пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2022 по31.01.2022- 1278,54 грн;
- ??пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.02.2022 по28.02.2022 - 1154,81 грн; ??
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2022 по31.03.2022 - 1278,54 грн; ??
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2022 по30.04.2022- 1237,30 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2022 по31.05.2022- 1278,54 грн; ??
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2022 по30.06.2022- 1237,30 грн;
- ??пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2022 по31.07.2022- 1278,54 грн; ??
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2022 по31.08.2022- 1278,54 грн; ??
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.09.2022 по30.09.2022 - 1237,30 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.10.2022 по31.10.2022- 1278,54 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.11.2022 по30.11.2022 - 1237,30 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 1278,54 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2023 по31.01.2023 - 1278,54 грн;
- ??пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.02.2023 по28.02.2022 - 1154,81 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2023 по31.03.2023 - 1278,54 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2023 по30.04.2023 - 1237,30 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2023 по31.05.2023 - 1278,54 грн;
- пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2023 по30.06.2023 - 1237,30 грн.
Таким чином, загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів станом на 01 липня 2023 року складає 36810,41 грн.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Враховуючи, що позов судом задоволений частково, позивач від сплати судового збору звільнений, позовні вимоги про стягнення заборгованості по аліментам суд відносить за рахунок держави, а судові витрати в частині стягнення неустойки (пені) по аліментам в розмірі 1211 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 75, 84, 91,112-115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по аліментам - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за протрочення сплати аліментів у розмірі 36 810 (тридцять шість тисяч вісімсот десять) грн. 41 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Д.М. Цвіра