Справа № 307/2184/24
Провадження № 2/307/495/24
23 вересня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 28 травня 2024 року пред'явила до ОСОБА_2 позов про розірвання шлюбу, зареєстрованого 30 жовтня 1993 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 30 жовтня 1993 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем, від якого у них народилося двоє дітей, які на даний час є повнолітніми.
Вона, позивачка, не жила нормальним сімейним життям з відповідачем майже весь період перебування у шлюбі, з моменту народження сина почались постійні сварки та непорозуміння.
З 2002 по 2006 роки вони взагалі не проживали разом, відповідач чотири роки не повертався додому. Через чотири роки відсутності відповідач вигнав її та дітей із її власної квартири, де вони проживали однією сім'єю.
Сімейне життя у них не склалося, головною причиною розірвання шлюбу є те, що відповідач зловживав алкогольними напоями та застосовував щодо неї фізичне та психологічне насильство, погрожував їй, нехтував сімейними цінностями, з його ініціативи часто виникали сварки. Любові та поваги відповідач до неї не відчував та не проявляв. Вона тривалий час терпіла насильство через наявність дітей, однак на даний час діти є повнолітніми.
Вона переконана, що немає сенсу підтримувати сімейні відносини та прийшла до висновку, що шлюб розпався остаточно, примирення неможливе, а шлюб носить формальний характер.
Місцезнаходження відповідача їй невідоме, тому розірвати шлюб через органи ДРАЦСу неможливо, у зв'язку із чим вона звернулася із даним позовом до суду.
Згідно ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 05 червня 2024 року, яке було відкладено на 23 вересня 2024 року.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гримут Т.В. у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення йому поштового відправлення, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав, у зв'язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з таких підстав.
Із копії паспорта, свідоцтв про народження та одруження видно, що сторони зареєстрували шлюб 30 жовтня 1993 року, під час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей, які на даний час є повнолітніми (а. с. 5 - 10).
Із заяви по суті справи видно, що сторони припинили подружні відносини, разом не проживають та спільного господарства не ведуть (а. с.2-4).
Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Ураховуючи наведене, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, і тому право позивачки, передбачене ч. 3 ст. 56 СК України, на припинення шлюбних відносин підлягає захисту шляхом задоволення позову про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову повністю, необхідно із відповідача у користь позивачки стягнути судові витрати в сумі 1211,20 грн., пов'язані зі сплатою судового збору, що підтверджені квитанцією (а. с. 1).
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 30 жовтня 1993 року Солотвинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області (актовий запис № 91).
Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп., пов'язані зі сплатою судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя Л.Р.Сас