Справа № 212/5585/24
2-з/212/60/24
24 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлов Д.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна, про забезпечення позову,-
У провадженні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ подружніх обов'язків.
20 вересня 2024 року від адвоката Горбенко І.В., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про забезпечення позову.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23 вересня 2024 року вказану заяву передано судді Козлову Д.О.
В своїй заяві представник позивача посилається на те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ подружніх обов'язків, а саме предметом позову є поділ зобов'язань у сумі 109624,35 грн.,які визначені рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.11.2021 року. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року замінено стягувача за вказаним рішенням суду, а саме замість первісного стягувача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс». 05 вересня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження №75967981 на підставі виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 109624,35 грн., та судових витрат 2270 грн. Також приватним виконавцем в рамках вказаного виконавчого провадження винесено постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вказує, що сума боргу за рішенням суду підлягає поділу як подружнє зобов'язання, проте приватним виконавцем вживаються заходи щодо стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 . Вказане унеможливить в подальшому виконати рішення суду щодо поділу подружніх обов'язків. На підставі переліченого просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого листа №212/3562/21, виданого 17.12.2021 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у виконавчому провадженні №75967981до набуття законної сили рішення суду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ подружніх обов'язків.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором № 014-RO-82-34453342 від 26 серпня 2019 року в розмірі 109624 (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 35 копійок та судові витрати в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Ні підставі вказаного рішення Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області видано виконавчий лист.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року замінено стягувача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2021 року у цивільній справі № 212/3562/21 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
03 червня 2024 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ подружніх обов'язків.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 18 червня 2024 року відкрито провадження в рамках вказаної справи.
Предметом позову є поділ зобов'язань у сумі 109624,35 грн.,які визначені рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.11.2021 року.
05 вересня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження №75967981 на підставі виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 109624,35 грн., та судових витрат 2270 грн.
18 вересня 2024 року в рамках вказаного виконавчого провадження винесено постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Згідно ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх громадян і підлягають до виконанню на всіх території України.
У пункті 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення виконавчого провадження суперечить змісту заходів забезпечення позову та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.
Крім того, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається протягом всього терміну розгляду справи, є обґрунтована наявність такої необхідності. Суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, під час вирішення клопотань про забезпечення позову суд лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Також суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Слід зазначити, що при виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14).
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У рішенні від 18.05.2004 Європейський суд з прав людини у справі «Продан проти Молдови» також наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 908/309/21, від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21).
За таких обставин, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (виконавчого листа №212/3561/21виданого 17.12.2021) фактично спрямовані на зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили, що свідчить про порушення прав стягувача у виконавчому провадженні №75967981.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходу забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що подана заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна, про забезпечення позову - відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Ухвалу складено та підписано 24 вересня 2024 року.
Суддя Козлов Д.О.