Справа № 643/19936/21 Номер провадження 22-ц/814/935/24Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А.М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
11 вересня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 04 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та дружину
У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_3 звернулась до Московського районного суду м.Харкова із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та дружину,в якому просила стягнути з відповідача на свою користь на утримання трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 20 000грн., але не менше 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову та до досягнення дитиною трирічного віку.
Позов обгрунтовано тим, що з серпня 2021 року їх з відповідачем шлюбні відносини припинені, відповідач мешкає окремо, діти залишились проживати разом з матір'ю. З серпня 2021 року щомісячно відповідач сплачував позивачу аліменти на дітей та на неї в добровільному порядку за їх домовленістю в розмірі 25000 грн. З жовтня 2021 року відповідач припинив надавати грошові кошти на утримання дітей та дружини в обумовленому розмірі.
Виходячи із найвищих інтересів дітей, вважає, що розмір аліментів на теперішній час має бути визначений у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000 грн. щомісяця.
Ухвалою Московськогорайонного суду м.Харкова від 22.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московськогорайонного суду м.Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2023 року прийнято до провадження цивільну справу, вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін.
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 04 травня 2023 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та дружину - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі - 3000,00 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 16.11.2021 року (з дня звернення до суду з позовом) і до досягнення дітьми повноліття, з подальшою індексацією цього розміру аліментів відповідно до закону.
Стягнуто з ОСОБА_1 ,на користь ОСОБА_3 , аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі - 2000 грн. щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 16.11.2021 року і до досягнення доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьохрічного віку.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , 1073,60 грн. судового збору на користь держави.
В апеляційному порядку рішення оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим , що на даний час відповідач не має достатнього доходу для сплати аліментів у визначеному розмірі у зв'язку із перебуванням за кордоном, та судом першої інстанції не в повній мірі досліджено докази по справі у зв'язку із чим ухвалено хибне рішення.
Апелянт вказує, що аргументи позивача з приводу проживання дітей з матір'ю не в повній мірі відповідають дійсності оскільки 07.03.2022 діти разом із батьком виїхали за межі України.
Після виїзду закордон відповідач , позивач та їхні спільні діти отримали статус біженців , позивач є єдиним отримувачем та розпорядником виплат, що надаються державою ( Німеччиною) біженцям . При цьому за усною домовленістю між сторонами , позивач отримує виплату відповідача , враховуючи таку, як аліменти на дітей. Зважаючи на що безпідставним є задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , оскільки нею не доведено наявність можливості у платника аліментів сплачувати аліменти у відповідному розмірі,також залишено поза увагою , що у відповідача на утриманні перебуває ще одна дитина .
ОСОБА_1 просить скасувати рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 04 травня 2023 року , та ухвалити нове , яким стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 16.11.2021 року , і до досягнення дітьми повноліття.
Від представника ОСОБА_3 , адвоката Ткаченко С.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу , в якому остання просила рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав відповідь на відзив , у якій вказує на недобросовісність позивача , та безпідставність позовних вимог оскільки ОСОБА_1 сплачував аліменти у добровільному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.
Судовим розглядом встановлено , що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.07.2006 року (а.с.11).
Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12,13,14).
Діти на даний час проживають з матір'ю.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , є батьками ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Колегія суддів дослідивши матеріали справи та доводи відповідача в межах апеляційної скарги приходить до слідуючого висновку.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статі 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).
Положеннями ч. 1ст. 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до статті 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
За правилами частини першої статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, затверджується Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 26 лютого 1993 року №146).
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Як було встановлено судом, відповідач є батьком трьох дітей, які проживають разом із матір'ю, даний факт не заперечується сторонами, позивач не працювала, отже вона потребувала матеріальної допомоги від свого чоловіка, що у свою чергу є його обов'язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Перевіривши майновий стан та доходи відповідача, установивши, зокрема, що він є особою працездатного віку, дослідивши надані скаржником докази , колегія суддів вважає їх недостатніми для скасування оскаржуваного рішення.
Посилаючись на хибність висновків суду першої інстанції щодо проживання дітей із матір'ю та ненадання батьком допомоги на утримання дітей , ОСОБА_1 вказував що діти проживали з ним , та разом з ним перетнули кордон України 07.03.2022 виїхавши до Німеччини. Факт перетину кордону дітьми разом із батьком підтверджено належними доказами , проте факт проживання дітей із батьком нічим не доведений , окрім того сам відповідач в апеляційній скарзі вказує, що проживає разом із матір'ю його четвертої дитини ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на отримання ОСОБА_3 допомоги біженцям замість ОСОБА_1 в рахунок аліментів , оскільки вказана обставина не доведена та окрім того , отримання ОСОБА_3 матеріальної допомоги біженцям у Німеччині не звільняє відповідача від обов'язку утримувати спільних з позивачем дітей.
Аналізуючи матеріали справи та враховуючи докази надані сторонами суд апеляційної інстанції вважає , що самі по собі посилання на відсутність доходу у відповідача та недобросовісність позивача не є підставами для відмови в стягненні аліментів .
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи. Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 04 травня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В. М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов