Справа №760/14577/24 2-а/760/1174/24
про залишення позовної заяви без руху
28 червня 2024 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2339023 від 07 червня 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2339023 від 07 червня 2024 року.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), з огляду на таке.
Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З огляду на викладене, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
При цьому, статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову від 07 червня 2024 року, однак позовну заяву подав до суду 18 червня 2024 року, хоча 10?денний строк на оскарження, встановлений чинним законодавством закінчився 17 червня 2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, проте, до позову не додав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною восьмою статті 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем додано до позовної заяви квитанцію № 0.0.3710926440.1 від 17 червня 2024 року про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн. Однак зі змісту даної квитанції вбачається, що позивачем сплачений судовий збір на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, в той час як розрахунковий рахунок для сплати судового збору за подання позову до Солом'янського районного суду міста Києва - UA388999980313181206000026010.
Відповідно до частини першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
З огляду на викладене, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, не вдалося отримати підтвердження, що кошти у розмірі 605,60 грн зараховані до Державного бюджету України.
Таким чином, матеріали справи не містять документів, підтверджуючих сплату судового збору.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року складав 3 028 грн.
Вимога про сплату судового збору відповідає правовій позиції, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 відповідно до якої, за оскарження постанов про адміністративне правопорушення в порядку статей 287, 288 КУпАП, тобто звертаючись з позовною заявою до суду, позивачем сплачується судовий збір в порядку та розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір». Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 605,60 грн (3 028 х0,2 = 605,60).
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судовий збір за подання позовної заяви до Солом'янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску звернення до адміністративного суду, а також докази сплати судового збору на розрахунковий рахунок Солом'янського районного суду міста Києва.
Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2339023 від 07 червня 2024 року залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна