Справа № 138/2119/24
Провадження №:2/138/828/24
24 вересня 2024 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18225-08/2023 та кредитний договір № 18504-08/2024 в електронній формі, підписані електронним підписом позичальника, за умовами яких товариство надало відповідачу фінансові кредити на умовах платності строковості та зворотності, а відповідач зобов'язався повернути кредити та сплатити проценти за користування кредитними коштами. 27.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 27122023, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» передало (відступило) позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за кредитними договорами № 18225-08/2023 та № 18504-08/2024 від 15.08.2023, заборгованість за яким становила 87500,00 грн. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаними вище кредитними договорами ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаними кредитними договорами в загальній сумі 87500,00 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 23.07.2024 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавала. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 15.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 18225-08/2023. Відповідно до п. 1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктами 1.2 та 1.4 договору визначено, що кредит надається строком на 360 днів, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту.
Відповідно до п. 3.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 1.6 Договору передбачено, що кредит надається у безготівковій формі в національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-9232, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Згідно з Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 18225-08/2023 від 15.08.2023 сторони затвердили Графік платежів та орієнтовну вартість кредиту.
Крім того, 15.08.2023 відповідачем електронним підписом підписано паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), яким передбачено суму кредиту 5000 грн., розмір процентної ставки (2,50% в день, що становить 912,50% річних), строк кредитування - 360 днів, порядок повернення кредиту (проценти сплачуються кожні 25 днів, кількість платежів 15, сума кредиту сплачується в останній день строку кредитування).
Також, 15.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 18504-08/2023. Відповідно до п. 1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 15000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктами 1.2 та 1.4 договору визначено, що кредит надається строком на 360 днів, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту.
Відповідно до п. 3.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 1.6 Договору передбачено, що кредит надається у безготівковій формі в національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-9232, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Згідно з Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 18504-08/2023 від 15.08.2023 сторони затвердили Графік платежів та орієнтовну вартість кредиту.
Крім того, 15.08.2023 відповідачем електронним підписом підписано паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), яким передбачено суму кредиту 15000 грн., розмір процентної ставки (2,50% в день, що становить 912,50% річних), строк кредитування - 360 днів, порядок повернення кредиту (проценти сплачуються кожні 25 днів, кількість платежів 15, сума кредиту сплачується в останній день строку кредитування).
Також, судом встановлено, що 27.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 27122023, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Факт укладення договору факторингу підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 27122023 від 27.12.2023.
Згідно з витягом з реєстру боржників за договором факторингу № 27122023 від 27.12.2023 позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 18225-08/2023 на загальну суму заборгованості 21875,00 грн., яка складається з: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16875,00 грн. - сума заборгованості за процентами та за кредитним договором № 18504-08/2023 на загальну суму заборгованості 65625,00 грн., яка складається з: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 50625,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами № 18225-08/2023 та №18504-08/2023 від 15.08.2023 позивачем надано розрахунки заборгованості за період з 27.12.2023 по 31.05.2024, з яких вбачається, що станом на 27.12.2023 заборгованість відповідача за договором № 18225-08/2023 становить 21875,00 грн, з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16875,00 грн. - сума заборгованості за процентами та за договором № 18504-08/2023 заборгованість станом на ту ж дату становить 65625,00 грн., яка складається з: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 50625,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
При цьому, позивачем в позові не зазначено та до нього не додано розрахунки по нарахованих відсотках за вказаними кредитними договорами у вказаних в позовних вимогах розмірах. Отже, відсутні докази, які б вказували на період, підстави та порядок нарахування відсотків за користування відповідачем кредитними коштами.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту . Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 по справі№161/16891/15-ц).
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Разом із тим, позивачем ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження зарахування відповідачу грошових коштів щодо укладених за кредитних договорів № 18225-08/2023 та №18504-08/2023 від 15.08.2023.
Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем отриманими від кредиту коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника) за вказаними вище кредитними договорами.
Суд зауважує, що відсутність в матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником грошових коштів за кредитними договорами, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків.
За вказаних обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитними договорами є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. 9 ч. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 525, 526, 527, 1050 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289ЦПК України суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя: Т.Ю. Холодова